- •1. Визначити місце та значення канонічного права у католицькій церкві
- •2. Проаналізувати зміст та значення юридичних актів у канонічному праві
- •3. Розкрити природне право як право ідеальне і моральне
- •4. Дати оцінку історичним матеріальним і формальним джерелам церковного права
- •5. Охарактеризувати змістовну суть та значення в канонічному праві юридичного ефекту закону
- •6. Розкрити зміст та значення категорії фізичної особи в канонічному праві
- •7. Проаналізувати поняття права. Дефініція права. Право писане і живе.
- •8. Дати оцінку принципу вакансії закону
- •9. Проаналізувати історичні особливості розвитку канонічного права.
- •10. Означити канонічну суть юридичної особи.
- •11.Розкрити критерії і засади побутового права і моралі.
- •12.Визначити особливості застосування закону в канонічному праві.
- •13.Дати оцінку теологічних джерел канонічного права.
- •14. Вияснити зміст вкладу іі Ватиканського Собору в становлення канонічного права Католицької церкви.
- •15. Дати оцінку конкордатам як досконалій формі церковного публічного права.
- •16. Проаналізувати Святе Письмо як історичне джерело становлення канон. Права.
- •17. Визначити основоположні засади поняття церкви і церковного права.
- •18. Вияснити юридичні наслідки загальних та партикулярних законів церкви.
- •19. Дати оцінку суті інтерпретації карних церковних законів
- •20. Означити і охарактеризувати основні джерела канонічного права
- •21. Проаналізувати історично-суспільну парадигму церковних конкордатів.
- •22. Розкрити юридичне значення в канонічному праві місця проживання суб’єкта права
- •23. Розкрити юридичну природи і ефекти конкордату як міжнародного договору
- •24. Проаналізувати суть позитивного права
- •25. Виявити природу та особливості законодавчої влади в Церкві
- •26. Розкрити зміст і особливості розвитку канонічного права після іі Ватиканського собору.
- •27. Проаналізувати зміст поняття та класифікацію конкордатів
- •28. Дати оцінку суті та засад загально поділу права
- •29. Визначити природу і зміст суб’єкта
- •30. Проаналізувати концепцію загального поділу в канонічному праві
- •31. Охарактеризувати історичні й суспільно-церковні особливості церковного публічного права
- •32. Проаналізувати церковне публічне право в світлі соц.Доктрини Церкви
- •33. Розкрити особливості конкордату Ватикану з Португалією, Іспанією та Францією
- •34. Визначити роль законодавства римських і візантійських імператорів в становленні канонічного права
- •35. Дати оцінку проблемам світського та церковного публічного права
- •36. Охарактеризувати юридичну суть конкордату та його сучасні проблеми
- •37. Проаналізувати впливи богослужбових книг на становлення церковного права
- •38. Розкрити юридичні особливості змісту і дії адміністративного акту
- •39. Визначити місце канонічних кодексів Київської церкви і кормчих книг в становленні канонічного права
- •40. Дати оцінку зміни церковного закону та її зовнішніх і внутрішніх причин
- •41. Дати оцінку змісту та суспільно-церковного значення конкордатів Ватикану з постсоціалістичними країнами
- •42. Розкрити роль синодів та соборів Київської церкви доберестейської доби в становленні канонічного права
- •43. Дати суспільно-юридичну оцінку незнання або помилки щодо канонів
- •44.Розкрити проблеми походження і становлення церковного публічного права.
- •45.Проаналізувати історичні особливості становлення церковних звичаїв як джерела канонічного права.
- •46.Вияснити основні принципи й суть автентичного тлумачення законів та його різновиди. Автентичне тлумачення у формі закону.
- •47.Виявити історичні особливості й дати загальну оцінку діючих конкордатів Католицької Церкви.
- •48. Окреслити й розкрити засадничі правотворчі риси перших чотирьох Вселенських соборів.
- •49.Охарактеризувати юридичні особливості судового й адміністративного тлумачення церковних законів.
- •50.Розкрити історичні проблеми та особливості розвитку церковного публічного права.
- •51.Обгрунтуйте юридичні основи конкордату Ватикану з Італійською республікою.
- •52.Дати оцінку засадничих правотворчих здобутків п’ятого-сьомого вселенських соборів.
- •53. Проаналізувати наслідки доктринального – юридичного і звичаєвого тлумачення церковних законів.
- •54. Дати оцінку впливу соціального вчення Католицької церкви на церковне публічне право.
- •55. Виявити зміст та суспільно – церковне значення конкордатів конкордатів Ватикану з латиноамериканськими країнами.
- •56.Проаналізувати номоканони Візантійської церкви Івана Схоластика і Фотія
- •57. Обгрунтувати юридичні засади та розкрити суть поняття браку виразного припису церковного закону.
- •58. Розкрити взаємозв’язок юридичного і суспільного в канонічному праві.
- •59. Проаналізувати зміст конкордату Апостольської столиці з Німеччиною,Австрією і Швейцарією.
- •60. Вияснити засади припинення припинення церковного закону.
- •61.Проаналізувати особливості функціонування конкордату як форми узгоджувального права.
- •62. Означити й розкрити канонычну дыю адмыныстративних законів
- •63. Проаналізувати значення церковних уставів князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого для становлення церковного права
- •64. Розкрити суть, поділ та класифікацію поняття звичаю в церкві.
- •65. Проаналізувати канонічні особливості функціонування звичаїв
- •66. Обґрунтувати роль звичаю та його класифікації в канонічному праві
- •67. Проаналізувати суть об’єкту і мети церковного закону
- •68. Розкрити особливості і юридичну природу конкордатів Католицької церкви
- •69. Дати оцінку принципу вакансії закону.
- •70. Виявити суть і дію позитивного права.
- •72. Дати юридичну оцінку проблеми затвердження звичаю
- •73. Обгрунтувати історичні та суспільно-теологічні засади конкордатів Апостольської Столиці.
- •74. Розкрити природу і зміст адміністративних актів.
- •76. Дати юридичну оцінку проблемі усунення звичаю в церкві
- •77. Визначити значення та роль конкордатів в розвитку суспільної парадигми католицизму.
- •78. Охарактеризувати загальні засади юридичної дії адміністративного акту.
- •79. Дати оцінку рішень Берестейського собору 1595-1596 рр. Щодо становлення канонічного права в угкц.
- •80. Окреслити зміст адміністративних актів і суть поняття декрету, наказу й рескрипту
- •81. Проаналізувати особливості законодавчої влади в Католицькій церкві.
- •82. Розкрити юридичну природу і зміст спеціальних (доповнюючи) адміністративних актів (диспенз).
- •83. Визначити і охарактеризувати основні юридичні ефекти, пов’язані з постійним і тимчасовим місцем проживання суб’єкта права.
- •84. Проаналізувати проблеми публічного права.
- •85. Визначити суть суб’єкта і об’єкта конкордату.
- •87. Розкрити юридичні принципи та зміст і роль поняття сумніву в церковних законах.
- •88. Визначити вклад Кобринського собору (1626 р.) в становлення канонічного права Укр.-Білор. Церкви
- •89. Дати аналіз та оцінку влади, компетентної видавати й тлумачити декрети,накази, рескрипти
- •90. Охарактеризувати о-т і с-т церковного закону
- •91. Дати оцінку декрету як особливої форми адміністративного акту.
- •92. Розкрити суспільно-релігійну класифікацію церковних законів
- •93. Визначити зміст і дію спеціальних форм адміністративних актів
- •94. Проаналізувати канонічні принципи рішень соборів і синодів угкц в др.Пол. Хх ст.
- •95. Обгрунтувати основоположні засади поняття особи, її повноліття та вживання розуму в канонічному праві.
- •96. Визначити особливості і теологічно-юридичну суть законодавчої влади в церкві.
- •97. Дати оцінку змісту і дії рескрипту як спец. Фрми адміністративних актів
- •98. Вияснити значення та зміст поняття юридичної особи і суттєвих елементів юо.
- •99. Охаректеризувати загальні проблеми юридичної ефективності церковного права
- •100. Проаналізувати засаду і дію привілею як спец. Форми адміністративних актів
- •101. Розкрити природу і властивості церковного закону
- •102.Дати тлумачення юридичного акту та факту. Суттєві елементи юрид. Особи
- •103. Проаналізувати юридичні засади і наслідки незнання і тлумачення законів в Церкві.
- •104.Визначити джерела й особливості дії партикулярної диспензи
- •105. Вияснити історичні та церковно-юридичні традиції класифікації церковних законів.
- •106. Охарактеризувати засадничі риси дефектів юридичних актів та понять згоди і поради при юридичному акті.
- •107. Розкрити особливості і критерії класифікації церковних законів.
- •108. Дати оцінку юридичного значення та змісту спеціальних адміністративних актів.
- •109. Проаналізувати значення Замойського собору (1720 р.) в становленні канонічного права Українсько-Білоруської церкви.
- •110. Вияснити зміст та юридичне значення адміністративного акту, його виконання та припинення дії.
- •111. Проаналізувати мету і властивості церковних законів.
- •112. Визначити правничі засади та вклад Львівського синоду (1891 р.) угкц в становленні канонічного права церкви.
- •113. Виявити юридичну суть поняття привілею, диспензи й епікеї (???) в канонічному праві.
- •114. Обґрунтувати засади і значення промульгації (оприлюднення) закону в канонічному праві.
- •115. Виявити особливості церковного і публічного права.
- •116. Охарактеризувати особливості і зміст церковних адміністративних актів.
- •§ 2. Адміністративними актами зокрема є:
24. Проаналізувати суть позитивного права
Позитивне право - це сукупність раціональних, стабільних, відповідною владою санкціонованих норм людської поведінки у засягу соціальної справедливості.Основна функція правної норми впливати на поведінку людей. Тому в ній містяться передусім наказ та санкція, які є необхідною вимогою і функцією всіх без винятку правних норм. Наказ же встановлює обов'язок, визначає обов'язкову поведінку людей. Але правні норми творять рівночасно наказ і повноваження, тобто наказ і надання, обов'язки і повноваження. Характер санкцій відрізняє юридичну норму від норми морально-етичної. Суттєва різниця між нормою етичною й юридичною полягає в тому, що норма чисто моральна стосується індивіда як такого, а норма юридична розглядає людину і її справу як члена спільноти.
Юридичний закон є завжди законом етичним, а закон етичний не завжди є законом юридичним. Не всі норми, що регулюють людські відносини, є юридичними, а лише ті з них, які стосуються людської справедливості, встановляюючи те, що кожному належить. Таким чином, природне право вдячності не є юридичним законом, так само як і закони, які стосуються Бога.Правний порядок є єдиною характеристикою співжиття у спільноті. Правний же порядок - це дотримання правних норм, що є й чинністю права.
Щоб забезпечити чинність права, мусять існувати певні сили, наявність яких давала б членам суспільства переконання, що правні норми із об'єктивних наказів перетворюються у відповідні конкретні дії. Інакше кажучи, за правними нормами мали б стояти якісь сили, які вимагали б від кожного члена суспільства здійснення правних обов'язків та дотримання правних приписів. Саме тут, особливо в цивільному праві, йдеться про санкції, примус, застосування сили у випадку нехтування нормою. Закон боронить справедливість не партикулярну, а соціально-легальну, яка дбає про спільне добро.
25. Виявити природу та особливості законодавчої влади в Церкві
Законодавча влада є однією з функцій управління у Церкві. Вона належить до різних органів управління, кожний з яких має свою компетенцію і територію дії.
Вселенський Архієрей, наступник св. Петра, Папа Римський, найвищий пастир у Церкві й вікарій Христа, силою свого примату має звичайну, найвищу, повну, безпосередню й універсальну владу в Церкві, яку може завжди вільно виконувати (кк. 43-54).
Дикастерії Римської Курії, або Конґреґації, що допомагають Римському Архієреєві в управлінні Церквою, самі по собі не мають ніякої законодавчої влади.
Синод єпископів, що діє при Апостольській Столиці, за своєю природою має лише дорадчий голос. Може діяти і вирішувати винятково, в докладно визначених справах, і якщо це виразно було йому доручене Вселенським Архієреєм. Рішення Синоду єпископів, як і Колегії єпископів, мусять бути ратифіковані Папою Римським.
Єпархіальні єпископи і дорівняні до них прелати
Провінційні Синоди. Синод єпископів патріаршої Церкви
Головні настоятелі чинів і генеральні капітули інституцій життя, посвяченого Богові й апостолятові. У монастирях Настоятелі і Капітули мають ту владу, яка окреслюється загальним правом і уставом. Тобто згідно з приписами кан. 979, де визначена влада керування
§1. У Чинах і Згромадженнях Настоятелі і Капітули мають ту владу, яка визначається загальним правом і статутами. §2. Уклирицьких Чинах і Згромадженнях папського або патріаршого права Настоятелі і Капітули мають, крім того, владу управління як для зовнішнього, так і для внутрішнього суду згідно із приписами статутів. А вкан. 512 §1 виразно зазначається: Генеральна Капітула, яка, згідно із статутами, є вищою владою, повинна так утворюватись, щоб, представляючи весь Чин або Згромадження, стала справжнім відображенням його єдності в любові.
Всі папські інституції і згромадження, за винятком клерикальних, як і всі інституції єпархіального права та клерикальні й непапські, не мають законодавчої влади. Влада, яку вони мають, є владою церковною і публічною, хоч і не юрисдикційною й законодавчою, бо затверджена Церквою.
Силою кан. 505 §§1-2 конституції чинів і згромаджень та спільнот посвяченого життя і апостольської праці мають бути підтверджені компетентною владою Церкви і не можуть бути змінені без її дозволу. Такою владою є Апостольська Столиця для чинів, згромаджень та інституцій папського права, патріарх - для інституцій патріаршого права, єпарх - для інституцій єпархіального права.