8. Психічне здоров»я й фактори ризику у дитячому віці.

Здоров»я - стан фізичного, психічного і соціального благополуччя. Психічне здоров^,я це: а) відсутність виражених психічних порушень б) певний резерв сил людини, завдяки якому вона може подолати несподівані стреси або ускладнення в) стан рівноваги між людиною і світом, що її оточує

“Стержневим” словом для опису психологічного здоров'я є слово “гармонія”. Ця гармонія між різними складовими самої людини: тілесними й психічними, інтелектуальними й емоційними, а також і гармонія між людиною та оточуючими людьми, природою.     Останнім часом гармонія душі і тіла порушується рядом негативних факторів. Коло цих факторів у сучасній науці трактується неоднозначно. Серед них виділяють такі: а) слабке здоров^,я б) родинні взаємини і стосунки в) вплив педагога г) порушення психогігієнічних основ навчального процесу. д) гіподинамія(зниження м»язової активності внаслідок малорухливості)і т.д.

Фактори ризику:

1. Ігнорування вікових криз

2. Велике розумове, емоційне, фізичне навантаження.

Виділяють п^,ять етапів психічного навантаження: 1) оптимальний 2) стан норми 3) стомленості 4) втоми 5) перевтоми     Два перших етапи не порушують психічне здоров^,я  дитини. Тоді, як  наступні три його руйнують.     Стомлення – суб^,єктивне виявлення втоми, яке супрводжується ослабленням організму, відчуттям деякої розбитості, небажанням працювати.     Втома – відсутність, чи зниження працездатності всього організму або окремих органів і систем органів у результаті виконаної роботи.     Перевтома – хронічний стан, який може перебігти у захворювання, яке виявляється рядом ознак: ослаблення психічних функцій (мислення, сприймання, засвоєння, пам^,ять, увага головний біль, порушення нормального сну, безсоння, погіршення апетиту, апатія).

Бережіть психічне здоров’я дитини

1. Створіть удома спокійну, дружню атмосферу. У разі необхідності робіть дитині зауваження коректно, не підвищуючи тону.

2. Будуйте стосунки з дитиною на основі взаємоповаги і взаєморозуміння. Прислухайтеся до думки дитини, надавайте їй змогу вільно висловлюватися.

3. Встановіть чіткі вимоги до дитини і будьте послідовними, вимагаючи їх виконання.

4. Будьте терплячими стосовно дитини. Контролюйте власні негативні емоції.

5. Заохочуйте допитливість дитини, збагачуйте розвивальне предметно — ігрове середовище сюжетними іграшками, книгами, настільними іграми тощо. Виділіть для дитини, по можливості, окрему кімнату або створіть їй власний дитячий куточок у загальній кімнаті.

6. Поважайте дитину, вірте в її можливості, створюйте умови для її всебічного розвитку. Разом з дитиною відвідуйте дитячі вистави в театрі, переглядайте розвивальні телепередачі, читайте художню літературу. Обов’язково обговорюйте, аналізуйте отриману дитиною інформацію.

7. Розвивайте в дитини впевненість у собі, активність, адекватну самооцінку. Хваліть дитину. Не залишайте непоміченою дію,що її дитина зробила самостійно, доклавши певних зусиль.

8. Вікові та індивідуальні о-сті дітей з відхиленнями у розвитку та поведінці.

Характеристика:

1. Бідність емоційно-чуттєвої сфери,емоційна лабільність(нестійкість),замкненість,невеликий об”єм пам”яті,нестійкість уваги,недорозвинуті способи діяльності мислення(спостереження,аналіз,порівняння,узагальнення); Незначний словниковий запас; Знижений темп психічної діяльності; Недорозвинення рефлексії й самосприйняття,здатності до самостійної оцінки дій,результатів діяльності; Низькі показники самоконтролю й саморегуляції; Відхилення акцентуації характеру ;

2. Низький вольовий потенціал (невпевненість,нетерплячість,імпульсивність); Вади особистісного розвитку (агресивність,екстернальність,асоціальність); Недисциплінованість

3. ВІДХИЛЕННЯ У СОЦІАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ: Низькі показники соціальної адаптованості,інтеграції в дитячих(класних)колективах,відчуження від педагогів та вихователів навчального закладу; Невдоволення становищем у системі формальних та неформальних стосунків у соціальних групах; Звичка досягати результатів за рахунок дорослих,ровесників; Ускладнені взаємини з однокласниками; Брехливість,інтриги,доноси,лихослів”я,переслідування,бойкот,замкнутість,самоізоляція,недовіра,егоїзм,жадібність,крадіжки;

4. Цинізм, агресивний конформізм, грубість, жорстокість, насильство ; Недорозвиненість потреби у визнанні; Безвідповідальність,неготовність жити у відкритому суспільстві.

5. Відхилення у розвитку духовних потреб у самовизначенні,самоствердженні,самореалізації; Невизначеність,розмитість життєвихцілей та цінностей,несформованість власного ідеалу,песимістичне сприйняття життя,містицизм,схильність до суїцидальної поведінки; Несприйняття таких цінностей ,як милосердя,честь,совість,людська гідність; Безвідповідальне ставлення до свого здоров”я та життя; Несформованість установки на самовизначення в духовних цінностях тощо.

Відхилення в поведінці може проявлятись в період вікових криз, період статевого дозрівання.

Аби подолати ці відхилення необхідно вияснити першопричину, вияснити в якому середовищі проживає дитина і відштовхуючись від цього планувати свою роботу.