- •Понятійний апарат дошкільної корекційної педагогіки.
- •I етап - Медико-педагогічний напрямок
- •6.Сутність та зміст поняття «корекція». Мета кор. Процесу.
- •Принципи, зміст та осн. Напрямки кор.-пед. Д-сті вихователя.
- •Поняття норма та аномалія як міждисциплінарна пр. Кризи в розв.Дітей.
- •Психічне здоров»я й фактори ризику у дитячому віці.
- •Вікові та індивідуальні о-сті дітей з відхиленнями у розвитку та поведінці.
- •12.Проблеми емоційного розвитку у дитячому віці
- •13.Природа дитячої агресії. Причини та умови деформації особистісного розвитку дитини
- •14.Інклюзивна освіта як модель соціального устрою
- •15.Проблеми родинного виховання дошкільників, які потребують корекції психофізичного розвитку в умовах інклюзії
- •16.Нормативно-правова база щодо організації корекційно-педагогічної д-сті у днз
- •17.Особливості ведення документації корекційним педагогом та педагогом-вихователем
- •18.Загальна характеристика контингенту спеціальних днз для дітей із психофізичними вадами
- •20.Загальні та специфічні закономірності розвитку дитини. Структура порушення
- •21.Поняття: норма та порушення. Поняття: онтогенез, дизонтогенез
- •22.Корекційна спрямованість корекційно-реабілітаційного супроводу в спеціальних днз
- •28. Індивідуальне навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку як форма організації корекційно-педагогічного процесу
- •29. Міжнародні стандарти в галузі проблеми дітей з відхиленнями у розвитку Декларація прав дитини. Конвенція про права дитини.
- •26. Основні вимоги до складання психокорекційної програми
- •30. Сучасний стан корекційно-педагогічної допомоги дошкільникам із психофізичними вадами в Україні.
- •24. Методи вивчення дітей дошкільного віку із психофізичними вадами Метод спостереження
- •Метод бесіди
- •Катамнестичний метод
- •Метод експеримент
- •Метод аналізу продуктів діяльності
Метод експеримент
Експериментатору не слід бути багатослівним і надмірно активним, його втручання в ході експерименту повинне бути стриманим і обережним.
При організації психологічних експериментів з дітьми, що мають порушення слуху, варто враховувати кілька важливих моментів. Тільки після того, як дитина правильно виконає попереднє завдання, можна приступати до основного. Необхідно брати до уваги умови виховання й навчання дитини (чи була вона у спеціальному дитячому садку, за якою програмою вчилася), час і ступінь порушення слуху, причини втрати слуху, дані про залишковий слух, рівень розвитку словесної мови, види мови, якими вона володіє (словесна, усна, письмова, дактильна); успішність, тип родини (мається на увазі наявність або відсутність порушень слуху в батьків). При організації психологічних експериментів з дітьми, що мають порушення опорно-рухового апарату пропоновані дитині завдання повинні бути не тільки адекватні її віку, але й рівню її сенсорного, моторного й інтелектуального розвитку. В процесі психологічного обстеження особливу увагу варто звернути на рухові можливості дитини із ДЦП. Наприклад, при виразності мимовільних зайвих рухів - гіперкінезів, перед початком обстеження рекомендується провести спеціальні вправи, що сприяють зменшенню гіперкінезів.
Метод аналізу продуктів діяльності
Одним з допоміжних методів є вивчення продуктів діяльності дитини (письмові роботи, малюнки, ліплення, аплікація й таке інше). цей метод дозволяє встановити характер і причини ускладнень у навчанні, намітити заходи щодо підвищення успішності та у подальшій корекційній роботі опиратися на позитивні якості особистості й діяльність учня.
Аналіз продуктів діяльності дозволяє простежити й виділити утруднення й помилки, способи подолання труднощів. Важливо виділити те, що дитина робить за вказівками дорослих, і те, що вона виконує самостійно. На різних етапах психічного розвитку дітей має значення аналіз різних продуктів діяльності: у дошкільному й молодшому шкільному віці це малюнки, аплікації, у середньому шкільному - письмові роботи, твори, що дозволяють проаналізувати особливості вживання слів, засвоєння граматичного складу мови.
Метод вивчення продуктів діяльності має обмежене застосування. Якщо при нормальному розвитку на підставі малюнків дитини можна зробити припущення про рівень сформованості просторових уявлень, про багатство й правильність уявлень про навколишній світ, про ступінь сформованості всіх психічних функцій, про емоційне фон, особливості особистості, то в умовах патології діагностична цінність таких методик знижується. Малюнок дитини може бути примітивним, непропорційним, одноколірним, однак це ще не свідчить про бідність уявлень, це може бути лише підтвердженням моторних труднощів, які не дозволяють дитині графічно реалізувати творчий задум і різноманіття навколишнього світу.