- •2. Світогляд, його суть і структура.
- •3.Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.
- •4.Структура та суспільні ф-ї філософії.
- •5.Своєрідність сх. Культури.
- •6.Філософія старод. Індії (велична філософія, буддизм).
- •7.Філософські знання старод. Китаю (Конфуцій, конфуціанство, даосизм)
- •8. Антична філософія
- •9. Філософія Середньовіччя, її особливості.
- •10. Філософія епохи відродження.
- •11. Загальна характеристика епохи Нового часу.
- •12. Німецька класична філософія
- •13. Філософська думка в Україні її особливості.
- •14. Загальна характеристика сучасної Західної філософії
- •15. Філософська категорія буття.
- •16. Проблема субстанції у філософії. Поняття матерії.
- •17. Поняття руху. Основні типи і форми руху.
- •18. Простір і час як атрибутика матерії.
- •19. Суть діалектики та догматизму. Основні принципи діалектики.
- •21.Закон єдності і боротьби протилежностей.
- •22.Діалектика кількісних і якісних змін.
- •23.Заперечення заперечень. Циклічність і поступальність змін.
- •24. Свідомість як пізнавальне та духовно-практичне відношення до дійсності.
- •25. Індивідуальна та суспільна свідомість.
- •26. Буденна та теоретична свідомість.
- •27. Ідеологія та суспільна психологія.
- •28. Проблема людини у філософії.
- •29. Проблема сенсу людського життя(буття).
- •30. Проблема пізнання у філософії. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
- •31. Теорія істини.
- •32. Наука як спеціалізована форма пізнання. Методи наукового пізнання
- •33. Поняття «суспільство» у філософії.
- •34. Поняття «суспільне виробництво»
- •35. Історичні типи суспільства. Поняття «суспільно-економічна формація» та «цивілізація».
- •36. Філософське розуміння культури.
- •37. Глобальні проблеми людства і соціальне прогнозування.
- •38.Співвідношення понять «індивід», «індивідуальність», «особистість».
- •39. Форми суспільної свідомості (естетична, правова, моральна, релігійна).
- •40. Суспільна природа свідомості. Свідомість і мова.
- •41. Філософські ідеї г. Сковороди.
18. Простір і час як атрибутика матерії.
Якщо є рух існування матерії, то простір і час виступають формами її існування.
Простір – об’єктивна форма існування матерії, яка характеризує місце знаходження і співіснування об’єкта з ін. об’єктами.
Його властивості: 1. тривимірність ( висота, ширина, довжина);2. протяжність (здатність тіл існувати одне поруч із іншим).
Час – форма буття матерії, котра характеризує тривалість існування матеріальних об’єктів і послідовність існування матеріальних об’єктів і послідовність зміни етапів даних об іктів у процесі їх розвитку.
Його властивості: 1. незворотність (неможливість повернення в минуле);
2. асиметричність ( час рухається з минулого через теперішнє в майбутнє).
Простір і час як форми існування матерії взаємопов’язані між собою.
19. Суть діалектики та догматизму. Основні принципи діалектики.
В ході розвитку філософської думки людства склалися 2 основних типи розуміння світу діалектичний і метафізичний (догматичний).
При метафізичному тлумачині світу розвиток не заперечується але він розуміється переважно як кількісні зміни предметів та явища бо ж як повторення раз і назавжди укорінених у бутті і незмінних в якісному плані форм. Цьому стилю мислення властиві роз’єднання, розмежування окремих елементів, властивостей предмета і предметів один від одного та їх осмислення як ізольованих. Отже, метафізика (догматизм) - це таке розуміння світу і такий спосіб мислення при якому ігноруються або вкрай спрощено розглядаються взаємозв’язки і взаємодії явищ і предметів, а процес розвитку тлумачення як кількісне збільшення або зменшення обєктів без їх якісної зміни.
Діалектична концепція світу і діалектичний спосіб мислення протилежні метафізичному. Діалектика є таким способом розуміння світу при якому дійсність осмислюється як така, що знаходиться у постійній зміні, взаємозв’язках і взаємозумовленості. Діалектика є теорією лише однієї форми змін розвитку.
Основні принципи діалектики: 1. принцип розвитку – будь який об’єкт обов’язково або сам проходить стадію прогресивного розвитку або ж входить в ін. систему і в її складі здійснює цей процес. 2. Принцип взаємозв’язку і взаємозумовленості – кожен об’єкт знаходиться у закономірному зв’язку з іншими і бере участь у взаємодії з іншими об’єктами.
20. Категорії діалектики: 1. Поняття в яких і через які здійснюється філософське мислення. 2. Це найбільш фундаментальні визлові поняття. 3. Вони служать вихідними принципами пізнання і духовно-практичного перетворення дійсності.
Категорії класифікують на 2 групи: 1. Категорії що відображають усталений аспект буття і свідомості – зв’язки структури (одиничне загальне; зміст-форма);
2. Категорії що відображають мінливий план – зв’язки детермінації (причина-наслідок; необхідність-випадковість).
21.Закон єдності і боротьби протилежностей.
Це універсальний закон в силу якого всім речам і явищам матеріального і духовного світу властиві внутрішні суперечності, протилежні сторони і тенденції які знаходяться в взаємозв’язку: взаємозаперечені. Боротьба цих протилежностей є джерелом розвитку внаслідок чого суперечності досягають стадії конфлікту і розв’язуються завдяки чому старе зникає і виникає нове.