5.Своєрідність сх. Культури.

В історії людської цивілізації склалися 2 глобальних типи культури: сх. і зх.. Котрі досить відчутно відрізняються одна від одної. Ці відмінності вплинули і на філософські вчення сх. і зх..

Зх. цивілізація (прогресиські):1. Відносна автономність різних сфер сусп.. життя (політики, економ.)

2. Відданість новаціям, цінування нового, орієнтація на майбутнє (прогресизм).

3. Активізм, прагнення, змінювати дійсність.

4. Домінування індивідуального над загальним.

5. Раціональне, аналогічне, логічно-послідовне мислення.

Сх. цивілізація традиціоналіські):1.Наявність єдиного духовного канону життя, якому підпорядковані всі основні сфери (коран, веди, п’ятикнижжя).

2. Відданість традиціям, цінування старого освяченого віками, орієнтація на минуле (традиціоналізм).

3. Самозаглиблення, прагнення віддатись природному ходу речей.

4. Домінування загального над індивідуальним.

5. Образний, притчовий, афористичний стиль мислення.

6.Філософія старод. Індії (велична філософія, буддизм).

Першим пам’ятником міфологічно-філософської думки старод. Індії були веди (в перекладі знати, відати), які склад. в основному із міфів гімнів богам. Але серед них є і чимало таких, в яких робляться спроби осмислити проблеми походження світу його витоків, а це є зародженням філософської думки. Найбільш чітко виражена філос. думка вед виражена у упанішадах (сидіти поруч).

Саме тут вперше формується думка про те, що душа людини безсмертна і після смерті тіла вона переселяється в інше тіло людини, тварини чи рослини. Це безперервне коло перевтілень душі отримало назви сансара. Соц. значення перевтілення полягає в тому, що за законом карми кожне нове її втілення залежить від поведінки людини. Якщо людина виконує моральні закони то її душа вселяється в тіло людини вищої касти. Якщо ж ні, то в тіло тварини чи рослини. Нагородою за праведне життя є піднесення душі до всесвітнього духу Брахмана, злитися з ним і отримання вічного життя.

Філософське вчення буддизму розглядає світ як єдиний потік матер. та дух. елементів – (дхарм), які постійно змінюються внаслідок чого реальність постає процесом вічного і безперервного становлення. Саме ця мінливість буття і заважає досягти вершини досконалості, можливої лише за умови самозаглиблення та самоспоглядання. Людина може і повинна вийти із світу чуттєвості, піднятися над чуттєвим життям, яке є джерелом страждань і досягти стану блаженства і абсолютного спокою – нірвани.

7.Філософські знання старод. Китаю (Конфуцій, конфуціанство, даосизм)

Філософія стародавнього Китаю представлена багатьма школами але найбільш чітко її характерні риси представлені в конфуціанстві та даосизмі. Конфуцій – видатний китайський мислитель, педагог, який створив вчення, що в модифікованому вигляді існує і понині. У філософії Конфуцій дотримується традиційного для китайської культури погляду, що світ поділяється на земний і небесний, і саме закони неба визначають закони земного життя. Виходячи з цього Конфуцій створює вчення головною метою якого було досягнення стабільного сус-тва, що розвивається. З його погляду будь-які революції, катаклізми у сус-тві є злом,і відбуваються тому, що люди недотримують закони неба. Ще в той час він підмітив, що науковий і технічний процес не завжди супроводжується моральним вдосконаленням людини часто спостерігається зворотнє. З матеріальним прогресом відбувається духовна деградація людини і сус-тва.. Конфуцій спробував виробити механізм для поєднання прогресу в матеріальній і духовній сферах, наголошуючи при цьому, що вирішальна роль належить традиціям, ритуалам.

За Конфуцієм головним принципом котрий регулює відношення між людьми повинен бути принцип гуманності – жень.

Засновником філософії даосизму є Лао-цзи (старий вчитель). Даосизм – це насам перед філософське вчення про всесвіт про буття. В основі світу лежить дао – початок – вічне, незмінне і непізнаване начало. Саме дао є справжня основа всіх речей і явищ природи. Але дао не зводиться до них і не тотожне їм. Дао є діалектичним за своєю природою оскільки йому притаманні протилежні властивості. Воно і не змінне і рухоме, і безкінечно велике і найдрібніше, і єдине і всеохоплююче і т. д. Поєднання частинок Інь та Янь породжує згідно з вченням даосизму все існуюче у світі.