12. Німецька класична філософія

Німецька класична філософія репрезентована такими славнозвісними іменами, як іммануїл Кант (1724—1804), Й оганн Готліб фіхте (1762—1814), Фрідріх Віль-гельм Йозеф Шеллінг (1775—1854), Георг Віль-гєльм Фрідріх Гегель (1770—1831) та Людвіг Анд-ґ реас Фейєрбах (1804—1872). Головна заслуга цих філософів полягала насамперед у тому, що вони зуміли зруйнувати метафізичний погляд на світ як на щось незмінне й стале ізамінити його діалектичним баченням, згідно з яким і природа, і суспільство, і мислення знаходяться в постійному русі й розвитку. Гегель сформулював і головні закони цього розвитку —закони діалектики. При цьому, як ідеаліст, він розглядав їх насамперед як закони розвитку «абсолютного розуму», який є першоосновою буття світу.

Головним предметом філософії ці мислителі вважали саме людину. Щоправда, знов-таки більшість із них ототожнювали людину з її са­мосвідомістю. Й лише переважно Фейєрбах, котрий був матеріаліс­том, розглядав людину як природну, чуттєву істоту. Виступаючи протихристиянської релігії, він пропонував замінити її «релігією любові» й на місце Бога поставити людину.

Німецька класична філософія стала своєрідним підсумком розвитку всієї філософії Нового часу. Разом з тим у ній були сформульовані тези й проблеми, що стали вихідним пунктом для різних напрямків сучасної філософії. Серед цих проблем можна назвати, зокрема, проблему відчуження людини й проблему співвідношення філософії та науки.

13. Філософська думка в Україні її особливості.

Особливості світобачення та духовності українського народу зумовлені багатьма чинниками серед яких і природне середовище з його краєвидом і геополітичне розташування України і характер родинних стосунків зі спец. рисами побуту і драматичні події історії і специфіка культурних процесів і т. д.

1. Особливістю укр.. філософії є її гуманістична антропологічна спрямованість – проблеми людини її внутрішньо духовного світу, морально-етичні питання завжди були тут центром філософської проблематики;

2. Поява своєрідної традиції, яка набула назви «філософія серця» - саме серце з якого народжуються почуття, емоції, переживання є дійсним осередком людської душі, а не холодний розсудок.

3. Важливою рисою укр. філософії є естетичний спосіб філософствування – сполучення філософських ідей з художньою виразністю з символічно образними формами.

4. Характерною рисою укр. філософії є релігійне забарвлення, належність переважної більшості вчень до релігійної філософії (Сковорода, Гололь, предс. Кирило-Мифодівського тов.)

14. Загальна характеристика сучасної Західної філософії

Основні риси та напрямки філософії сучасного Заходу

Сучасна філософія Заходу зберігає традицію різноманітних уявлень універсального, що виникло в давнину. Існує велика кількість суттєвих картин світу, теорії його пізнання, вчень про суть людини, сенс життя, суть і призначення історії, благо і красу. Кожне претендує на універсальність і невразливість, але у кожному іншими виявляється нездатність багато що пояснити і наявність недомовлених або суперечливих елементів, тобто вчення, теорії неуніверсальні і вразливі, такий стан філософія переживала в усі періоди історії. Особливості сучасної філософії Заходу пов'язуються з особливостями всього матеріального і духовного життя суспільства. Успіхи і невдачі цивілізації, що породжені наукою, служать об'єктом філософського відображення або протистояння. Сучасну західну філософію характеризує певне упереджене ставлення до науки, у минулому філософія могла не помічати або лише терпіти науку. Розширення в сучасній науці сфер не наочного і такого, що не сприймається, утруднює використання даних науки як засобу спростування агностицизму, ідеалізму і містики. Ознаки учень, а також матеріалізму перестали бути визначальними у відокремленні шкіл сучасної філософії Заходу. Упереджене ставлення до науки (від догідливого до неприязного), відхід від відмінностей філософських вчень за їх належністю, до класичних напрямків (матеріалізму, ідеалізму і агностицизму), визнання людини одним з універсальних предметів обговорення, формальна взаємна терпимість різних учень і інтерес до філософії інших континентів - ось особливості сучасної філософської думки. Кожна з рис може служити ознакою за ступенем володіння якою розрізняються філософські вчення або напрямки. Риси не притаманні лише філософським пошукам сучасних послідовників Арістотеля, Гегеля та ін., які складають незначну меншість. Послідовність розгляду основних напрямів сучасної філософії обумовлюється розташуванням їх за ступенем наявності обраної ознаки. Обравши як ознаку упереджене ставлення до науки, основні напрями можна розташувати в порядку зменшення схилення перед нею: філософія науки (неопозитивізм і постпозитивізм), структуралізм, фрейдизм, герменевтика, феноменологія, неотомізм, екзистенціалізм.