1.Основні проблеми філософії.

Специфіка філософського знання.

2. Світогляд, його суть і структура.

3.Історичні типи світогляду: міфологія,

релігія, філософія.

4.Структура та суспільні ф-ї філософії.

5.Своєрідність сх. культури.

6.Філософія старод. Індії (велична філософія, буддизм).

7.Філософські знання старод. Китаю

(Конфуцій, конфуціанство, даосизм)

8. Антична філософія

9. Філософія Середньовіччя, її особливості.

10. Філософія епохи відродження.

11. Загальна характеристика епохи Нового часу.

12. Німецька класична філософія

13. Філософська думка в Україні її особливості.

14. Загальна характеристика сучасної Західної філософії

15. Філософська категорія буття.

16. Проблема субстанції у філософії. Поняття матерії.

17. Поняття руху. Основні типи і форми руху.

18. Простір і час як атрибутика матерії.

19. Суть діалектики та догматизму.

Основні принципи діалектики.

20. Категорії діалектики (загальна характеристика)

21.Закон єдності і боротьби протилежностей.

22.Діалектика кількісних і якісних змін.

23.Заперечення заперечень.

Циклічність і поступальність змін.

24. Свідомість як пізнавальне та духовно-практичне

відношення до дійсності.

25. Індивідуальна та суспільна свідомість.

26. Буденна та теоретична свідомість.

27. Ідеологія та суспільна психологія.

28. Проблема людини у філософії.

29. Проблема сенсу людського життя(буття).

30. Проблема пізнання у філософії. Суб’єкт і об’єкт пізнання.

31. Теорія істини.

32. Наука як спеціалізована форма пізнання.

Методи наукового пізнання

33. Поняття «суспільство» у філософії.

34. Поняття «суспільне виробництво»

35. Історичні типи суспільства. Поняття

«суспільно-економічна формація» та «цивілізація».

36. Філософське розуміння культури.

37. Глобальні проблеми людства і

соціальне прогнозування.

38.Співвідношення понять «індивід»,

«індивідуальність», «особистість».

39. Форми суспільної свідомості

(естетична, правова, моральна, релігійна).

40. Суспільна природа свідомості. Свідомість і мова.

41. Філософські ідеї Г. Сковороди.

1.Основні проблеми філософії. Специфіка філософського знання.

Філософське знання має свою специфіку, яка докорінно відрізняє його від конкретного наукового знання. Якщо наукове знання є точним, однозначним і тому загальноприйнятим для всіх людей, що філософське знання є поліфонічним, плюралістичним. Це означає, що на одні і ті ж самі питання в різних філософських школах даються різні відповіді, які що суттєво мають рівноцінне значення.

Отже у філософії науковий підхід поєднується з оцінюючим (Філософія з грец. «Любов до мудрості, започаткував це поняття Піфагор).

Специфіка філософського знання в значній мірі визначається тими проблемами, які досліджуються в ній: 1. Хто така людина і яке місце займає вона в світі?

2. Яка природа світу, космосу?

3. В чому полягає сенс людського життя?

4. Людина і доля?

5. В чому суть людського життя?

Отже, філософія вив. такі питання, котрі вкл. у світогляд людини. Саме тому філософія тісно і безпосередньо пов’язана із світоглядом людини.

2. Світогляд, його суть і структура.

Світогляд – це сукупність узагальнених уявлень людини про себе світ, свої взаємини зі світом, про своє місце в світі та своє життєве призначення.

Світогляд вкл. в себе: знання, ідеали, погляди, переконання, бажання, цінності, життєві норми та стереотипи.

Світогляд прийнято класифікувати на основі різних спільних ознак:

1. За носієм: індивідуальний, колективний, груповий, регіональний, національний, професійний і т. д.

2. За рівнем світобачення та усвідомлення: усвідомлений, неусвідомлений, буденний, раціональний, філософський.

3. За історичними епохами: архаїчний, античний, середньовічний, ренесансний, світогляд 20 ст.

4. За морально-ціннісними орієнтирами:егоїстичний, альтруїський, гуманний, антигуманний, цинічний, лювіністичний.

Функції світогляду:

1. Надає людині найперших життєвих орієнтирів;

2. Інтегрує людину у світі;

3. Подає дійсність у її людських вимірах та виявленнях;

Філософія різновид світогляду. Це усвідомлений світогляд. Філософія є теоретичним ядром світогляду.

3.Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.

Світогляд має історичний характер. Це означає, що індивідуальний світогляд змінюється на протязі життя окремої людини. А суспільний світогляд розвив. з поступом людства.

На протязі історії людської цивілізації сформувалось 3 типи світогляду:

1. Міфологія такий спосіб розуміння природних і суспільних явищ, що полягає в одухотворені і персоніфікації цих явищ, наділенні їх людськими за характером але фантастично розв. властивостями.

2. Релігія така форма світогляду в якій людина пояснює світ через його подвоєння на зимний і небесний потойбічний і поцейбічний, грішний і праведний. Найважливішою ознакою релігії є віра в існування надприродної істоти Бога.

3. Філософія є таким історичним видом, який вирішує всі світоглядні питання виключно раціональним логічним шляхом, відкидаючи міфи, віру, та ін. феномени людини.

4.Структура та суспільні ф-ї філософії.

Структура філософського знання визначається виділенням тих сфер реальності, які філософія виділяє позначає та досліджує:

1. Природа, світ, космос- антологія, натурфілософія.

2. Суспільство та сусп.. історія – соціологія, соц.. філософія, культурологія, філософія історії.

3. Сама людина з її особливостями, здібностями, властивостями – філософська антропологія.

4. Сфера духовних або інтелектуальних процесів (сфера свідомості) – логіка, етика, естетика, філософія релігії історія філософії, гносеологія.

Основні ф-ї філософії:

1. Світоглядна – філософія допомагає людині знайти й обґрунтувати свої життєві орієнтири, з’ясувати зміст і значення життєвих пріоритетів та цінностей.

2. Пізнавальна – філософія озброює людину орієнтирами в пізнавальній діяльності.

3. Логічна – сприяє формуванню культури людського мислення.

4. Соц. адаптивна – допомагає зорієнтуватися у складних проявах суспільного життя і виробити власну соціальну позицію.

5. Виховна – прищеплює інтерес і смак до самовиховання, творчого підходу до життя, пошуку життєвих сенсів.

Усі названі ф-ї мають як індивідуальне так і суспільне значення.