
- •1.Основи економічної теорії предмет і функції.
- •2.Економіка наука про обмеженість виробничих ресурсів і вибір.
- •3. Виникнення й основні етапи становлення й розвитку економічної науки
- •4.Сучасні напрямки та школи економічної думки.
- •5.Методи пізнання економічних процесів і явищ.
- •6.Економічні категорії та закони, їх класифікація
- •7.Потреби й економічні ресурси їх сутність та класифікація
- •8.Технологічні можливості суспільства.Альтернативні витрати економічного вибору
- •9.Крива выробничих можливостей.Закон альтернативних витрат.
- •10.Сутність і структура економічної системи.
- •11.Система єкономічних відносин,її сутність і структура.
- •13.Типи і види власності їх взаємодія.
- •14.Сучасні тенденції розвитку форм власності.
- •15.Проблеми економічного вибору в різних економічних системах.
- •16.Форми організації суспільного виробництва.
- •17. Товарне виробництво його види і етапи розвитку
- •18.Товар і його властивості.Альтернативна вартість.
- •19.Теорії що визначають вартість (цінність) товару.
- •20.Гроші: історія розвитку,сутність ,функції.
- •22.Економічні умови виникнення й ефективного функціонування ринку.
- •23.Сутність ринку, його структура та критерії розмежування.
- •24.Інфраструктура ринку.
- •25.Моделі та шляхи переходу до ринку.
- •26.Механізм саморегулювання ринкової економіки.
- •27.Попит.Закон попиту.Детермінанти попиту.
- •28.Ринкова пропозиція та її графична модель.Детермінанти пропозиції.
- •29.Види цінової еластичності попиту:їх графічне зображення та практичне значення.
- •Крива еластичного попиту
- •Крива нееластичного попиту
- •30.Види цінової еластичності пропозиції.
- •31.Діалектична залежність попиту й пропозиції ,їх спаввідношення.Рівноважна ціна.
- •33.Вибір методу ціноутворення на практиці
- •34.Конкуренція та її роль у функціонуванні ринкової економіки.
- •35.Закон конкуренції:суть ,економічна основа та механізм.
- •36.Типи конкуренції:досконала і недосконала.
- •37.Методи і способи конкурентної боротьби.
- •38.Монополія та конкуренція.Антимонопольнй закон України.
- •39.Переваги й недоліки ринкового механізму.Причини фіаско ринку.
- •40.Теорія граничної корисності й поведінка споживача.
- •41.Корисність блага.Загальна і гранична корисність.
- •42.Бюджетні обмеження й криві байдужості.Стан рівноваги споживача.
- •43.Підприємство:суть ознаки і види.Критерії класифікації.
- •44.Капітал як матеріальна основа підприємницької діяльності.
- •45.Становлення організаційно-правових форм підприємства в Україні.
- •46.Суть види і структура витрат.Явні та неявні витрати виробництва.
- •47.Витрати виробництва у короткостроковому періоді.Постійні та змінні витрати.
- •48.Прибуток як кінцевий результат діяльності підприємства.Норма прибутку.
- •49.Ринки факторів виробництва й розподіл факторних доходів.
- •50.Ринок праці загальна характеристика.
- •51.Визначення заробітної плати в умовах функціонування ринку праці.
- •52.Ринок природніх ресурсів.Економічна природа ренти.Ціна землі.
- •53.Земельна рента та її види.
- •54.Модель кругообігу ресурсів,продуктів доходу.
- •55.Система основних макроекономічних показників.
- •56.Суспільний продукт.Проблема подвійного рахунку.
- •57.Ввп:його структура та способі виміру.
- •58.Номінальний і реальний ввп.Дефлятор ввп.
- •59.Модель макроекономічної рівноваги сукупний попит-сукупна пропозиція.
- •60.Макроекономічна нестабільність циклічність розвитку ринкової економіки.
- •61.Причини циклічного розвитку економіки.Фази класичного ділового циклу.Теорії циклів.
- •62.Теорія довгих хвиль м.Д Кондратьєва.Та її місце в економічній науці.
- •63.Безробіття як наслідок порушення макроекономічної рівноваги.
- •64.Причини виникнення и типи безробіття.
- •65.Рівень безробіття.Закон Оукена.
- •66.Соціально економічні наслідки безробіття
- •67. Інфляція,як економ феномен,причини інфляції
- •68.Види і наслідки інфляції.Крива Філіпса
- •Наслідки інфляції
- •69.Динаміка інфляційного процесу в укр.Антиінфляційна держ.Політика
- •70.Необхідність державного регулювання ринкової економ з метою стабілізації економ. В державі
- •71.Кейсіанський та монетарний підходи до економ. Ролі держ. В ринковій економіці
- •72. Державний бюджет і сутність. Бюджетна політика уряду україни
- •73.Бюджетний дефіцит і держ.Борг.Причини виникнення і джерела покриття
- •74.Види податків.Крива Лаффера та визначення межі оподаткування.
- •79.Ринок цінних паперів.Основні операції здійснювані на фондовій біржі.
- •75.Принципи і фоми оподаткування.Основні проблеми і напрямки розвитку системи оподаткування в Україні.
- •76.Механізм грошово-кредитного регулювання .Ринок грошей.
- •77.Кредит суть види джерела.
- •78.Структура сучасної кредитної системи.Роль центрального банку в здійсненні коедитно-грошового регулювання.
- •80.Економічне зростання та його типи.
- •81.Соціальна політика держави.Система соціального захисту населення.
- •Мінімальна зарплата, пенсія та прожитковий мінімум в україні*
- •82.Об’єктивні основи і етапи розвитку світового господарства.
- •82.Об’єктивні основи і етапи розвитку світового господарства.
- •83.Міжнародний поділ праці і теорія порівняльних переваг.
- •84.Міжнародна міграція капіталу та робочої сили.
- •85.Світова валютна система і основні етапи її розвитку.
- •86.Економічні аспекти глобальних проблем.
- •87.Соціально-економічна політика держави в період ринкової трансформації суспільства.
- •88.Необхідність і шляхи ринкової трансформації економіки України.
- •89.Стан і перспективи розвитку економіки України.
- •90.Об’єктивні основи формування й розвитку національної економіки україни.
52.Ринок природніх ресурсів.Економічна природа ренти.Ціна землі.
Ринки природних ресурсів
"Землею" в економічній науці називають фактор, що об'єднує усі природні ресурси (родючий ґрунт, запаси води, корисні копалини тощо). Використання цього фактора у процесі суспільного виробництва є об'єктивно обмеженим. В економічному аналізі формування ринку землі потрібно вирізняти відповідні підринки (ринок нафти, ринок газу, ринок землі, ринок руди тощо). За станом конкурентного середовища — це ринки природних монополій або олігополістичні. Наприклад, на світовому ринку нафти діють олігополістичні об'єднання (картелі). Класичним прикладом картелю є нафтовий картель — організація країн — експортерів нафти (ОПЕК). У 1973 році вона концентрувала близько 60 % виробництва нафти. Попри те, що нині це значно менші обсяги, цей картель і далі впливає на світові ціни на нафту та нафтопродукти. В аналізі ринку природних ресурсів важливо мати достовірну інформацію про їхні запаси (особливо невідтворюваних, вичерпних). Останнє суттєво впливає на формування їхньої ціни, адже на ринку природних ресурсів самі ресурси є об'єктом купівлі-продажу (товаром). Через важливість таких знань постає питання обліку ресурсного потенціалу як на національному, так і світовому рівні.
(Якщо попит на земельні ділянки високий (в містах, особливо в їх центрах), то земля дорога, але якщо земля розташована у віддалених від цивілізації регіонах, вона може мати символічну ціну. При цьому обмін землею практично неможливий, адже вона нетранспортабельна (її не можна перевезти з місця на місце). Пропозиція землі також впливає на її ціну: чим більша пропозиція, тим нижча ціна земельних ділянок, її зменшення приводить до зростання ціни.
Щодо формування ціни на природні ресурси (землю) в економічній теорії існують різні точки зору.
За марксистською концепцією, ціна природних ресурсів є поняттям ірраціональним, тобто таким, що поясненню не піддається. Згідно цього підходу ціну можуть мати лише продукти праці, тому що тільки праця створює вартість, а остання складає основу ціни. Природні ресурси не є продуктом людської праці, вони - продукт природи. Тому сама земля вартості мати не може, якщо не брати до уваги інвестицій (капітальних вкладень) на її освоєння і наступного штучного підвищення якості (родючості), тобто витрат на осушення чи зрошення, добрива, агротехніку, будівництво доріг, господарських споруд тощо. Ціна землі, за марксистською теорією, на відміну від ціни на інші товари, не може формуватися як грошове вираження її вартості.)
Економічна природа ренти
Економічна рента - це дохід не тільки від фактору виробництва "земля", але й будь-якого іншого фактора, пропозиція якого обмежена. Таким є визначення ренти класичною школою.
Слово "рента" у перекладі з французької (rente) означає "повертаю", "сплачую", тобто цим підкреслюється факт передавання частини доходу виробника власнику.
Поняття "економічна рента" ширше поняття "земельна рента". Економічну ренту отримують не лише земельні власники і землекористувачі, але й будь-які власники майна, капіталів, цінних паперів. У зв’язку з використанням цих факторів виникають рентні відносини.
Рентні відносини - відносини між економічними суб’єктами стосовно використання у виробництві фактора землі і одержання доходу у формі ренти.
Тобто економічні відносини, пов’язані з використанням землі, формуються і розвиваються насамперед під впливом відносин власності на землю. У зв’язку з цим необхідно розрізняти землеволодіння і землекористування.
Землеволодіння - це фактичне володіння землею на певних юридичних засадах, що зумовлюють відповідні права та обов’язки землевласників. Землеволодіння базується на реальній наявності землі й певній суспільній формі володіння (власність на землю чи її оренда) нею.
Землекористування - система господарського та іншого використання землі, що склалася у країні під дією об’єктивних чинників або запроваджена державою. Мета землекористування - отримання найвищого ефекту від землі за дотримання вимог її збереження й поліпшення.
Земельна рента - це окремий випадок економічної ренти, тому що являє собою дохід від використання землі та інших природних ресурсів, пропозиція яких обмежена (інакше кажучи, це плата за використання цих ресурсів).
Рента - особливий вид відносно сталого доходу, безпосередньо не пов’язаного з підприємницькою діяльністю. У зв’язку з цим розрізняють абсолютну і диференціальну ренти.
Ренту, яку отримують всі власники землі незалежно від її якості, К. Маркс назвав абсолютною, а М. Г. Чернишевський - бездіяльною.
Власник землі, володіючи монопольним правом привласнювати землю, отримує економічну (абсолютну) ренту - своєрідну данину, яка збирається з гірших і всіх решта ділянок землі. Таким чином, монополія приватної власності на землю виступає причиною абсолютної ренти. Оскільки ринкова ціна на сільськогосподарські продукти включає абсолютну ренту, це веде до її подорожчання. По суті, купляючи таку продукцію, все суспільство сплачує данину земельним власникам. Тому вже в XIX ст. висувалися різні пропозиції для відміни власності на землю. Так, в "Маніфесті Комуністичної партії" (1848) К. Марксом і Ф. Енгельсом пропонується передавання землі у власність держави ("експропріація земельної власності") і спрямування ренти на покриття державних витрат. Генрі Джордж у книзі "Прогрес і бідність" (1879) вважав за необхідне ввести 100-вий податок на земельну ренту. Досвід колишніх соціалістичних країн показав, що націоналізація землі призвела до зниження ефективності її використання, а державне регулювання мало ще більш негативні наслідки, ніж періодичні кризові стани ринку.
Земля розрізняється ("диференціюється") за якістю (за родючістю) і за місцезнаходженням - віддаленістю від ринків збуту сільськогосподарської продукції.
Завдяки більш сприятливими виробничим умовам на кращих і середніх за якістю ділянках землі собівартість одиниці продукції нижча, ніж на гірших ділянках. Якщо скласти таку відносно низьку собівартість одиниці продукції із звичайним прибутком, то на найкращих ділянках її індивідуальна ціна виробництва буде нижче ринкової, суспільної ціни. Тому фермери, які господарюють на кращих ділянках, отримують при продажу продукції за ринковою ціною додатковий надприбуток. Такий диференціальний надприбуток - різниця між суспільною ціною, яка відображає підвищені виробничі витрати на гірших земельних ділянках, індивідуальною ціною одиниці продукції, що складається на найкращих і середніх за якістю землях.
Ціна землі
Ціна землі — капіталізована земельна рента, яка приносить прибуток у вигляді відсотку. На основі приватної власності на землю виникає її купівля та продаж. Ціна землі відрізняється від цін на інші товари. Земля — це благо природи, а не продукт праці. Тим не менш вона приймає товарний вигляд.
Земля позбавлена вартості, але має ціну. Купівля землі означає купівлю права на отримання з земельної ренти, прибуту; її ціна виникає на цій основі. Чим більшу ренту дає земельна ділянка, тим більше грошей будуть платити за неї покупці, отже, ціна землі буде більша. Впливає на ціну земні і нормапозичкового відсотка. Покупець землі завжди порівнює ренту з позичковим відсотком, який він може отримати, якщо покладе гроші до банку. Ціна землі дорівнює сумі грошей, яка будучи віддана в позику, щорічно приносить дохід, рівний ренті, що отримується з цієї землі.
P — Ціна землі
R — Земельна рента
B — Банківський відсоток
Вартість земельної ділянки — це грошове вираження земельної власності на даний конкретний момент.
Ринкова вартість земельної ділянки — вартість земельної ділянки, яка сформована попитом покупців і пропозицією продавців на ринку нерухомого майна за взаємною згодою
Грошова оцінка землі — оцінка гектара ріллі в грошовому значенні по кожному господарству району, розрахована Інститутом землеустрою Української академії аграрних наук та затверджена рішенням органу місцевого самоврядування.
Грошова оцінка земельної ділянки — капіталізований рентний доход від використання земельної ділянки.