2. Сутність соціальної політики в україні План

1. Сутність і об’єкт, мета і завдання соціальної політики в Україні.

2. Людина як суб’єкт соціальної політики.

3. Держава як суб’єкт соціальної політики.

1. Поняття, сутність і об’єкти соціальної політики

Іншими словами, соціальна політика у вузькому розумінні – це діяльність суб'єктів соціально-політичного життя, спрямована на формування соціальної безпеки людини й суспільства.

У широкому розумінні соціальна політика – це система цілеспрямованої діяльності суб'єктів, що сформувалася в суспільстві на певному етапі його розвитку і здійснюється на основі певних принципів і засад з метою забезпечення оптимального функціонування й розвитку соціальних відносин.

Соціальна політика – це важлива складова внутрішньої політики держави, яка втілюється в життя через соціальні програми і на практиці реалізує відносини в суспільстві в інтересах і через інтереси основних соціальних груп населення.

Соціальна політика у суспільстві втілюється через соціальні програми, кінцевою метою яких є задоволення соціальних потреб на більшому чи меншому рівні. Для розробки соціальних програм і оцінки їх виконання потрібні соціальні нормативи і державні соціальні стандарти.

Соціальні нормативи і соціальні стандарти пов’язані з процесами соціального управління і використовуються у розробці основ соціальної політики.

Соціальні нормативи – це певні регламентовані значення соціальних показників, що виражають систему типових вимог соціальних суб’єктів до соціальних об’єктів з метою забезпечення відтворення і розвитку суспільства як цілого, та розв’язання його соціальних проблем.

Соціальні стандарти – встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних соціальних гарантій в даній державі.

Об'єктом соціальної політики є суспільні, зокрема соціальні, відносини, процеси життєдіяльності соціуму, що безпосередньо чи опосередковано впливають на формування соціальної безпеки людини, задоволення нею власних соціальних потреб та інтересів, освоєння і творення соціальних цінностей.

Соціальна політика має грунтуватися на пізнанні законів суспільного розвитку, зокрема соціальних відносин, виявляти глибинні тенденції розвитку в усіх сферах суспільного життя, що зумовлюють процес самореалізації людиною власного соціального потенціалу, її соціальної безпеки і здійснення цілеспрямованого впливу на них суб'єктів регулятивної діяльностіСоціальна політика виявляється в управлінні, регулюванні соціальних процесів. Соціальне управління та регулювання є основним механізмом, інструментом реалізації соціальної політики.

Мета соціальної політики полягає у створенні умов для формування, розвитку та оптимального функціонування соціальних відносин, всебічного розкриття, самореалізації творчого соціального потенціалу людини, особистості, її сутнісних сил, а також для задоволення людиною соціальних потреб та інтересів, освоєння соціальних цінностей, підтримання в суспільстві соціальної злагоди, стабільності та соціальної цілісності, самовідтворюваного, самодостатнього рівня соціодинаміки, соціального прогресу.

У цьому зв'язку завдання соціальної політики – забезпечити чітке функціонування системи соціально-політичних інститутів, , сучасною логікою розвитку цивілізації.

Що ж до конкретних завдань соціальної політики, то основними з них в українському суспільстві на етапі його трансформації є :

• створення умов для реалізації соціального потенціалу людини;

• сприяння розвитку соціальних та соціально-ринкових відносин;

• перетворення соціальних чинників на одну з домінант економічного зростання;

• розвиток соціально-трудових відносин;

• реформування системи соціального захисту, соціального страхування і пенсійного забезпечення; посилення адресності підтримки соціальне незахищених верств населення;

• реформування ринку праці та зайнятості населення; забезпечення випереджаючого зростання вартості робочої сили;

• реформування системи охорони здоров'я;

• здійснення активної демографічної політики.

Цілі соціальної політики:

1. Пом’якшення соціальних проблем:

1. безробіття; бідності;

2. бездомності;

3. насильства;

4. злочинності;

5. майнових зловживань

2. Полегшення проблем здоров’я:

1. нездужості;

2. недієздатності.

3. Забезпечення здорових умов життя:

1. оптимальні норми харчування;

2. чистота довкілля.

4. Соціальна злагода і солідарність

5. Ліквідація і зменшення нерівності та невигідних умов праці та життя.

6. Створення умов для само генерації робочої сили.