12. Скласти та проаналізувати план самоосвіти педагога-організатора.

План самоосвіти педагога-організатора може містити такі пункти: опрацювання законодавчих та нормативно-правових документів з питань освіти: Закон України “Про загальну середню освіту”, Державний стандарт базової та повної середньої освіти, Конвенція про права дитини, Про молодіжні та дитячі громадські організації; вивчення нових наукових ідей найактуальніших педагогічних проблем у відповідності до науково-методичної проблеми школи; вивчення найактуальнішої педагогічної проблеми у відповідності до виховної проблеми школи; робота над індивідуальною виховною проблемою; курсова перепідготовка; організація роботи з підготовки учнів до участі в олімпіадах, конкурсах, турнірах, виховних заходах; складання розробок сценаріїв виховних заходів; участь у засіданнях МО класних керівників; створення сайту педагога-організатора; описати власний досвід як педагога-організатора.

13. Проаналізувати особливості протоколу засідання педради та витягу з протоколу.

Протокол – документ колегіальних органів, в якому фіксуються місце, час і проведення засідань, нарад, зборів, конференцій тощо, склад присутніх, зміст заслуханих доповідей, виступів та ухвали з обговорених питань. Протокол ведеться під час засідання колегіального органу.

За способом і повнотою запису протоколи поділяються на такі групи: стислі, у яких фіксуються лише ухвали, повні, які містять виступи і ухвали.

Реквізити протоколу такі: назва виду документа; порядковий номер протоколу; назва зібрання із зазначення його характеру; назва організації; дата, місце проведення зібрання; склад учасників; порядок денний; текст; перелік додатків до протоколу із зазначенням кількості сторінок;підписи (голови і секретаря).

Питання порядку денного повинні формулюватися в називному відмінку. У навчальному закладі протоколами оформляють: педагогічні ради, методичні ради, засідання методичних об’єднань, наради при директорі, класні і загальношкільні батьківські збори, збори трудового колективу, засідання атестаційних комісій, засідання ради школи та піклувальної ради, засідання органів учнівського самоврядування та інші.

Основну частину тексту протоколу поділяють на розділи, що відповідають пунктам порядку денного. У кожному з розділів є такі підрозділи: “Слухали”, “Виступили”, “Вирішили”. Текст протоколу, який фіксує виступи, має бути точним, стислим, зрозумілим. Оформлення виступів у протоколі здійснюється як вигляді прямої мови, так і непрямої.

Зафіксований у протоколі зміст виступів може містити деякі скорочення, пропуски. Відтворюючи слова промовців, секретар повинен неупереджено передати основний зміст виступу. Якщо є текст доповіді, то це позначається виноскою (текст доповіді додається або доповідь додається).

14. Типи наказів. Особливості оформлення наказів.

Наказ – це розпорядчий документ, правовий акт, який керівник видає для вирішення оперативних, організаційних, кадрових, фінансових та господарських питань. За змістом накази поділяють на групи: з основної діяльності (із загальних питань), з адміністративно-господарської діяльності (з оперативних питань) та з кадрових питань.

Дата наказу проставляється під час його підписання керівником навчального закладу. Дату оформляють як цифровим, так і словесно-цифровим способом (10.12.2008р. або 10 грудня 2008р.). Реєстраційний індекс наказу – це порядковий номер у межах року в журналі (книзі) реєстрації наказів. Наказ реєструється секретарем або іншою особою, яка відповідає за діловодство. На початку нового календарного року нумерацію поновлюють. Заголовок до тексту наказу має містити стислий виклад основного змісту тексту наказу, наприклад: “Про організацію роботи з обдарованими дітьми”, “Про створення шкільної атестаційної комісії” тощо. Текст наказу. На цьому реквізиті слід загострити особливу увагу, оскільки він є найважливішою складовою частиною наказу. Текст наказу найчастіше складається з двох взаємопов’язаних частин – констатуючої (преамбули) і розпорядчої.