16. Етапи банківського кредитування

Процес банківського кредитування складається з певних ета­пів, кожний з яких окремо забезпечує рішення локального зав­дання, а разом досягається головна мета позичкових операцій — їх надійність і прибутковість для банку.

Початковим етапом процесу кредитування є розгляд заяв­ки клієнта на кредит. Для одержання кредиту позичальник звер­тається до банку з обґрунтованим клопотанням, до якого додаються певні документи. У сукупності це має назву «кредитна заявка».

У клопотанні, як правило, йдеться про; суму кредиту, стро користування ним, сутність та економічний ефект від заходу, буде прокредитований, та ін. До клопотання додаються інші ма теріали, перелік яких залежить від конкретних обставин.Зокрема, якщо клієнт уперше звернувся за кредитом, він додає копію установчого договору, статуту або інші

документи,які засвідчують його як юридичну особу чи його правоздатність на отримання позички.Кредитний працівник банку проводить попередню бесіду з по­тенційним позичальником, ураховуючи інформацію, що є в кре­дитній заявці. Якщо попередня бесіда спеціаліста банку з клієнтом пройшла успішно, починається наступний (другий) етап процесу креди­тування. Він полягає у вивченні кредитоспроможності потенцій­ного позичальника й оцінюванні ризику за позичкою.

Банк здійснює глибоке і ретельне вивчення фінансового стану по­зичальника й оцінює його можливість і здатність повернути позичку.

Враховуючи велику значущість оцінки кредитоспроможності позичальника і ступеня ризику кредитної операції, в установах банків створені спеціальні підрозділи.

Під час експертизи кредитної заявки клієнта використовують­ся різні джерела інформації: —матеріали, одержані безпосередньо від позичальника;—відомості про клієнта, що містяться в архіві банку; тощо.

Третій етап процесу кредитування полягає у підготовці д₀ складання кредитної угоди. Він можливий за умови позитивного для клієнта завершення попереднього етапу, тобто оцінювання кредитоспроможності і ризику. Цей етап ще називають структуру, ванням позички.

У процесі структурування банк визначає такі параметри по­зички: вид кредиту, суму, строк, забезпечення, порядок видачі і погашення, ціну позички тощо.

Правильне визначення виду кредиту є важливим для встанов­лення реальних джерел погашення банківських позичок. Важливе значення у структуруванні позички має правиль­не визначення суми позички. Заниження її може призвести до порушення строків її повернення, оскільки об'єкт, що кре­дитується, не буде завершений у строк, а завищення — до нецільового використання надлишково отриманих у банку коштів.

Успіх кредитної угоди значною мірою залежить від правиль­ного визначення строку позички.

1- Попередні переговори між КБ і позичальником. 2- Подання заяви та ін. док-тів (хар-ть позич-ка з т. зору орг.-прав. форми ведення госп. д-ті; док-ти, які хар-ть фін.-майн. стан п-ва та його позиції на ринку; бізнес-план; техніко-ек. обгрунт-ня) на отр. кредиту (кред. заявка зазначає цільове признач. К.; строк; суму; попер. дата погаш.; ек. ефект від кред-ня; форми можлив. забезп-ня). 3- Вивч-ня к-спромож-ті позич-ка (вивч-ня інфо *матеріали, отр. від позич-ка; *мат-ли, що знах-ся в архіві і базі даних КБ; *відомості, отр. від кредиторів, покупців, постач-ків). 4- Прийняття рішення про (не)видачу К. (структурування позики: вид К., сума, строк, забезп-ня, порядок видачі і погаш., ціна позики). 5- Підпис. кред. договору. 6- Надання К. 7- Моніторинг з боку КБ за вик-ням вимог кред-ня. 8- Процес заверш. угоди.