10. Вклади населення,необхідність їх залучення кб.

Більшість банків в работі з населенням використовують досвід ощад.банків СРСР.Основними видами депозитів є ощадні вклади,які призначені для накопичення грош.коштів.Для них є характерним:повільне збільшення грош.коштів і те,що вони вилучаються через тривалий розмір часу.Особливістю ощад.вкладів є наявність ощад.книжки,в якій зазначається рух коштів за ощад.вкладом.Крім того фіз.особам можуть відкриватися і строкові вклади.Вони приймаються без обмеження мах розміру внеска,але часто банки встановлюють мінімальну сумму початкового вкладу.Ця сумма буде залежати від цільвого характеру вкладу.Додаткові внески приймаються у будь-яких суммах,залишок на вкладах регламентується коштами банка окремо.

11. Активні операції кб

Активні операції— це операції з розміщення мобілізованих ко­мерційним банком ресурсів у депозити, кредити, інвестиції, основні фонди і товарно-матеріальні цінності. Отже, до активних операцій банків належать:

• операції з вкладення банківських ресурсів у грошові кошти в го­тівковій і безготівковій формі з метою підтримання ліквідності банку;

• розрахункові операції, пов'язані з платежами клієнтів;

• касові операції з приймання і видавання готівки;

• кредитні операції, пов'язані з наданням кредитів різних форм і видів юридичним, фізичним особам, банкам;

• інвестиційні операції з вкладення банківських ресурсів у Цінні папери (акції, державні та корпоративні облігації¹) на тривалий строк;

• фондові операції з купівлі-продажу цінних паперів;

• валютні операції з купівлі-продажу іноземної валюти на внут­ рішньому і міжнародному валютних ринках;

• депозитні операції з розміщення тимчасово вільних ресурсів банку в депозити в НБУ та інших комерційних банках;

• операції з купівлі-продажу банківських коштовних металів на внутрішньому і міжнародному валютних ринках.

Активні операції комерційні банки здійснюють у межах реально наявних ресурсів, тобто у межах залишку грошових коштів на коре­спондентському рахунку в НБУ.

12. Види кредитів

* за кредиторами:

• банк. к.;

• держ. к.;

• міжнар. к.

* в залеж. від цільов. спрям.:

• вир. (підпр.);

• споживч.

* в залеж. від галузі спрям.:

• транспорт.;

• пром.

* за формою:

• строкові;

• до запит.

* в залеж. від поверн.:

• простроч.;

• відстроч.

• повернені в строк.

За терміном використання розрізняють кредити:

— короткострокові;

— середи ьостроков і;

— довгострокові.

Короткострокові кредити надаються на строк до одного року. В Уській банківській практиці вони є найпоширенішими.

Середиьострокові кредити надаються на період від одного до трьох років, а довгострокові — понад три роки.

Більшість банківських кредитів надається під певне забезпечен­ня. Забезпеченість — один з принципів банківського кредитування. Формами забезпечення банківських кредитів в основному є рухоме і нерухоме майно позичальника.

Незабезпечені (бланкові) кредити становлять невелику частку у позичковому портфелі банків. За ступенем ризику розрізняють дві групи банківських креди­тів стандартні і з підвищеним ризиком. До стандартних кредитів належать кредити, надані позичаль­никам, що мають належну фінансову стійкість і забезпечують своє­часне і повне повернення раніше отриманих позик і сплату процен­тів за ними.

Кредити з підвищеним ризиком надаються банками без забез­печення, а також клієнтам з нестійким фінансовим станом, які по­рушують строки повернення раніше отриманих позичок і сплати процентів за ними.