5)Факторинг та форфейтинг

Факторинг — це операція, яка поєднує у собі низку посеред­ницько-комісійних послуг з кредитуванням оборотного капіталу суб'єкта господарювання. Факторингові операції, крім купівлі права на вимогу боргу, включають:— кредитування у вигляді попередньої оплати боргових вимог;— ведення бухгалтерського обліку постачальника, зокрема реа­лізації продукції (роботи, послуг); - інкасування дебіторської заборгованості постачальника;

Форфейтинг — це придбання у кредитора боргу, вираженого в оборотному документі, на безповоротній основі. Це означає, що по­купець боргу (форфейтер) бере на себе зобов'язання відмовитися — форфейтинге — від свого права регресної вимоги до кредитора у ра­зі неможливості одержання грошових коштів від боржника.

6)ОПЕРАЦІЇ З ДОРОГОЦІННИМИ МЕТАЛАМИ Дорогоцінні метали — це золото, срібло, платина і метали пла­тинової групи у будь-якому вигляді та стані. Операції з дорогоцін­ними металами включають дії, пов'язані з виникненням та припи­ненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали; надходженням дорогоцінних металів до місць їх зберігання, а також зберіганням і відпуском у встановленому порядку дорогоцінних ме­талів; зміною вмісту або фізичного стану дорогоцінних металів у будь-яких речовинах і матеріалах під час їх видобутку, виробництва та використання; ввезенням дорогоцінних металів у країну з-за кор­дону та вивезенням їх з неї.

7) ФІНАНСОВИЙ ІНЖИНІРИНГ фінансовий інжиніринг —- це цілеспрямоване розроблення та реалізація нових фінансових інструментів та/або нових фінансових технологій, а також творчий пошук нових підходів до вирішення фінансових проблем за допомогою фінансових інструментів та технологій.

28. Розрахунки чеками.

Чек — це письмове розпорядження вла­сника поточного рахунку (чекодавця) банку, в якому рахунок від. крито (банку-емітенту), виплатити вказану суму грошей пред'яв­нику чека (чекодержателю). Чеки, які застосовуються для безго­тівкових платежів, називаються розрахунковими.

29. Забезпечення фінанси. Стійкості кб

КБ зобов”яз. формувати резерв. ф. для покриття можл. витрат від провед-ня актив. оп. Розмір відрах-нь до резерв. ф. має бути не менше 5% від прибутку КБ до досяг-ня ним 25% розміру регулитив. к-лу. Коли діяльнісь КБ може ств. загрозу інт-сам вклад-ків та ін. кред-рів КБ, НБУ має право вимаг. від КБ збільш. розміру резервів щоріч. відрах-нь до них. КБ зобов”яз. формув. ін. фонди та резерви на покриття збитків відпов. до нормат-прав. актів НБУ. Одним із таких резервів є резерв для відшкод. можлив. витрат за кред. операціями КБ. КБ також формують резерви для відшкод. можлив. втрат від деб. заборг-ті. Ліквідність і платоспроможність КБ є 1м з найважл. показ-ків, що хар-ть фін. стійкість банк. установи. Вони показ. достатність власн. коштів КБ для забезп. захисту інт-сів вкладників та ін. кред-рів, а також хар-ть здат-ть банк. установи забезп. своєчас. вик-ня своїх грош. зобов”язань.

30. Створення і розвиток банк. С-ми у.

Законодавче забезпечення ф-ня БС У було здійс. з прийняттям 1991 ЗУ “Про банки та банк. д-ть”, але фактично д-ть комерц. банк. установ в У. почалася раніше. 1988-1990 – ств. прототипу с-ми укр. КБ у складі БС СРСР; 1991-1992 – перереєстрація банків та початок форм-ня БС У як незалеж. д-ви. 1992-1993 – розвиток БС У на етапі становлення ек. і політ. суверенітету. 1994-1996 – розвиток БС на 1му етапі реалізації курсу ек. реформ монетар. м-дами. 1997-по сьогодні – розвиток БС в умовах поглиблення фін.-ек. кризи, поступового переходу від монетар. м-дів упр-ня ек-кою до її ринк. трансформації та с-рного реформ-ня. 1й етап. Спроба держ. реформквання, перебудова ек-ки. Укр. КБ реєстр. в Москві як галузеві та відомчі КБ, філії великих рос. КБ, держ. та кооп. комерц. установи, що мали право здійсн. фін.-кред. д-ть; КБ, ств. на осн. установ Держ. банку СРСР та продовжували діяти зі статусом держ. банків. 2й етап. В більшості КБ відб. істотні зміни у складі їх учас-ків. Держ. КБ були акціоновані клієнтами та персоналом банків. 3й етап. Створення нових банків – дрібних комерційних, орієнтов. на обслуг-ня попиту на кор.строк. кредити для торг.-посередниц. д-ті і здатних отрим. прибутки на інфляц. процесах в ек-ці.

БС – осн. ланку фін.-кред. с-ми – ств. у вигляді 2-рівневої с-ри упр-ня фін. рес-ми: 1) НБУ та його підрозділи; 2) КБ. НБУ – банк верхнього рівня, центральний. КБ скл. основу кред. с-ми У.

Щодо розвитку укр. банків, слід підкреслити доцільність ліквідації монобанк. с-р, розшир-ня кред. ринків і провед-ня п-ки диверсифікації фін.-кред. д-ті. Осн. увага повинна приділ-ся реструктуризації багатьох банк. установ з метою злиття слабких банків та підтримки еф. та стійких банків у виході на міжнар. рівень. Важл. роль повинно зіграти розшир-ня ліценз-ня, що врахувало б статут. к-ли кред. інст-тів. Доцільною є можливість самост. визнач-ня банками форм та ступеня участі в госп. д-ті. Одне з найважлю завдань – підтримання стійкості та надійності банк. д-ті при одночас. забезпеченні необх. рівня доход-ті банк. операцій.