Тема 4. Системи підтримки прийняття управлінських рішень.

 IСМ можуть підтримувати процеси прийняття рішень на інформаційній, проектній стадії і стадії вибору. Рішення можуть бути структурованими, напівструктурованими і неструктурованими. У структурованих рішеннях усі процедури їх прийняття описані заздалегідь, у неструктурованих – вони піддаються впливу випадкових змінних і невідомих факторів, що унеможливлює чіткий попередній опис процедур.

 До IСМ ставляться вимоги: (1) відслідковувати внутрішнє і зовнішнє середовище організації для одержання необхідної інформації, (2) допомагати проектувати й оцінювати альтернативи рішень, (3) забезпечувати інформаційними продуктами (розрахунково-аналітичними таблицями і графіками, рекомендаціями), що допомагають рангувати альтернативи і забезпечують зворотний зв’язок кінцевого рішення з початковими стадіями.

 IСМ можуть підтримувати управлінську діяльність в аспектах (1) функцій менеджменту, (2) ролей і (3) рівнів менеджменту (стратегічний, тактичний і оперативний).

 Системи підтримки рішень (СППР) – це особливі інтерактивні IСМ, що використовують бази моделей і бази даних для підтримки прийняття напівструктурованих і неструктурованих рішень конкретними менеджерами, що працюють в інтерактивному процесі аналітичного моделювання.

 СППР охоплюють: (1) комп’ютерне устаткування, (2) програмне забезпечення (СППР-генератори й електронні таблиці, бази даних, моделі і діалоговий режим), (3) дані (вибірки з зовнішніх, внутрішніх і власних баз даних), (4) моделі (математичні методи й аналітичні технології), (5) живу працю (менеджери, фахівці та інші користувачі).

 Iнтерактивний процес аналітичного моделювання в СППР використовує: „що..., якщо?...“ аналіз, аналіз чутливості, аналіз цільової функції (підбір параметра), оптимізаційний аналіз, математико-статистичний аналіз і аналіз трендів. Додатки СППР можуть бути інституціональними (загальними) і ad hoc (на випадок), вони також поділяються за галузями, функціональними сферами і суб’єктами прийняття рішень.

 Успіх групового управлінського рішення залежить від багатьох факторів і може бути збільшений комп’ютерними інструментами і методами групового рішення СППР.

 Розробка СППР відрізняється від формування традиційних інформаційних систем. СППР має унікальні можливості в обробці внутрішньої і зовнішньої інформації, в аналітичних моделях і в діалоговому режимі. Акцент тут перенесений на можливості системи, незалежні від процесу. Під час розробки корисно використовувати прототипування.

 Аналітичний принцип „...що, якщо...“ є основним методом дослідження даних в електронній таблиці.

 З часу появи електронних таблиць класичними, базовими вважаються методи однофакторної і двофакторної таблиці, які в поєднанні зі звичайними користувацькими таблицями часто використовуються для аналізу чутливості прогнозів у стратегічному і фінансовому менеджменті, при всіляких переоцінках, складанні шкал внесків, витрат.

 Однофакторну і двофакторну таблиці називають також таблицями з одним входом і з двома входами, а також таблицями підстановки.

 Ефективність базових методів обумовлена тим, що вони виконують обчислення на основі однократно введених формул, без ручного копіювання на всі клітинки, як це робиться в звичайних таблицях. Цим заощаджується пам’ять комп’ютера і час користувача.

 З множини методів пошуку найкращого рівняння регресії для практичного застосування за допомогою ЕОМ виділяємо два: метод виключення і покроковий регресійний метод.

 Метод виключення – цілком задовільна процедура, особливо для статистиків, що люблять бачити всі змінні в рівнянні, щоб чогось не упустити. Цей метод значно більш економічний за витратами машинного часу і праці, ніж метод усіх регресій. Метод виключення починається з найбільш повного рівняння, що включає всі змінні, і полягає в послідовному зменшенні числа змінних доти, доки не приймається рішення про використання рівняння з членами, що залишилися.

 Покроковий метод являє собою спробу прийти до тих же результатів, діючи в зворотному напрямку, тобто включаючи змінні по черзі в рівнянні доти, доки рівняння не стане задовільним. Порядок включення визначається за допомогою часткового коефіцієнта кореляції як міри важливості змінних, ще не включених у рівняння. Ми вважаємо цей метод одним із кращих серед обговорюваних вище і рекомендуємо його застосовувати. Він найбільш економічний при обробці даних на ЕОМ. Однак покроковий метод може легко стати тягарем для професійного статистика. Використання цього методу для автоматичного вибору найкращого рівняння за допомогою ЕОМ буде занадто утрудненим. Найкраще працювати з якимсь одним методом і оволодіти його специфічними особливостями. [2, кн. 2, с. 22-26,58].

 Володіючи двома методами при наявності Excel, ви можете застосовувати кожен з них за своїм розсудом. При цьому ви зберігаєте повний контроль за виконанням розрахунків і організовуєте їх за вашим задумом, ретельно оцінюючи результати за формальними критеріями (як це роблять математики), а також з погляду здорового глузду (як це постійно роблять фахівці у своїх предметних областях знань – у маркетингу, фінансах та ін). Цей стиль застосування складних методів і їхніх комп’ютерних інструментів відповідає сучасному рівню технологій кінцевого користувача.

 Прогнозування є однією з основних задач науки і значною мірою базується на статистичних методах, до числа яких відноситься прогнозування на основі трендів. Статистичний прогноз щодо трендів базується на їх екстраполяції (продовженні). Він надійний лише в умовах досить стабільного розвитку. Прогнозування на основі тренду допустиме при збереженні основної тенденції й умов розвитку, і недопустиме при настанні стрибкоподібних, революційних змін.

 Прогноз на основі трендів охоплює усі фактори в неявному й узагальненому виді (на відміну від багатофакторної регресійної моделі, де кожен фактор має числову характеристику міри свого власного впливу).

 Як і всяке судження про майбутнє, прогноз повинен мати імовірнісний характер, що в кінцевому рахунку пов’язано з розрахунком довірчого інтервалу прогнозу.

 Пропонований у Excel спосіб оцінки якості тренда лише за допомогою коефіцієнта детермінації не можна визнати задовільним через те, що R² є квадратом коефіцієнта кореляції, а кореляційний апарат не застосуємо до аналізу і прогнозування на основі трендів, оскільки незалежна змінна (період) у динамічних рядах змінюється невипадково. Більш практичною є оцінка якості тренда за допомогою звірення контрольної суми вихідного ряду рівнів і сум тих же рівнів, згладжених за трендами.

 Будь-який тренд, отриманий за допомогою математико-статистичного і графічного моделювання, повинен оцінюватися дослідником з погляду здорового глузду, тобто згідно з реально допустимими значеннями рівнів показника, а також відповідно до типу сценарію, за яким йде розвиток. В економічному менеджменті це означає необхідність обов’язкового обліку макроекономічних і політологічних аспектів.

 СППР є головною категорією інформаційних систем менеджменту. Iнтеграція ЕС і СППР стане провідною характеристикою IСМ майбутнього, підсилить рівень комп’ютеризації при підтримці прийняття рішень, полегшить розробку експертних систем кінцевими користувачами-експертами. Такою є об’єктивна тенденція.

 Експертні системи допомагають організаціям фіксувати цінні знання провідних спеціалістів (експертів), перш ніж вони залишать організацію. Цьому сприяє новий напрямок „реінжиніринг бізнес-процесів“ (перепроектування бізнес-процесів), що активно входить в сферу організаційного менеджменту. Зібрана інформація може поділятися на кілька програмних продуктів і баз знань, а також може відтворюватися в різних місцях і цілях (тренування початківців, надання їм копій експертної системи, розподіл по організації). Ефективне використання ЕС може дозволити організації побудувати базу знань стратегічних інформаційних ресурсів.

 Найпростіший тип експертних систем базується на основі представлення знань у вигляді правил, які легко й інтуїтивно сприймаються кінцевим користувачем.

 Специфічними структурними компонентами ЕС, які засновані на правилах, є база фактів, база знань, механізм виведення, вікно виведення. Усі ці компоненти повинні управлятися через призначений інтерфейс для користувача. Ресурсними компонентами ЕС є апаратні ресурси (комп’ютер), програмні ресурси, людські ресурси (носії знань).

 База знань – це набір правил предметної області, згрупованих у формі тверджень. (Не треба забувати, що і правило можна розглядати як встановлений факт. Тому можливі й інші концептуальні структури ЕС.)

 Правила в ЕС називають продукціями, правилами рішень або правилами IF-THEN. В базі знань правила групуються за призначенням. Наприклад, група правил для оцінки платоспроможності, група правил для оцінки рентабельності і т. п. Правила набувають форму передумови й висновку: ЯКЩО (умова), ТО (висновок), або ЯКЩО (ситуація), ТО (дія).

 Сховище даних – це об’єктивно-орієнтовані об’єднані в сукупності дані, які дозволяють досліджувати тенденції їх змін у часі.

 Пакет електронної таблиці не належить до класу спеціальних засобів побудови СШI, проте використовується на практиці як обмежений генератор підтримки прийняття рішень.

 Iнтелектуалізація електронних таблиць (як сховищ головних економічних фактів об’єкта управління) дозволяє після введення числових даних у таблицю автоматично одержувати в ній не тільки числовий результат, але і символьну оцінку ситуації, виконуючи також імітаційне моделювання (програвання) можливих ситуацій.