Тема 3. Корпоративні інформаційні системи.

 Корпоративна інформаційна система (КIС) – це інформаційна система, яка підтримує автоматизацію функцій управління на підприємстві (в корпорації) і надає інформацію для прийняття управлінських рішень. У ній реалізована управлінська ідеологія, яка об’єднує бізнес-стратегію підприємства і прогресивні інформаційні технології.

 Сучасним КIС притаманні такі характеристики, як масштабність, багатоплатформне обчислення, здатність функціонувати в неоднорідному обчислювальному середовищі, здійснювати розподілені обчислення, цілісність.

 Корпоративні інформаційні системи поділяються на: локальні, середні та великі. Локальні КIС справляються з вирішенням окремих задач обліку на підприємстві але, як правило, не надають цілісної інформації для автоматизації управління. Середні КIС не надто дорогі, достатньо апробовані, значною мірою здійснюють комплексну інформаційну підтримку управління середніми і великими підприємствами.Великі КIС найбільш функціонально розвинуті, найбільш складні і дорогі системи. В них реалізуються західні стандарти управління MRPII і ERP. Цей вид систем на нашому ринку представлений фірмами SAP, ORACLE, BAAN, PeopleSoft.

 Прикладом локальної КIС може бути програма „1С: Бухгалтерія“, основними функціями якої є: ведення синтетичного та аналітичного обліку стосовно потреб підприємства, кількісного або валютного обліку, списання матеріалів, нарахування зарплати, розрахунки прибутків, податків та ведення проведень, формування платіжних доручень, накладних, прибуткових та видаткових ордерів, звітів для податкових органів, обробка банківських документів, отримання оборотно-сальдових відомостей, головної книги, ведення каси.

 Прикладом середньої КIС може бути „1С: Підприємство“. Система призначена для комплексної автоматизації економічної діяльності підприємств різних напрямків діяльності і форм власності. Вона дозволяє організувати в єдиній системі ефективний бухгалтерський облік, кадровий, оперативний торговельний облік, а також розрахунок зарплати. Система забезпечує ведення нормативно-довідкової інформації, торгово-складських операцій, фінансового обліку, ведення обліку складських запасів товарів і їх руху; облік комплектації та розукомплектації товарів; оформлення рахунків, резервування товарів і контроль оплати по декількох юридичних особах, консолідованого управлінського обліку.

 КIС „Галактика“ також належить до середніх КIС. Вона забезпечує інформацією контури: адміністративного управління (маркетинг, господарське планування, управління кадрами та фінансами), бухгалтерського обліку (облік матеріальних цінностей, основних засобів, касові та фінансово-розрахункові операції, розрахунок зарплати, фінансова та бухгалтерська звітність), управління виробництвом (оперативне управління, підготовка виробництва, техніко-економічне планування, облік фактичних витрат), оперативного управління ( управління закупівлями, управління реалізацією, складський облік, облік матеріальних цінностей, торгівля, розрахунок з постачальниками і отримувачами, ведення договорів).

 До великих КIС відноситься система планування матеріальних ресурсів (МRP), яка становить комп’ютерну систему, що дозволяє оптимально регулювати постачання комплектуючих у виробничий процес, контролюючи запаси на складі і саму технологію виробництва.

 Система MRP використовує таку вхідну інформацію: характеристика матеріалів-комплектуючих, програма виробництва, перелік кінцевої продукції. В процесі розрахунків система формує (розраховує): оптимальний графік виробництва, потребу в матеріалах-комплектуючих, план замовлень матеріалів-комплектуючих, зміни до плану замовлень, звіт про „вузькі місця“ планування, виконавчий звіт, звіт для прогнозів.

 Система планування виробничих ресурсів MRP II є результатом подальшого розвитку системи MRP. Призначення системи – це прогнозування, планування та контроль виробництва по всьому циклу, починаючи від закупівлі сировини і закінчуючи відвантаженням товару споживачеві. Тобто MRP II є методологією, спрямованою на ефективне управління всіма видами ресурсів виробничих підприємств. Вона забезпечує вирішення задач планування діяльності підприємства в натуральних одиницях та фінансове планування в грошовому вимірі.

 У процесі експлуатації MRP II виявлено ряд її недоліків: орієнтація системи управління підприємством лише на існуючі замовлення, що утруднювало прийняття рішень на тривалу, сєредньострокову, а в ряді випадків і на короткострокову перспективу; слабка інтеграція з системами проектування і конструювання продукції, що особливо важливо для підприємств, які виробляють складну продукцію; слабка інтеграція з системами проектування технологічних процесів і автоматизації виробництва; недостатнє насичення системи управління функціями управління витратами; відсутність інтеграції з процесами управління фінансами і кадрами.

 З метою усунення вказаних недоліків система MRP I I була трансформована в систему планування ресурсів підприємства – ERP (Enterprise Resource Planning). Порівняно з попередньою системою ERP – системи доповнені функціональними модулями: прогнозування попиту, управління проектами, управління витратами, управління складом продукції, ведення технологічної інформації, управління кадрами і фінансовою діяльністю підприємства. ЕRР, таким чином, є поліпшеною модифікацією МRРII, її мета – інтегрувати управління всіма ресурсами підприємства, а не тільки матеріальними, як це було в МRР II.

 Проект у багатьох випадках стає самостійним об’єктом управління і джерелом замовлень, що надходять у виробничі системи. Тому в сучасних системах ЕRР з’явилися модулі, спеціально призначені для управління проектами або програмами.

 В основі управління проектами лежать сітьові моделі. Для роботи з сітьовими моделями застосовують два методи – метод критичного шляху (МКШ) і метод оцінки й перегляду програм (ПЕРТ). У цих методах основна увага приділяється календарному управлінню роботами. Відмінність методів полягає в тому, що в методі МКШ оцінка тривалості операцій здійснюється в детермінованих величинах, а в методі ПЕРТ – у випадкових. Нині обидва методи об’єднані в єдиний підхід, що отримав назву сітьового планування і управління (СПУ).

 Сітьове планування і управління включає три основних етапи: структурне планування, календарне планування, оперативне планування. До структурного планування входить: розбиття проекту на операції, оцінка тривалості операцій та побудова моделі; аналіз моделі на несуперечність. Календарне планування включає розрахунок критичного шляху з виявленням критичних операцій; визначення ранніх і пізніх термінів завершення операцій; визначення резервів часу для некритичних операцій. Оперативне управління передбачає вирішення на сітьовій моделі задач обліку, контролю, регулювання. У ході регулювання можуть коригуватися не тільки параметри моделі, але і її структура. Побудова сітьової моделі виконується відповідно до правил.

 Графік випуску продукції в ERP-системі створюється на основі інформації про замовлення, прогнози попиту, стан запасів і виробничі потужності. Під час побудови графіка виконується перевірка варіантів графіка на недовантаження або перевантаження виробничих потужностей.

 Плановий горизонт може змінюватися в широких межах – від кількох тижнів до року і більше. На вибір планового горизонту впливають багато чинників, але один чинник є вирішальним. У ЕRР-системах використовується правило, згідно з яким плановий горизонт повинен бути не меншим від найбільшого виробничого циклу серед усіх виробів, що розглядаються при складанні графіка.

 ЕRP - системи переважно орієнтовані на внутрішню діяльність підприємства - в них була виключена можливість управління розширеним виробничим ланцюгом „постачальник-виробник-споживач“, тобто логістичним ланцюгом. В цих системах також відсутні функції продажу, маркетингу, розробки. Реакція на ринок відбувається з запізненням.

 СSRР - система усуває вказані недоліки. Ця система управління бізнесом, вона здійснює діяльність, орієнтовану на інтереси покупця. Методологія ведення бізнесу заснована на поточній інформації про покупця. СSRР - система переміщує фокус уваги з планування виробництва на планування замовлень покупців. Iнформація про клієнтів і послуги кладеться в основу діяльності виробника. Таким чином, СSRР-система примушує переглянути всю бізнес-практику, зосереджуючи увагу на ринковій активності, а не на виробничій діяльності. Бізнес-процеси синхронізуються з діяльністю покупців.

 Маючи точну інформацію про реальні замовлення покупців, підприємство-виробник може динамічно визначати види робіт, послідовність виконання замовлень, обсяги закупівлі сировини, матеріалів та комплектуючих. Така можливість має особливе значення в умовах недостатності ресурсів: матеріальних, фінансових або людських.

 Результати успішного застосування СSRР: підвищення якості товарів, зменшення часу постачання, підвищення споживчої цінності продукції і т. ін. і, як наслідок, зниження виробничих витрат, а також розвиток інфраструктури для створення індивідуалізованих рішень, що конфігуруються, поліпшення зворотного зв’язку з покупцями і забезпечення оптимального сервісу для покупця.

 Розвиток ідей, методів і засобів управління виробничими системами сприяв появі систем нового покоління, що отримали назву „Розвинуті системи управління“ (Advanced Planning and Scheduling – АРS). Їх не можна розглядати лише як нові інформаційні технології. Навпаки, нові технології в них використовуються для реалізації нових методів організації та управління виробництвом.

 Управління в APS - системах сконцентровано на так званих „вузьких місцях“, чи стадіях виробничого процесу, що гальмують виробництво, оскільки їхня продуктивність є меншою, ніж на інших ділянках виробничої системи.

 У системі R/З відображений світовий досвід ефективного менеджменту підприємствами та корпораціями, що дозволяє в широкому діапазоні підтримувати бізнес-процеси, необхідні для діяльності будь-якого сучасного підприємства, зокрема фінансову бухгалтерію; облік витрат; облік основних засобів; управління проектами; планування і управління виробництвом; управління інвестиціями; матеріально-технічне постачання; збут, відвантаження, фактурування продукції; технічне обслуговування і ремонт обладнання; управління кадрами; документообіг.

 Корпоративна інформаційна система R/3 складається з таких ком-понентів:

 фінансовий облік і звітність (фінанси, фінансова бухгалтерія);

 облік основних засобів (планування, контроль і управління основними засобами);

 планування і управління проектами;

 контролінг;

 управління матеріальними потоками;

 технічне обслуговування і ремонт обладнання;

 система забезпечення якістю;

 збут (продаж /відвантаження /фактурування);

 планування виробництва;

 управління персоналом;

 управління інвестиціями.

 Система R/З реалізована на базі сучасної архітектури „клієнт-сервер“, що дає можливість організувати ефективну розподілену обробку інформації і працювати в UNIX- та WindowsNТ-середовищах на обладнаннях провідних фірм-виробників обчислювальної техніки. Як системи управління базою даних можуть використовуватися сервери Огасle, Iіnformix, Місгosoft та ін.

 Комплексні модулі системи SсаIа охоплюють такі аспекти бізнесу: фінанси, матеріально-технічне постачання, виробництво, обслуговування і управління проектами.

 Концепції систем MRP II/ ERP постійно розвиваються. Проте не всі методи, засоби та прийоми цих систем змінюються при цьому однаково.

Одна частина методів та засобів закріплена за системами у вигляді стандартів і вона є незмінною, базовою.

Друга частина – це методи і засоби, які не регламентуються суворо. Це можуть бути, наприклад, методологія змінного планування в МРS/МRР, алгоритми утворення партій в МRР, правила пріоритетів тощо. Ці складові можуть долучатись до базових за бажаннями замовника.

Третю частину методів і засобів становить те нове, що вносять у свої базові системи фірми - виробники програмних продуктів. Реалізовані на їх основі нові інформаційні технології являють собою „ноу-хау“ фірм-розробників.

 Вагоме місце серед ідей і методів систем МRРII /ЕRР належить спеціально розробленим методикам впровадження систем. Від методично правильного і своєчасного впровадження цих систем залежить їх подальша ефективність.

 Управління якістю – це управління тими чинниками та умовами, що найсуттєвіше впливають на рівень якості продукції (послуг). Тому пошукові, аналізу, оцінці та класифікаційним ознакам вказаних чинників якості приділяється значна увага. Серед них: природні, технічні, технологічні, організаційні, економічні, соціально-психологічні тощо.

 Управління якістю продукції потребує реалізації комплексного, системного підходу. Система управління якістю функціонує одночасно з усіма іншими видами діяльності, які впливають на якість продукції (послуг), та взаємодіє з ними. Її вплив поширюється на всі етапи від визначення і до кінцевого задоволення вимог і потреб споживача.

 Перспективним напрямком розвитку інформаційних систем є створення фінансових інформаційних систем для роботи з цінними паперами та інвестиційними вкладеннями. Iнформаційна система фінансового аналізу створюється для поліпшення якості діяльності саме посередників на фондовому ринку, тобто брокерсько-ділерських компаній. Нині існує невелика кількість подібних систем. Однією з причин такого становища є те, що інвестиційна діяльність на фондовому ринку залишається високою мірою ризиковою. А інформаційна система повинна зменшувати ризик у цій сфері діяльності.

 Автоматизована інформаційна система дозволяє автоматизувати документообіг в рамках підприємства. Це здійснюється за рахунок комплексного використання баз даних (БД), електронної пошти (ЕП), єдиної системи класифікації та кодування (ЄСКК), уніфікованої системи документації (УСД), локальних обчислювальних мереж (ЛОМ), автоматизованих робочих місць (АРМ), спеціальної технології збирання, реєстрації та підготовки інформації для її оброблення. На основі такої АIС стає можливим створення і впровадження нової людино-машинної діалогової форми управління. Автоматизація документообігу сприяє підвищенню оперативності і якості управління.

 Видами обробки інформації в автоматизованих інформаційних системах є: збір і обробка первинної інформації, кодування інформації, передача її на електронну обробку, обробка інформації на ЕОМ, передача результатів користувачуві, збереження інформації, архівування та розмноження інформації.

 Автоматизована інформаційна система забезпечує можливість колективної роботи менеджерів різних профілів та рівнів. А це дозволяє спільно використовувати інформацію, координувати свої дії щодо використання виробничих потужностей і ресурсів, співпрацювати в процесі створення нових видів продукції, використовуючи спільний інтелектуальний потенціал, швидше і з меншими затратами зусиль і коштів досягати поставлених цілей.

 Система співпраці на базі АIС використовує апаратні засоби, програмне забезпечення, дані, мережеві ресурси підтримки зв’язку, координацію, знання і досвід членів ділових команд і робочих груп.

 Для ефективної роботи менеджмент використовує сучасні засоби зв’язку (супутниковий зв’язок, електронну пошту, Iнтернет, модеми, відповідні протоколи та програми), технічні засоби управління (комп’ютери, принтери, копіювальну техніку, сканери, накопичувачі інформації), а також методи та засоби колективної роботи на базі інтернету, інтранету, екстернету (відеоконференції, форуми, електронні системи зусрічей).