Тема 1. Введення в інформаційні системи

 Основу сучасних інформаційних систем становлять такі технічні досягнення: (1) поява нових засобів накопичення інформації; (2) розвиток засобів зв’язку; (3) можливість автоматизованої обробки інформації за допомогою комп’ютера за заданими алгоритмами.

 Iнформаційна система (згідно з визначенням, поданим у Державному Стандарті України ДСТУ) – це система, яка організовує накопичення і маніпулювання інформацією щодо проблемної сфери.

 Iнформаційна система (з технічної точки зору) – набір взаємозалежних компонентів, що збирають, обробляють, зберігають і розподіляють інформацію, щоб підтримувати процес прийняття управлінського рішень і управління організацією в цілому.

 Iнформаційна система (з семантичної точки зору) – це сукупність різноманітних взаємопов’язаних або взаємозалежних усебічних відомостей про стан об’єкта управління та процеси, що відбуваються на ньому і які виражені в показниках та інших інформаційних сукупностях, зібраних та оброблених за допомогою технічних (інформаційних і обчислювальних) засобів за визначеною методикою та заданими алгоритмами, і які відповідають вимогам керівної системи при її впливі на керовану.

 Місія інформаційної системи – продукування необхідної для організації інформації, яка забезпечуватиме ефективне управління всіма ресурсами, а також створення інформаційного і технічного середовища для управління організацією.

 До основних завдань інформаційних систем відносять: (1) виявлення джерел інформації; (2) збір, реєстрацію, оброблення та видачу інформації, що характеризує стан виробництва й управління; (3) розподіл інформації між керівниками, підрозділами та виконавцями відповідно до їх участі в управлінні.

 Структурно інформаційна система складається з таких компонентів: (1) вхідна інформація; (2) система оброблення інформації; (3) вихідна інформація; (4) внутрішні і зовнішні канали.

 Основні функції інформаційних систем: (1) обчислювальна; (2) відслідковувальна; (3) запам’ятовувальна; (4) комунікаційна; (5) інформаційна; (6) регулювальна; (7) оптимізаційна; (8) прогнозувальна; (9) аналізаторна; (10) документувальна.

 Iнформаційні системи допомагають менеджерам різних рівнів: долати прірву між економікою і математичними методами; застосовувати сучасні методи розв’язання економічних задач; сприяти узгодженню економічних процедур з міжнародними вимогами; підключатися до єдиного інформаційного простору.

 Використання інформаційних технологій для управління організацією дозволяє: (1) підвищити ефективність управління організацією через забезпечення керівників та спеціалістів максимально повною оперативною і достовірною інформацією на основі єдиного банку даних; (2) покращити діловодство за допомогою оптимізації і стандартизації документообігу, автоматизації найбільш трудомістких його процедур; (3) знизити витрати на ведення діяльності за рахунок автоматичного процесу обробки інформації, регламентації і спрощення доступу працівників організації до необхідної інформації; (4) забезпечити надійний контроль і облік надходжень грошових ресурсів; (5) менеджерам всіх рівнів аналізувати діяльність своїх підрозділів і оперативно подавати звіти для керівництва; (6) підвищити ефективність безпеки і цілісності даних на всіх етапах обробки інформації тощо.

 Виділяють такі основні етапи розвитку автоматизованих інформаційних систем (1) 1950-ті рр. – поява автоматичної обробки даних; (2) 1960-ті рр. – розробка систем видачі повідомлень, виникнення першої локальної мережі всередині агентства ARPA; (3) 1970-ті рр. – розробка систем підтримки прийняття рішень і систем автоматизації роботи офісів, створення першої програми електронної пошти, вперше з’являється термін Internet; (4) 1980-ті рр. – інформація перетворюється на один з інструментів реалізації стратегії фірми, мережа Internet стає загальнодоступною; (5) 1990-ті рр. – розробка систем, що підтримують розширення глобальних комп’ютерних мереж, поява WWW – графічного середовища, що підтримує технологію гіпертексту.

 Покоління інформаційних систем: I покоління (1960-1970 рр.) будувалося на базі центральних ЕОМ за принципом „одне підприємство – один центр опрацювання“; II покоління (1970-1980 рр.): перші кроки до децентралізації IС, у процесі якої користувачі стали використовувати інформаційні технології, активне впровадження пакетів комерційних прикладних програм, дво - і трирівнева моделі організації системи опрацювання даних на основі децентралізованої бази даних і прикладних пакетів; III покоління (1980 – початок 1990-х рр.): поява обчислювальних мереж розподіленого опрацювання даних, масовий перехід на персональні комп’ютери ; IV покоління: централізоване опрацювання та єдине управління ресурсами IС на верхньому рівні поєднується з розподіленим опрацюванням на нижньому, визначається синтезом рішень, апробованих у системах попередніх поколінь.

 Iнформаційні системи можна класи­фікувати за такими ознаками: (1) за рівнем у системі державного управління; (2) за рівнем інтелектуалізації; (3) за ступенем централізації обробки інформації; (4) за принципом інтеграції; (5) за видами процесів; (6) за сферою діяльності; (7) за режимом обробки інформації.

 Всі різновиди інформаційних систем незалежно від сфери їх застосування включають такий набір компонентів: (1) функціональні компоненти: функціональні підсистеми, функціональні задачі, моделі й алгоритми; (2) компоненти системи опрацювання даних: інформаційне забезпечення, програмное забезпечення, технічне забезпечення, правове забезпечення, лінгвістичне забезпечення; (3) організаційні компоненти: організаційна структура фірми, персонал (штати, посадові інструкції).

 Основнi принципи створення iнформацiйного забезпечення: цiлiснiсть, вiрогiднiсть, контроль, захист вiд несанкцiонованого доступу, єднiсть i гнучкiсть, стандартизацiя та унiфiкацiя, адаптивнiсть, мiнiмiзацiя введення i виведення iнформацiї (однократнiсть введення iнформацiї, принцип введення - виведення тiльки змiн).

 Проектування iнформацiйного забезпечення складається з 3-х етапiв: (1) розробка рiшень щодо iнформацiйної бази; (2) вибiр номенклатури i прив’язка системи класифiкацiї i кодування iнформацiї; (3) розробка рiшень щодо забезпечення обмiну iнформацiєю в системi.

 До інформаційних систем, орієнтованих на ведення міжнародного бізнесу, відносять: автоматизовані IС митного оформлення вантажів; автоматизовані IС для міжнародних міжбанківських розрахунків; інтегровані IС для управління мультинаціональними корпораціями; міжнародні IС технічного аналізу товарних, фондових та валютних ринків; автоматизовані IС управління проектами; автоматизовані IС для бізнес-планування та оцінки інвестицій; автоматизовані IС для стратегічної оцінки бізнесу; комп’ютерні системи підтримки прийняття рішень.

 Iнформаційне суспільство – концепція, що вважає головним фактором суспільного розвитку виробництво і використання науково-технічної та іншої інформації. Теорія інформаційного суспільства поєднала у собі всі найкращі здобутки людства, дала поштовх позитивним зрушенням у всіх інших нетехнічних сферах людської життєдіяльності і задоволення потреб, ставши основою розвитку людського потенціалу, якнайширшої реалізації громадянських прав і свобод особи, висуваючи пов’язані з цим відносини на якісно новий рівень існування.