2.11. Організація арт-терапевтичної роботи з молодшими школярами в умовах навчально-виховного процесу

Вік: молодші класи.

Форма проведення: індивідуальна, парно-групова або групова.

Час проведення: 15 хвилин.

Обладнання: комп’ютери.

Попередня підготовка: робота з комп’ютером.

Усні інструкції до роботи.

Використання таких арт-терапевтичних технік:

• «Трояндовий кущ»;

• «Намалюй хмаринку»;

• «Малюємо кола»;

• «Намалюй мене»;

Арт-терапевтична техніка «Намалюй хмаринку»

Вік: молодші класи.

Форма проведення: індивідуальна.

Час проведення: 15-20 хвилин.

Обладнання: комп’ютери.

Попередня підготовка: робота з комп’ютером.

Мета: дослідження уявлень учнів про себе, діагностика психічного та емоційного стану учнів, створення арт-терапевтичного простору, що сприяє здоров’ю та реалізації творчого потенціалу учнів, їх саморозкриттю, самопізнанню.

Інструкція до роботи:

• новий матеріал – Paіnt, побудова еліпсу;

• завдання – намалювати хмаринку, використовуючи тільки еліпс, гумку та заливку;

• алгоритм виконання – декілька еліпсів, які перехрещуються «гумова» доріжка всередині, без пошкодження зовнішнього контуру, заливка;

• зробити хмаринку «живою» – намалювати оченята, носик та ротик.

Цілісне уявлення про внутрішній стан дитини під час інтерпретації дитячих робіт допоможуть отримати наступні критерії:

• емоційна стабільність, що повинна відображатися у загальному настрої роботи;

• сприятливість соціального оточення;

• рівень задоволення у спілкуванні та турботі;

• рівень самооцінки;

• прояви тривожності та агресії.

Арт-терапевтична техніка «Трояндовий кущ»

Форма проведення: індивідуальна.

Час проведення: 20-30 хвилин.

Обладнання: комп’ютери.

Попередня підготовка: робота з комп’ютером в графічному редакторі.

Мета: дослідження уявлень учнів про себе, діагностика психічного та емоційного стану учнів, створення арт-терапевтичного простору, що сприяє реалізації творчого потенціалу учнів, їх саморозкриттю, самопізнанню.

Інструкція до роботи:

Для виконання даної техніки необхідно попросити учнів зручніше вмоститися на своїх стільчиках, розслабитися та заплющити очі. Кілька разів глибоко вдихнути та запропонувати трішки пофантазувати:

• Уявіть, ніби Ви – квітковий кущ троянди…

• Який це кущ – великий чи маленький?..

• Він сильний – чи слабкий, чи, можливо – тендітний?..

• Чи є на ньому квіти?.. Якщо є, то які вони?.. Якого кольору та розміру?.. Як багато їх?..

• Які гілочки та листочки на цьому кущі?.. А чи відчуваєте Ви його коріння?.. Яке воно?..

• А тепер погляньте навколо: що оточує Ваш кущ?.. Де він росте (ліс, галявина, сад, будинок)?..

• Можливо, хтось доглядає за ним чи просто приходить до нього в гості?..

• Як він себе почуває?.. Які почуття наповнюють його?..

Ще раз обведіть поглядом картину, що постала перед Вами. Спробуйте запам’ятати її. Тепер знову глибоко вдихнемо повітря, видихнемо, ще раз… Розплющимо очки та намалюємо кожен свій кущик.

Висновки

Шкільні заняття поєднують в собі психічне, статичне, динамічне навантаження на окремі органи та системи й на весь організм дитини в цілому. Тому для проведення фізкультхвилинок краще використовувати відео. Такі паузи підвищують працездатність, покращують емоційний стан та відволікають учнів від розумової діяльності.

Для зняття зорової напруги проводиться зорова гімнастика. Навіть при невеликій її тривалості (1 хв), але регулярному проведенні вона є ефективним заходом профілактики втоми. Так при виконанні спеціальних вправ забезпечується періодичне переключення зору з ближнього предмета на дальній в результаті чого функція зору нормалізується. Зорова гімнастика проводиться в середині заняття з комп'ютером (одна вправа) і після нього (одна-дві вправи). Через 2-4 заняття вправи рекомендується міняти.

Проведення різноманітних оздоровчих хвилинок дозволяє використовувати час уроку більш інтенсивно та результативно. Після них учні стають більш активними, їх увага активізується, з’являється зацікавленість в подальшому засвоєнні знань.

Головним в їх проведенні є зацікавленість учнів в збереженні власного здоров’я. Фізкультхвилинки сприяють й збереженню психічного здоров’я учнів. Діти більше спілкуються один з одним, вчаться допомагати та підтримувати один одного, що впливає на зміни їх комунікативної культури.

Звичайно, вирішення проблеми збереження здоров'я дітей та підлітків потребує спільної увага всіх зацікавлених у цьому: педагогів, медиків, батьків, представників громадськості. Однак особливе місце та відповідальність з оздоровчій діяльності відводиться освітній системі, яка повинна й має всі можливості для того, щоб зробити освітній процес здоров’язберігаючим, і в цьому випадку мова йде вже не просто про стан здоров’я сучасних школярів, а про майбутнє України.