1. Основні положення

1. Завдання проектування

Завдання курсового проектування – закріпити і систематизувати знання студентів з спеціальних і загальнотехнічних дисциплін, навчити їх самостійно працювати і практично застосовувати теоретичні знання при вирішенні питань виробничо-технічного характеру.

Курсове проектування повинно сприяти закріпленню, поглибленню і узагальненню знань, одержаних студентами під час навчання. Виконуючи курсові проекти і роботи, студенти підготовлюють себе до вирішення більш складнішої інженерної задачі – дипломного проектування.

При курсовому проектуванні студент повинен вирішити у відповідності з завданням конкретні конструктивні, технологічні і організаційно-економічні завдання.

В процесі проектування студент повинен набути навичок користування стандартами, табличними матеріалами, довідковою, періодичною та іншою літературою.

Завдання дипломного проектуваня – систематизувати, закріпити і розширити теоретичні знання з спеціальних дисциплін; перевірити підготовленість студента до самостійної роботи в якості молодшого спеціаліста, його вміння самостійно вирішувати основні завдання виробничого характеру; пов’язати одержані знання з практикою конкретного виробництва.

Необхідно, щоб дипломні проекти носили реальний характер. Вони повинні розроблятись для умов конкретного господарства (виробництва), пов’язуватись з його запитами і потребами, узагальнювати навітні досягнення та реальні умови виробництва.

В розрахунках, економічному обгрунтуванні і графічній частині проекту повинні застосовуватись знання, одержані студентом при вивченні загальнотехнічних і спеціальних дисциплін.

2. Організація проектування

Перед початком курсового проектування проводиться вступне заняття, на якому роз’яснюється завдання і значення курсового проекту, встановлюється порядок і термін його виконання, об’єм і порядок оформлення пояснювальної записки, встановлюються вимоги до графічної частини проекту.

Тематика курсових проектів повинна бути різноманітною і відрізнятись вихідними даними. Вона розглядається на циклових комісіях і затверджується заступником директора з навчальної роботи.

При розробці завдань на курсове проектування слід враховувати питання, які ставляться перед студентами при дипломному проектуванні, проте завдання для курсового проектування не слід розглядати як складову частину дипломної роботи.

За трудомісткістю завдання повинні відповідати часу, що відводиться на курсове проектування за навчальним планом.

Щоб наблизити курсове проектування з спеціальних дисциплін до реальних умов виробництва, завдання доцільно пов’язувати з роботою студентів на виробничій практиці, а для заочників – з їх безпосередньою роботою.

Завдання на курсове проектування повинні бути індивідуальні і різноманітні за змістом, проте однакові за складністю.

Студенти стаціонарних відділень працюють над курсовим проектом в процесі вивчення дисципліни, а студенти-заочники виконують проект до лабораторно-екзаменаційної сесії, а доопрацьовують і оформляють його в години, які відводяться для цього на сесії.

Завершені курсові проекти перевіряються викладачем і з його вказівками повертаються студентам для виправлення і доопрацювання.

Курсові проекти приймаються в порядку відкритого захисту або співбесіди, після чого підписуються викладачем. Оцінка проставляється на титульному аркуші. Проекти з позитивною оцінкою здаються в навчальну частину. Студентам, які одержали негативну оцінку з курсового проекту, видаються інші завдання і встановлюється новий термін для їх виконання.

Курсові проекти приймаються до екзамену з відповідної дисципліни.

Підготовку до дипломного проектування слід розпочинати не пізніше ніж за рік до закінчення студентом навчання в навчальному закладі і проводити в основному в період проходження ним виробничої практики.

Користуючись типовою тематикою, студент вибирає тему дипломного проекту і узгоджують її з керівниками підприємств. При цьому тема, в залежності від потреб виробництва, може бути змінена, доповнена або замінена новою.

Викладачі-керівники дипломного проектування проводять співбесіду з студентами, уточнюють реальність вибраних тем і розробляють завдання на дипломний проект.

Студентам стаціонарних відділень завдання на дипломний проект видаються не пізніше ніж за 2 тижні до початку виробничої (переддипломної) практики, а заочникам – наприкінці лабораторно-екзаменаційної сесії за 3-й курс.

Після видачі завдань на дипломне проектування студентам розповідають про основні вимоги, які ставляться до дипломного проекту, дають вказівки про проходження виробничої практики і збір матеріалів для проекту, знайомлять з взірцями виконаних раніше дипломних проектів.

Вихідні дані для дипломного проектування студент збирає самостійно у господарстві, в якому він згідно з наказом по навчальному закладі проходить виробничу практику. Вихідні дані підписує і завіряє печаткою керівник підприємства.

Після повного оформлення дипломного проекту керівник перевіряє його, дає письмовий відгук, в якому харакатеризує загальнотехнічну і спеціальну підготовку дипломника, вміння самостійно працювати і використовувати літературні джерела, відмічає позитивні і негативні сторони дипломного проекту і дає його оцінку.

Відгук керівника подається в навчальну частину навчального закладу. При позитивній оцінці дипломний проект передається на нормоконтроль та рецензування, після чого на захист перед Державною кваліфікаційною комісією (ДКК).

Нормоконтролеру дипломних проектів надається пояснювальна записка і графічна частина.

Основна мета нормоконтролю дипломних проектів – підвищення якості підготовки молодших спеціалістів відповідного відділення.

Основні обов’язки нормоконтролера:

• установлення відповідності дипломного проекту індивідуальному завданню на дипломне проектування;

• перевірка зовнішнього вигляду проектної документації на акуратність;

• перевірка правильності оформлення розрахунко-пояснювальної і графічної частини дипломних проектів до вимог: діючих стандартів, Системи конструкторської документації (СКД), Системи технологічної документації (СТД);

• проведення аналізу виявлених при нормоконтролі помилок;

• інформування дипломників і керівників дипломних проектів про виявлені помилки.

Нормоконтроль є останнім етапом розробки документації дипломного проекту і здійснюється перед його попереднім захистом на відділенні перед робочою комісією.

Нормоконтролер має право:

• повертати дипломний проект дипломнику без розгляду у випадку:

порушення встановленої комплектності, відсутності обов’язкових підписів, недбалого виконання (оформлення);

• вимагати від дипломника роз’яснень і додаткових матеріалів з питань, які виникають під час перевірки.

Рецензенти призначаються директором навчального закладу (заступником директора з навчальної роботи) з числа інженерів-виробничників або викладачів спеціальних дисциплін з вищою освітою, які не проводять викладацьку роботу в даному навчальному закладі.

Рецензія повинна обов’язково включати: висновок про степінь відповідності виконаного дипломного проекту завданню на дипломне проектування; характеристику виконання кожного розділу проекту; оцінку якості виконання змісту розрахунково-пояснювальної записки і графічної частини проекту у відповідності до вимог діючих стандартів, СКД і СТД; перелік позитивних сторін дипломного проекту і його основних недоліків; висновок про проект загалом і його оцінку (по п’ятибальній системі).

Дипломника знайомлять з рецензією не пізніше ніж за день до захисту проекту, після чого не дозволяється вносити в дипломний проект які-небуть зміни (усі пояснення по зауваженнях рецензента даються усно на засіданні ДКК при захисті проекту).

В порядку підготовки до захисту дипломник складає план доповіді, короткий конспект, переглядає використані джерела, уточнює питання, недостатньо з’ясовані в період проектування.

Захист дипломних проектів починається в строки, передбачені навчальними планами для даної спеціальності, і залежно від кількості дипломників проводиться один, два або три рази на тиждень. На кожне засідання ДКК призначається не більше 8…10 дипломників. Бажано щоб протягом одного засідання ДКК заслуховувались 3…4 проекти, рецензовані одним рецензентом, це полегшило б можливість залучення рецензентів до роботи в ДКК.

ДКК надаються: виконані дипломні проекти з письмовими висновками керівника і рецензента дипломного проектування, які здаються відповідальному секретареві ДКК (або в навчальну частину навчального закладу) не пізніше ніж за день до захисту; залікова книжка і особова картка студента з усіма оцінками успішності з усіх дисциплін і практик навчального плану.

На захист проекту в ДКК дипломнику надається для доповіді 20…25 хвилин. В доповіді коротко викладається зміст проекту, дається обгрунтування прийнятих рішень з технологічної і конструктивної частини, економічної ефективності. Під час доповіді дипломник використовує графічні матеріали, надані до захисту.

Після доповіді секретарем або одним із членів ДКК оголошується відгук керівника і рецензента проекту, а також надається слово дипломнику для відповіді на зауваження рецензента. Після цього члени ДКК, а також присутні на захисті викладачі пропонують дипломнику запитання, які відповідають темі дипломного проекту. Проте, може бути задане будь-яке запитання, яке відповідає профілю спеціальності студента. Запитання, задані дипломнику, виступи, особисті відгуки членів ДКК, оцінка дипломного проекту, рішення про присвоєння кваліфікації фіксуються в спеціальному протоколі засідання ДКК.

Після закінчення захисту усіх призначених на даний день проектів проводиться закрите обговорення ДКК, на якому обговорюється загальна оцінка за роботу і захист кожного дипломного проекту. Рішення про оцінку приймається більшістю голосів, а в випадку рівного розподілу голосів членів ДКК вирішальним являється голос голови ДКК.

При оцінюванні дипломного проекту ДКК приймає до уваги не лише зміст і оформлення, але й враховує вміння чітко викладати думки, знання науково-технічної термінології, якість доповіді, правильність відповідей на питання, задані під час захисту. Важливе значення для оцінювання проекту має практична і теоретична підготовка студента, а також відгуки керівника і рецензента проекту.

Після закритого обговорення відкривається засідання, на якому голова ДКК оголошує результати захисту та рішення про присвоєння кваліфікації, а також вітає з закінченням навчання в навчальному закладі.