2. Заповнення таблиці переліку елементів

Перелік елементів розміщують на першому аркуші схеми, або виконують у вигляді самостійного документа на аркушах паперу формату А4 з рамкою і основним надписом форми 2 або 2а (відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 2.104-68). Перелік елементів виконують у вигляді таблиці (див. рисунок У.2).

В графі “Поз. познач.” вказують позиційне позначення елемента, пристрою або позначення функціональної групи на принциповій схемі.

В графі “Найменування” вказують найменування елемента (пристрою) у відповідності з документом, на основі якого цей елемент (пристрій) використовується, і позначення цього документа

(державний стандарт, технічні умови та ін.) та його технічні дані.

В графі “Примітка” рекомендується за необхідністю вказувати технічні дані елементів, яких немає в його найменуванні.

У випадку коли перелік елементів розміщують на першому аркуші схеми, то його розміщують безпосередньо над основним надписом. Відстань між переліком елементів та основним написом повинна бути не менше 12 мм. Продовження переліку елементів розміщують безпосередньо зліва від основного надпису, повторюючи заголовки таблиці.

3.8 Виконання технологічної документації

1. Загальні вимоги

Технологічна документація – комплекс графічних і текстових документів, який містить необхідні відомості для організації виробничого процесу.

Під час розробки технологічних процесів виготовлення, відновлення, розбирання і складання виробів основними документами (відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 3.1102-82) є: карта ескізів (КЕ), маршрутна карта (МК), операційна карта (ОК), технологічна інструкція (ТІ) і ін. Всього – 17 найменувань.

Кожен документ стандартизовано по формі, яка відповідає першому і наступним аркушам. Усі форми технологічних документів виконуються на аркушах форматів А4 і А3.

Основні написи і додаткові графи в технологічних документах виконують відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 3.1103-82 (див. додаток Ю).

Графи основного напису слід заповнювати у відповідності до вимог таблиці 3.1

Основний надпис подається у вигляді інформаційних блоків:

БЛОК 1 (Б1) – блок адресної (пошукової інформації);

БЛОК 2 (Б2) – блок складу виконавців;

БЛОК 3 (Б3) – блок внесення змін;

БЛОК 4 (Б4) – блок додаткової інформації;

БЛОК 5 (Б5) – блок допоміжної інформації;

БЛОК 6 (Б6) – блок виду і призначення документа.

Таблиця 3.1 Зміст граф основного напису технологічної документації

Номер графи	Зміст графи
1	2
1	Назва підприємства (організації) – розробника технологічних документів
2	Назва технологічного документа за ГОСТ 3.1103-82
3	Позначення деталі (складальної одиниці) за конструкторським документом
4	Назва деталі (складальної одиниці) за конструкторським документом
5	Позначення технологічного документа
6	Літера, присвоєна технологічному документу (для типових технологічних процесів графу не заповнюють)

Продовження таблиці 3.1

1	2
7	Порядковий номер аркуша документа
8	Загальна кількість аркушів документа
9	Характер роботи, яка виконується особами, які підписують документ
10	Прізвища осіб, які підписують документ
11	Підписи осіб, прізвища яких вказані в графі 10
12	Дата підписання документа
13-17	Заповнення граф виконують за ГОСТ 2.503-82
18	Позначення технологічного процесу за ГОСТ 3.1201-82

Залежно від призначення і способу виконання документа блоки основного напису можуть мати різні форми, наприклад, Б1 ф1, Б1 ф2, Б2 ф1 і т.д. (див. додаток Ц).

Для усіх видів документів технологічної документації слід передбачати поле для підшивання.

Поєднання блоків, розташованих в певному порядку, утворює основний напис документу.

Вибір блоків і їх розташування визначається для кожного документа на етапі підготовки до розмноження або при підготовці програм для автоматизованого проектування документів на технологічні процеси і операції.

Розташування блоків на першому (заголовному) або на наступних аркушах документів одного виду залежить від виду документа і його призначення та розташування поля для підшивання (див. додаток Щ).

Вибір, визначення кількості і різноманітності застосовуваних форм графічного зображення блока Б3 встановлює виконавець, виходячи з оптимальних умов розміщення інформації і зручності внесення змін.

Для графічного зображення блока Б3, розташованого в нижній частині форми (за винятком формата А4 з вертикальним розташуванням поля для підшивання), вибір кількості стрічок встановлює виконавець. Загалом кількість стрічок повинна бути від 1 до 3.

Допускається:

• не вказувати блок Б3 в нижній частині форми, якщо він вказаний на полі для підшивання (для форматів А4 і А3) або в верхній частині форми (для формата А3);

• не вказувати блок Б3 на полі для підшивання, якщо він вказаний в нижній частині форми (для форматів А4 і А3) або в верхній частині форми (для формата А3);

• не вказувати блок Б3 при умові застосування “Аркуша реєстрації змін”.

Блок Б4 слід розміщувати на полі для підшивання.

Допускається:

• не проставляти блок Б4 для документів, які використовуються для виготовлення дослідного зразка за винятком технологічної інструкції і документів, які розробляються на типові і групові технологічні процеси;

• проставляти блок Б4 штампом;

• при роздруковуванні документів заповнення граф блока Б4 виконувати рукописним способом.

Для технологічних документів (відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 3.1103-82) встановлені наступні форми (див. додаток Я), які містять графи для основних надписів:

• форми 1 і 1а – для маршрутних карт, карт технологічних процесів, карт типових технологічних процесів і відомостей;

• форми 2 і 2а, 3 і 2а – для технологічних інструкцій;

• форми 4 і 1а – для операційних карт, комплектувальних карт, карт ескізів і відомостей (складальних одиниць) до типових технологічних процесів (операцій).

В розроблюваних формах документів інформацію слід записувати одним із зазначених способів:

• машинописним або з використанням інших друкуючих пристроїв – крок письма 2,6 мм;

• рукописним – з висотою літер і цифр не менше 2,5 мм, які потрібно писати чітко, акуратно пастою чорного кольору;

• типографним – у відповідності з вимогами до типографних видань;

• викреслюванням від руки.

Під час розроблювання форм слід:

• вибирати оптимальний склад інформації, необхідної для виготовлення виробу високої якості;

• намагатися створювати уніфіковані форми документів, які використовуються як для ручного, механізованого, так і автоматизованого проектування;

• підвищувати коефіцієнт заповнюваності бланків раціональною побудовою;

• враховувати зручність сприймання і обробки інформації.

Розміри граф і стрічок форм повинні забезпечувати запис даних найбільшої значності з врахуванням діючих класифікаторів техніко-економічної інформації.

Ширина поля для підшивання повинна бути не менше 20 мм.