29. Відношення між простими судж. Логічний квадрат та його правовий зміст.

Віднош.між простими судж. :віднош. Між сумісними та несумісними судженнями.

Сумісні судж. - це судж. Які можуть бути одночасно істинними.

Несумісні — це судж. Які неможуть бути одночасно істинними.

Відношення між сумісними судж.:

1.Еквівалентність.(це судж. З однаковими субєктами і предикатами та логічними звязками,але різною мовно формою)

2.Підлеглість.(підпорядкування)-(існує між судж. І та А.Напр. Усі свідки у справі Іваненка дали правдиві свідчиння)

3.Часткова сумісність.(субконтрарність)-(це часткові судж. Що відрізняються за якістю .Вони можуть бути одночасно істинними, але неможуть бути одночасно хибними)

Віднош. Між несумісними судж.

1.Протилежність(контрарність)-(існує між А та О (загальноствердним і частковозапиречним) і між судж. Е і ОІ )

2.Супиречливість(контрадикторність)-(І і О.Суть:підконтрарні судж. Можуть бути одночасно хибними.Якщо одне з них хибне ,то друге обовязково істинне.Обидва підкон.судж можуть бути істин.одночасно.

30. Відношення між складними судженнями і їх використання в юридичній практиці.

Складні судження виступають у тих самих відношеннях, в яких виступають категоричні судження. Складні судження поділяють на: порівнюванні – складні судження, які складаються з одних і тих же простих суджень, але різняться логічними термінами та непорівнюванні – складні судження, в яких хоча б одне просте судження не співпадає.

Серед порівнюванних суджень виділяють: сумісні та несумісні.

Між сумісними складними судженнями існують відношення;

1. еквівалентності

2. часткової сумісності

3. логічного слідування.

Для несумісних складних суджень характерні відношення:

1. протиріччя

2. протилежності.

У відношенні еквівалентності знаходяться такі прості висловлювання, які при однакових наборах значень їх змінних набувають одні й ті самі значення.

У відношенні часткової сумісності знаходяться висловлювання, які при однакових наборах значень простих висловлювань не можуть мати одночасно значення хибності.

Два висловлювання А і В знаходяться у відношенні логічного слідування, якщо не може бути так, щоб А було істинне, а В – хибне.

Висловлювання А і В знаходяться у відношенні протиріччя, якщо вони при однакових наборах змінних

30. Поняття модальності суджень. Алетична і епістемічна модальність. Логіка норм.

Xарактер взаємодії між суб’єктом та предикатом (або між простими судженнями – у складних) має назву модальності і відповідно визначається у так званих модальних судженнях.

Приклади:

“Всі правознавці є знавцями законів”

“Безсумнівно, що правознавці є знавцями законів”;

“Якщо буде погана погода, то ми не поїдемо на уїкенд”

“Імовірно, що якщо буде погана погода, то ми не поїдемо на уїкенд”

Ми бачимо, що модальні судження не просто заперечують або стверджують щось – натомість вони дають оцінку стосунків між S i P з певної точки зору.

Тобто про предмет А можна сказати, що він має властивість В – це буде так зване асерторичне судження. Проте можна доповнити і уточнити, чи є цей зв’язок між А і В необхідним, чи випадковим, добре це чи погано, чи є доведеним цей зв’язок, чи ні. В результаті таких уточнень ми отримуємо модальні судження різних видів – завдяки так званим модальним операторам. Вони вивчаються у модальній логіці, у якій є такі розділи: епістемологія, деонтична логіка, логіка дії, логіка прийняття рішення, логіка прийняття рішення, логіка надання переваги та інші – у кожній з них існують свої модальності.

Деонтична логіка (від грец. Deon - борг і логіка; логіка норм, нормативна логіка) - розділ логіки, який досліджує логічну структуру та логічні зв'язки нормативних висловлювань. Деонтична логіка є також розділом модальної логіки і одним з дослідницьких напрямів некласичної логіки. Деонтична логіка аналізує міркування, посилками або висновками яких є вислови про норми (правила). Вона відрізняє правильні (обгрунтовані) міркування від неправильних і таким чином створює теорію нормативних умовиводів. Логічне дослідження норм і правил важливі для математики, логіки, лінгвістики, етики, юриспруденції, соціології та економіки. Одним з ключових понять деонтіческой логіки є поняття деонтичної модальності (нормативної модальності, модальності повинності), які є особливим видом модальностей. Деонтична модальність характеризує практична дія (вчинок) з точки зору певної системи норм і ставиться до висловлювань про такі дії («заборонено», «дозволено», «пропонується»). Проблеми деонтичної логіки досліджував Г. Х. фон Врігт.