3. Модернізм як худ. Напрям в укр. Літ. Кін. Хіх-поч. Хх ст. Худ.-стильові течії модернізму.

Модернізм – філософсько-естетична й художня система, що склалася на межі 19-20ст. і обєднала новітні напрями й течії. Модернізм- не лише худ. стиль, а цілий світоглядний комплекс. В модерні виникає багато стильових течій: неоромантизм, неокласицизм, неофольклоризм, символізм, експресіонізм, імпресіонізм. на поч. виникнення модерну в Укр ці стильові течії зливалися, не вирізнялися чітко. Причиною цього було те, що модернізм в Укр запізнився на 10-20р. О.Кобилянська 1ша модерністка, але за ідеологією є неоромантиком. На поч ХХ ст. уже чітко вирізн течії: ЛУ – неокласик, Коцюб – імпресіоніст, Стефаник – експресіоніст. ознаки модернізму в літ:суб*єктивізм, індивідуалізм,психологізм(рівень підсвідомого),ідеалізм, естетизм,ліризм,символізм, волюнтаризм, ідеологізм.

Неоромантизм представляє Л. Укр. найхарактернішими риса­ми течії є:1) зображення суверенної, «вилущеної з маси» особистості;2) поривання людини до вищих іде­алів життя;3) ліризацію і пластичність у відтво­ренні душевних станів особи та її взає­мин із навколишнім світом. на першому місці чуттєва сфера людини, емоційно-інтуїтивне пізнання. Вони відмовилися від типізації, нато­мість взялися до символізму. Неоромантики змальовували переважно не масу, а яскраву, неповторну індивідуальність, досліджували внутрішній світ людини. Започаткувала неоромантизм в укр.. літ. О. Коб. повістями «Лю­дина», «Царівна» та новелістикою. Інші представники: Л. Укр, О Олесь, М.Воро­ний.Одним з найвиразніших взірців є драма Л Укр «Лісова пісня».

Творці неокласицизму володіли «олім­пійським» спокоєм,орієнтувалися на класичну норму (доскона­лість форми, пошук гармонії духа, повагу до вічних цінностей людської душі). У конкретних творах це виявлялося у ви­користанні тем, сюжетів, образів, мотивів міфології, античности, Ренесансу, класициз­му, у спогляданні гармонії природи, краси ви­творів мистецтва, увага до глобальних національно-суспільних проблем, загострений патріотизм, різке заперечення тоталітаризму. започаткувала Л Укр:«Іфігенія в Тавриді», «Камінний господар», «Ізольда Білорука», «В ката­комбах».

Символізм – одна з течій модернізму, у якій замість художнього образу, що відтворює певне явище, застосовуєть­ся символ, що є знаком мінливого "життя душі" і по­шуком «вічної істини». озна­ками символізму є:заглиблення у світ духовних пере­живань людини, по­каз світу через психо­ло­гію особи.2) звернення до вічних образів, сим­волів;3) спроба про­никнути у вічний світ ідей, 4) трагічне про­тиставлення минущого і вічного, 5) особливий ліризм і музичність,6) умовність мистецтва: слово – це знак, натяк, загадка;7) персоніфікація сил природи. пред­став­ники: О.Олесь, М.Вороний, О.Слісаренко, В Україні ця художня течія виявилася в поезії і драма­тур­гії. Прикла­дом символі­чного твору є вірш О.Олеся, що дав на­зву «З журбою радість обнялась».

Імпресіонізм – це «напрям у мистецтві, осн. завданням вважав ушляхетне­не, витончене відображення особистісних вражень та спостережень, мінливих мит­тєвих відчуттів і переживань».Ознаки стилю: епізодичний опис, фрагмен­тарний, суб'єктивний;наявність філософських пейзажів; здійснюється злиття почуттів, ду­мок автора, ліричного героя і життя при­роди;домінує жанр новели; посилюється ліричність прози;розширюється внутрішній моно­лог ліричного героя; естетичне значення мають кольо­ри, світлотіні, звукові барви й тони.прикладом імпресіо­ністичної прози є новелістика М.Коцю­бин­ського, зокрема «Intermezzo».

Eкспресіонізм– стильова течія модерніз­му,головним творчим принципом якої є "відображення загос­треного суб'єктивного світобачення через переосмислене авторське «я», напруги його переживань і емоцій. озна­ки експресіонізму спосте­рігаємо в новелах В.Стефаника, у поезії Т.Осьмач­ки, М.Бажана, Ю.Кле­на, у прозі М.Хвильового. Головні мотиви: підкреслений песимізм, зображення потворності буття, деформацій людсь­кої психіки, втрата ідеалів і віри в май­бутнє, засо­бами виразно­сті стають «нервова емоційність», гротеск, символи, тяжіння до абст­ракції, фрагмен­тарність і плакатність письма, підкреслено аскетичного, поз­бавленого прикрас, або контрастне по­єднання різких барв, мотивів тощо.Прикладом може бути новела В.Винниченка «Студент».