Література

1. Кузнецов Б. А. Экономика и организация издательской деятельности : учебник для вузов / Б. А. Кузнецов. – М. : АСТ ; Астрель, 2006. – 218 с. 2. Паливода Ю. В. Просування на ринок навчальної книжки Інтернет-засобами (до проблеми професійної взаємодії автора і редактора) [Електронний ресурс] / Ю. В. Паливода. – Режим доступу : http://conference.mdpu.org.ua/viewtopic.php?p=963 3. Планування збуту продукції [Електронний ресурс] / Планування збуту продукції. – Режим доступу : http://www.br.com.ua/kurs/Economical_topics/80021.htm

Демченко А. В. Просування книжкової продукції Інтернет-засобами

Аналізуються засоби промоції книги за допомогою мережі Інтернет. Увага акцентується на основних видах Інтернет-засобів просування книжкової продукції, вивченні їх переваг і недоліків. Зазначається, що використання Інтернет-засобів для промоції книжкової продукції дає змогу зменшити витрати, пов’язані з рекламою й реалізацією видань, розширити коло потенційних споживачів, зблизити читача з усіма, хто має відношення до створення книги і збільшити ринок збуту й обсяг продажів.

Ключові слова: промоція, книжкова продукція, електронна пошта, електронний магазин, Web-сторінка видавництва.

Демченко А. В. Продвижение книжной продукции Интернет-средствами

Внимание акцентируется на основных видах Интернет-средств продвижения книжной продукции, изучении их преимуществ и недостатков. Отмечается, что использование Интернет-средств для продвижения книжной продукции позволяет сократить расходы, связанные с рекламой и реализацией изданий, расширить круг потенциальных потребителей, сблизить читателя со всеми, кто имеет отношение к созданию книги и увеличить рынок сбыта и объем продаж.

Ключевые слова: продвижение, книжная продукция, электронная почта, электронный магазин, Web-страница издательства.

Demchenko A. Promotion of books production by Internet tools

Analyzed tools of promoting books through the internet. Focuses on core kinds of Internet tools to promote books, studying of their advantages and disadvantages. Indicated, that using of internet tools to promote books allows to reduce the costs associated with advertising and sales of publications, to expand the range of potential customers, reconcile the reader with everyone who is related to the creation of the book and increase market and sales.

Keywords: promotion, books production, electronic mail, electronic shop, website of the publisher.

Науковий керівник: Кравченко О. Л., кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи, реклами та зв’язків з громадськістю ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.

УДК 304.2

Демченко О. В.

Харківський книжковий фестиваль

„СВІТ КНИГИ” ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН

Українська книга на міжнародному книжковому ринку знаходиться на етапі становлення, тому виставки, ярмарки, фестивалі нині є чи не найголовнішими й найпродуктивнішими способами її просування. Незважаючи на промоційну значущість виставково-ярмаркових заходів, їхню важливість у популяризації читання, вони в українському журналістикознавстві не ставали об’єктами ґрунтовних досліджень, а системне вивчення книжкових подій Слобожанщини відсутнє взагалі. Тому аналіз діяльності українських виставок і ярмарків як соціокультурного феномену вбачається нам актуальним.

Різні аспекти діяльності книжкових виставково-ярмаркових заходів в розвідках Н. Зубко і Н. Сьомко, В. Кулаковської, Т. Микитин, Р. Свято та ін., однак „Світ книги”, якщо і згадується ними, то лише побіжно. Найбільше уваги харківському ярмарку приділив М. Тимошик у навчальному виданні „Видавничий бізнес: погляд журналіста, видавця, вченого ”, в якому аргументовано заявив, що, вважаючи себе „колискою української журналістики”, „нового українського письменства, і цілого десятка нових видавництв”, „Харків упродовж останніх років уперто й наполегливо прагне ствердити і зберегти імідж одного з найбільш впливових центрів українського книговидавничого руху” [5, с. 102]. Однак науковець не висвітлив докладно історію, завдання й основні книжкові заходи „Світу книги”, що є метою нашої статті

На сьогодні в Україні не розмежовують поняття „виставка” і „ярмарок” у книжковому середовищі. „Виставка – це публічна демонстрація досягнень різних сферах людської діяльності, що проводиться з ознайомчою метою. <…> Ярмарок означає експозицію товарів з метою їх безпосереднього розпродажу відвідувачам” [2]. Об’єднання цих понять можна пояснити тим, що такі заходи суміщають функції і властивості виставки, ярмарки та, інколи, фестивалю, як у випадку зі „Світом книги”.

Рішення про організацію та проведення у Харкові щорічного Міжнародного книжкового фестивалю „Світ книги” було прийнято в 1998 р. з ініціативи концерну „Райський куточок„ та за підтримки Харківської обласної державної адміністрації і виконавчого комітету міської ради [1]. Як постійно діючий, фестиваль занесений до програми соціально-економічного розвитку міста Харкова. Традиційно головою оргкомітету є Харківський міський голова.

Перший фестиваль у квітні 1999 р. зібрав 247 учасників із 30 міст України, а також професіоналів книжкової справи з Росії, Словаччини, Великобританії, Сирії. Захід успішно зарекомендував себе як майданчик для ділових контактів: було підписано більше 350 угод, проведено 7 презентацій видавництв-учасників, круглий стіл і прес-конференцію з проблем книговидання в Україні зустрічі з харківськими письменниками, які незмінно викликають велику зацікавленість читачів. Ярмаркові павільйони відвідало близько 200 тисяч осіб.

Уже 2001 р. Харків довів своє право на проведення книжкового заходу міжнародного рівня. „Набуття міжнародного статусу цього заходу за такий короткий час, – зазначає М. Тимошик, – стало можливим завдяки двом головним чинникам: наявності енергійних, професійно зорієнтованих, оптимістично налаштованих і небайдужих до долі вітчизняної книги організаторів, яким керує президент концерну „Райський куточок” Володимир Полозков – з одного боку, і зацікавленості, конкретній допомозі місцевої влади – з іншого” [5, с. 105]. Того ж року понад 350 видавців і книготоргових фірм з України, Росії, Німеччини, Ізраїлю, держав Балтії та інших країн взяли участь у заході, під час якого було укладено 1500 угод.

Символом фестивалю став птах Фенікс, котрий уособлював відродження й безсмертя, що, за ідеєю організаторів, ознаменували успішний етап першопроходження, становлення й відродження українського книговидання. Оригінальні бронзові статуетки були спеціально розроблені для нагородження лауреатів ІІІ Міжнародного фестивалю книговидавців і книгорозповсюджувачів „Світ книги–2001”.

Завдання фестивалю:

• стабілізація інформаційного простору України;

• розвиток сучасної української літератури;

• розширення і зміцнення контактів у сфері книговидання і книгорозповсюдження, обмін досвідом в процесі безпосереднього спілкування учасників фестивалю;

• підвищення мовної культури суспільства, престижу читання;

• виховання широкої читацької культури і вдумливого читача через залучення до літературної творчості;

• виявлення й підтримка літературно обдарованих підлітків;

• сприяння спілкуванню авторів-початківців з визнаними майстрами слова, встановлення контактів між творчими колективами й окремими авторами;

• формування сприятливих умов для розвитку вітчизняного книговидання і книгорозповсюдження;

• проведення конкурсу „Світ книги”, де разом з основним журі з 2004 р. створено незалежне дитяче журі.

Заходи ярмарку щороку розширюються та стають цікавішими:

• виставки (1990 р. – харківських художників-майстрів книжної графіки; 2002 р. – нових технологій і методик навчання, наукових і науково-методичних праць викладачів вищої школи України; 2004 р. – колекція раритетних видань перших друкованих книг на честь професійного ювілею Інституту спеціальних видів друку; 2007 р. – раритетних і рукописних видань Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка; 2011 р. – експозиція „Сергій Єсенін у Харкові”),

• творчі зустрічі з відомими людьми (2002 р. – письменником А. Курковим і популярним телеведучим Б. Бурдою; 2003 р. – відомою російською письменницею Д. Донцовою, художником-мультиплікатором Р. Сахалтуєвим, дитячими письменниками Г. Чубач та Є. Білоусовим; відомим тележурналістом, письменником, який починав свій творчий шлях у Харкові, Д. Харитоновим; 2004 р. – співачкою Н. Могилевською; 2005 р. – журналістом і телеведучим К. Стогнієм; популярною телеведучою, письменницею О. Герасим’юк; тележурналістом Д. Яневським; солісткою гурту „Фактично самі” І. Карпою; творчим колектив телесеріалу „Исцеление любов’ю”; 2006 р. – автором і ведучим телепрограм Ю. Макаровим, поетом, прозаїком і шоу-меном С. Жаданом, редактором журналу „Караван історій. Україна” І. Роздобудько; 2007 р. – народним артистом Російської Федерації, літератором і публіцистом С. Юрським, відомою авторкою детективів Т. Устиновою; 2008 р. – письменником М. Веллєром, драматургом і сценаристом А. Ініним, поетом-пісенником М. Таничем, письменницею Л. Улицькою, драматургом, письменником, сценаристом Е. Радзінським; 2009 р. – журналістом Д. Гордоном, письменником Ю. Поляковим, музикантом гурту ТНМК Фоззі; 2010 р. – артисткою О. Сумською, телеведучим І. Ноябрьовим, співачкою Г. Завальською, астрологом К. Соляник, капітаном футбольної команди „Металіст” О. Горяіним, знавце дорогоцінних каменів С. Гураль);

• презентації книг (2004 р. – артистки Л. Гурченко „Люся, стоп!”; 2006 р. – музиканта Кузьми Скрябіна „Я, „Побєда” і Берлін”, поета-пісенника, драматурга, народного артиста України Ю. Рибчинського „Театр сноведений”; 2009 р. – шоумена І. Ноябрьова „13 месяцев”; 2010 р. – журналіста А. Цаплієнка „Екватор. Черный цвет & Белый цвіт” [6]; 2011 р. – космонавта Л. Каденюка „Місія – космос”, телеведучої Р. Писанки „Кулинарные соблазны от Киевской Руси”, П. Пилипчука „Мирон Маркевич: шлях до визнання”, артиста В. Сміхова „Али-Баба и другие”, „В жизни так не бывает”, „Та Таганка”);

• конференції (2001 р. – з проблем книговидання в Україні – „Українська книга в ІІІ тисячолітті”; 2005 р. – „Книжкова політика влади України”);

• благодійні акції (2001 р. – „Видавці – дітям”; 2003 р. – „Поширення української думки”; 2006 р. – „Книги – сільським бібліотекам”);

• акції пам’яті (2001 р. – поета та громадянина Б. Чичибабіна „Поезія номер 1”);

• конкурси (2001р. – „За виховання літературного смаку у читачів”);

• круглі столи (2002 р. – „Підготовка спеціалістів для книжкової галузі України: проблеми та перспективи”);

• презентації компакт-дисків (2003 р. – О. Муратова „Харків – генератор ідей”);

• свята на фестивалі (2004 р. – 350-річчя заснування міста Харкова та 440-літнього ювілею першої в Росії та Україні друкованої книги – „Апостола” І. Федорова; 2011 р. – 50-річчя першого польоту людини в космос [3]);

• дитячі ігротеки (2005 р. – „Чарівний острів” НВК „Авторська школа Бойка”);

• автограф-сесії (2007 р. – з прозаїком і кіносценаристом А. Курковим, автором і виконавцем Є. Кемеровським, популярним співаком і письменником І. Коржем; письменниками Любком Дерешем, Ю. Покальчуком [1]);

• літературно-музичний дійства (2008 р. – ореn-air „Зіркова PROZA.UA”).

Змінюється програма фестивалю, але незмінними залишаються принципи його роботи: „Світ книги” – це не тільки яскрава подія для фахівців книжкової справи й читачів, не тільки майданчик для знайомств та обміну досвідом, це місце укладання угод партнерства та співробітництва, визначення читацьких інтересів і нових тенденцій у сфері видавничо-поліграфічного бізнесу.

Фестиваль постійно викликає великий суспільний резонанс, що однозначно свідчить про неухильне зростання його авторитету як серед професіоналів видавничо-поліграфічного бізнесу, так і серед читачів. Щороку масштаби книжкового дійства зростають: кількість учасників збільшується, комплекс книжкових заходів поповнюється., таким чином підтверджуючи „статус одного з основних центрів просвітництва в Україні, примножує славу слобожанського краю” [4, с. 50].

Отже, „Світ книги” є потужним соціокультурним феноменом, який дозволяє об’єднувати всі верстви населення за віковою, освітньою та професійною ознакою навколо книги. Проведення фестивалю дозволяє налагоджувати контакти між суб’єктами книжкового ринку – видавцями, поліграфістами, книгорозповсюджувачами, бібліотекарями й авторами; підвищувати якість підготовки й поліграфічного виконання книги; формувати якісно новий рівень представлення книги на ринку, доведення її до читача; пропагувати культуру читання серед дітей і дорослих та їх спілкування з книгою загалом; формувати інформаційний простір держави, підвищувати її авторитет на міжнародному рівні.