11 Індекси та ключі таблиць баз даних.

Індекс (індекс англ. ) - Об'єкт бази даних , який створюється з метою підвищення продуктивності пошуку даних . Таблиці в базі даних можуть мати велику кількість рядків , які зберігаються в довільному порядку , і їх пошук за заданим критерієм шляхом послідовного перегляду таблиці рядок за рядком може займати багато часу. Індекс формується із значень одного або декількох стовпців таблиці і покажчиків на відповідні рядки таблиці і , таким чином , дозволяє шукати рядки, що задовольняють критерію пошуку . Прискорення роботи з використанням індексів досягається в першу чергу за рахунок того , що індекс має структуру , оптимізовану під пошук - наприклад , збалансованого дерева.

Деякі СУБД розширюють можливості індексів введенням можливості створення індексів по стовпцях уявлень [ 1 ] або індексів за виразами . [ 2 ] Наприклад , індекс може бути створений за висловом верхня ( last_name ) і відповідно буде зберігати посилання , ключем до яких буде значення поля last_name у верхньому регістрі. Крім того , індекси можуть бути оголошені як унікальні й як не унікальні . Унікальний індекс реалізує обмеження цілісності на таблиці , виключаючи можливість вставки повторюваних значень .

Для забезпечення унікальності у таблиці виділяють одне поле, що гарантовано є унікальним для таблиці і фактично визначає рядок. Це поле називають первинним ключем (primary key). На схемі первинний ключ позначається підкреслюванням та позначкою *PK.

У багатьох випадках для таблиці важко або неможливо виділити первинний ключ із інформаційних полів. Як приклад можна розглянути базу даних співробітників якоїсь установи – якщо таблиця містить Ф.І.П. робітника, дату народження, відділ, спеціальність, то яке б поле ми не брали, воно не є гарантовано унікальним – цілком можливо, що у одному відділі будуть працювати двоє людей з однаковими даними. В такому випадку рядку таблиці присвоюють ідентифікатор – деяке число, унікальне для таблиці і роблять його первинним ключем. Так ми і зробили для таблиці mp3 – додали ще одне поле id та зробили його первинним ключем. Про поля perf_id та album_id – дещо пізніше.

12. Як будується цифрова ієрархія швидкостей каналів зв’язку? Поясніть поняття плезіохронної та синхронної цифрової ієрархії.

Плєзiохронна цифрова iєрархiя ПЦI (PDH)  PDH - це принцип побудови цифрових систем передачi, що використовують груповий мультиплексирований ІКМ-сигнал, що складається з цифрових 30-канальних потокiв (2,048 Мбіт/с) i потребуючих синхронiзацiї швидкостей цифрових потокiв на входi устаткування групоутворювання.  Пiд термiном "плєзiохроннi" (тобто "майже синхроннi") розумiється те, що швидкостi вхiдних 30-канальних груп небагато вiдрiзняються друг вiд друга внаслiдок припустимої нестабiльностi генератора, що задає, каналоутворюючого устаткування цих потокiв. Тому перш нiж приступити до об'єднання цих потокiв у 2,048 Мбіт/с, вони повиннi бути приведенi до однiєї швидкостi передачi шляхом додавання спецiальних синхронiзуючих битiв вирiвнювання швидкостей.  Бiти вирiвнювання повиннi розпiзнаватися на приймальнiй сторонi, коли вiдбувається подiл (демультиплексування) потокiв iз групового i видiлення первiсного сигналу. Такий груповий сигнал, що складається з декiлькох елементарних плєзiохронних 30-канальних груп, називається плєзiохронной цифровою iєрархiєю ПЦI (Plesiochronous Digital Hierarchy -PDH). Базовою системою передачi для побудови бiльш високих рiвнiв PDH є система передачi IКМ-30. Для утворення наступних бiльш високих рiвнiв iєрархiї прийняте множення кожного попереднього рiвня на чотири. У Європi прийнята наступна iєрархiя систем PDH:  IКМ-30 (2,048 Мбіт/с), IКМ-120 (8,448 Мбіт/с), IКМ-480 (34,368 Мбіт/с), IКМ-1920 (139, 264 Мбіт/с).

Синхронна цифрова iєрархiя СЦI (SDH)  SDH - це принцип побудови цифрових систем передачi, що використовують мультиплексування цифрових потокiв, але зi значно бiльшою базовою швидкiстю передачi i синхронiзацiєю усього каналоутворюючого i передавального устаткування вiд загального генератора, що задає, у порiвняннi з PDH. За базовий рiвень передачi прийнята швидкiсть 155,52 Мбіт/с чи синхронний транспортний модуль STM-1 (Synchronous Transport Module), що вiдповiдає четвертій ступiнi iєрархiї PDH -ІКМ-1920. Уся корисна i службова iнформацiя упаковується i передається в транспортному модулi STM. Усi сигнали в складi STM-модуля синхронiзованi головною тактовою частотою. Сигнал STM-1 може переносити декілька бiльш низьких за швидкостями корисних сигналiв, що дозволяє застосовувати потоки PDH у транспортних модулях STM.  Структура STM-модуля складається з вiртуальних контейнерiв (до чотирьох), кожний з який вiдповiдає iснуючій плєзiохроннiй швидкостi передачi. Iнформацiя, яка переноситься плєзiохронним сигналом, упаковується у вiдповiдний контейнер. Кожен вiртуальний контейнер забезпечується додатковою керуючою iнформацiєю, що утворить трактовий заголовок. На пiдставi службової iнформацiї, що мiститься в трактовому заголовку, вiртуальнi контейнери доставляються в пункт прийому одержувача корисної iнформацiї. У SDH прийнятi чотири стандартних рiвнi iєрархiї: STM-1 (155,52 Мбіт/с), STM-4 (622,08 Мбіт/с), STM-16 (2488,32 Мбіт/с) i STM-64 (9953,28 Мбіт/с).