- •Перелік питання для підготовки до іспиту
- •Сутність, форми і види зайнятості.
- •Безробіття як соціально-економічне явище (причини та види).
- •Показники зайнятості та безробіття населення, їх динаміка в Україні.
- •Державна політика у сфері зайнятості населення
- •Сутнісна характеристика та функції ринку праці.
- •Функції ринку праці
- •Елементи ринку праці: попит, пропозиція та ціна.
- •Основні моделі ринку праці.
- •Класифікація та сегментація ринку праці.
- •Фактори росту продуктивності праці.
- •Резерви росту продуктивності праці.
- •Сутність, структура та основні функції заробітної плати.
- •Характеристика тарифної системи оплати праці.
- •Організація оплати праці на підприємстві.
- •Форми і системи оплати праці.
- •Регулювання заробітної плати в ринкових умовах.
- •Суб’єкти, сторони та рівні соціально-трудових відносин.
- •Предмет, види та принципи соціально-трудових відносин.
- •Фактори формування та методи регулювання соціально-трудових відносин.
- •На рівні підприємства
- •Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки.
- •Принципи та форми соціального партнерства.
- •Роль найманих працівників і профспілок у системі соціального партнерства.
- •Суть мотивації праці та її місце в системі трудових відносин.
- •Еволюція поглядів на мотивацію праці.
- •Зарубіжний досвід стимулювання та мотивації праці.
- •Шляхи підвищення ефективності управління мотивацією праці на підприємстві.
- •41.Становлення та розвиток Міжнародної організації праці.
- •42.Цілі та напрямки діяльності Міжнародної організації праці.
- •43.Конвенції та рекомендації моп в системі захисту прав працівників.
Резерви росту продуктивності праці.
Резерви зростання продуктивності праці - це можливості більш повного використання продуктивної сили праці, усіх факторів підвищення її продуктивності за рахунок удосконалювання техніки, технології, поліпшення організації виробництва, праці управління. Резерви тісно пов'язані з факторами зростання продуктивності праці. Якщо той чи інший фактор розглядати як можливість, то використання пов'язаного з ним резерву - це процес перетворення можливості в дійсність.
Рівень продуктивності праці залежить від ступеня використання резервів.
Резерви підвищення продуктивності праці безмежні, як і науко- технічний прогрес, удосконалення організації виробництва, праці й управління. Тому в кожній конкретний період треба використовувати ті резерви, що дають максимальну економію праці за мінімальних витрат.
Резерви зростання продуктивності праці класифікують за різними ознаками: за часом використання, за ознаками можливості їхнього використання, за напрямками роботи, за місцем виявлення і використання. Більш докладно класифікація резервів зростання продуктивності праці наведена у табл. 8.4.
Таблиця 8.4
КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЗЕРВІВ ЗРОСТАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ
Ознака |
Види резервів |
За часом використання |
а) поточні резерви: можуть бути використані залежно від реальних можливостей протягом місяця, кварталу або року. б) перспективні резерви: їхнє використання передбачається в перспективі через рік або декілька років згідно з довгостроковими планами підприємства. |
За ознаками можливостей використання |
а) резерви запасу: наприклад, недовикористання устаткування чи потужності зі змінності роботи, вивчені, але ще не впроваджені передові методи праці. б) резерви втрат: втрата робочого часу (внутрішньозмінні і цілоденні простої, прогули і всі не передбачені планом неявки на роботу; непродуктивні витрати праці), брак, перевитрата палива. |
За напрямками роботи |
а) соціально-економічні: визначають можливості підвищення якості використовуваної робочої сили; б) матеріально-технічні: визначають можливості застосування більш ефективних засобів виробництва; в) організаційно-економічні: визначають можливості удосконалення об'єднання робочої сили і засобів виробництва. |
За місцем виявлення і використання |
а) народногосподарські: більш багаті природні ресурси і їхнє комплексне використання. б) галузеві: спеціалізація підприємств, концентрація і комбінування виробництва, удосконалювання техніки і технології і ін. в) внутрівиробничі: крім поділу на поточні і перспективні, вони ще поділяються на дві групи: резерви зниження трудомісткості продукції і резерви кращого використання сукупного робочого часу. |
Резерви зростання продуктивності праці можна підлити на дві групи: 1 група) резерви поліпшення використання живої праці (робочої сили)- це всі резерви, пов'язані з організацією умов праці, підвищенням дієспроможності працюючих, структурою і розміщенням кадрів, створенням організаційних умов для безперебійної роботи, а також із
забезпеченням досить високої матеріальної і моральної зацікавленості працівників у результатах праці.
2 група) резерви більш ефективного використання основних і оборотних фондів - це резерви кращого використання основних виробничих фондів (машин, механізмів, апаратури й ін.) за потужністю і за часом, а також резерви більш ощадливого і повного використання сировини, комплектуючих матеріалів, палива, енергії й інших оборотних фондів.