
- •Перелік питання для підготовки до іспиту
- •Сутність, форми і види зайнятості.
- •Безробіття як соціально-економічне явище (причини та види).
- •Показники зайнятості та безробіття населення, їх динаміка в Україні.
- •Державна політика у сфері зайнятості населення
- •Сутнісна характеристика та функції ринку праці.
- •Функції ринку праці
- •Елементи ринку праці: попит, пропозиція та ціна.
- •Основні моделі ринку праці.
- •Класифікація та сегментація ринку праці.
- •Фактори росту продуктивності праці.
- •Резерви росту продуктивності праці.
- •Сутність, структура та основні функції заробітної плати.
- •Характеристика тарифної системи оплати праці.
- •Організація оплати праці на підприємстві.
- •Форми і системи оплати праці.
- •Регулювання заробітної плати в ринкових умовах.
- •Суб’єкти, сторони та рівні соціально-трудових відносин.
- •Предмет, види та принципи соціально-трудових відносин.
- •Фактори формування та методи регулювання соціально-трудових відносин.
- •На рівні підприємства
- •Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки.
- •Принципи та форми соціального партнерства.
- •Роль найманих працівників і профспілок у системі соціального партнерства.
- •Суть мотивації праці та її місце в системі трудових відносин.
- •Еволюція поглядів на мотивацію праці.
- •Зарубіжний досвід стимулювання та мотивації праці.
- •Шляхи підвищення ефективності управління мотивацією праці на підприємстві.
- •41.Становлення та розвиток Міжнародної організації праці.
- •42.Цілі та напрямки діяльності Міжнародної організації праці.
- •43.Конвенції та рекомендації моп в системі захисту прав працівників.
Сутнісна характеристика та функції ринку праці.
Ринок – це система економічних відносин між продавцями та покупцями з обміну товарами та послугами й встановлення на них цін.
Ринок праці – система суспільних відносин, пов’язаних із наймом і пропозицією праці; взаємодія покупців і продавців праці в сфері працевлаштування; механізм, що забезпечує узгодження ціни та умов праці між роботодавцями і найманими працівниками.
У сучасній економічній літературі відсутня однозначна відповідь на питання, що вважати товаром на ринку праці.
Сучасна економічна теорія твердить, що на ринку продається і купується саме праця (послуга праця), а заробітна плата є платою за працю.
Існує також і погляд, згідно якого ринок праці розглядається як ресурсний ринок, на якому продається праця як ресурс.
Суб'єктами ринку праці є роботодавець і найманий працівник. Працівник має право розпоряджатися своєю здатністю до праці. Він є власником, носієм і продавцем своєї робочої сили. Роботодавець є покупцем цього товару.
Для найманого працівника основним джерелом засобів існування та індивідуального відтворення є його праця.
Суб’єктами ринку праці є також посередники між роботодавцями і найманими працівниками – держава, профспілки і спілки роботодавців.
Умови виникнення ринку праці:
юридична свобода і здатність власника робочої сили на свій розсуд розпоряджатися своїми здібностями до праці;
відсутність у працівника засобів виробництва як джерела одержання всіх необхідних для життя засобів існування;
поява на ринку праці покупця-підприємця, який економічно змушений вийти на ринок праці, щоби купити запропоновану для продажу здатність до праці потрібних йому працівників.
Ринок праці має ряд важливих особливостей, що впливають на його функціонування:
1. Невіддільність прав власності на товар (робоча сила, труд) від його власника. Власник робочої сили передає покупцеві (роботодавцю) на обумовлений термін часу право використання та право розпорядження його здібностями, вміннями, навичками, не втрачаючи при цьому право володіння ними. Тобто у процесі обміну на ринку праці не відбувається зміни власника на предмет купівлі-продажу, що має місце на ринку товарів та послуг.
2. Великий термін продовження виконання трудового контракту. Угода, що укладається на ринку праці, передбачає початок довгих відносин між продавцем і покупцем.
3. Наявність і дія негрошових аспектів угоди. Це умови праці, мікроклімат у колективі, перспективи просування у службі, а також професійний ріст.
4. Наявність великої кількості інституційних структур особливого виду. До них належать: система трудового законодавства; заклади і служби зайнятості; державні програми у галузі праці й зайнятості тощо.
5. Висока міра індивідуалізації угод. Вони відрізняються в залежності від особливостей конкретних робочих місць, вимог до якостей працівника, а також унікальністю кожної людини, її здібностей до певної роботи.
Ринок праці виконує певні функції (рис. 2.1).
ціноутворююча

суспільного поділу праці
інформаційна
