30. Кобзарство.

Кобзарство – унікальне явище не лише української, а і світової культури. Його носії – кобзарі, впродовж століть зберігали духовний генофонд народу, будили в ньому національну свідомість, передавали тисячолітню мудрість, розкривали правду життя, закликали до активності, згуртованості, боротьби зі злом. Їх просвітницька діяльність заборонялася, їх сотнями нищили, прирікали на вимирання. Разом зі знищенням кобзарів, нищився і неоціненний духовний спадок України – думи, історичні пісні, звичаї, мова, знання древності та історії. Не можливо уявити творчі здобутки Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Миколи Лисенка без Кобзарської тематики.

Термін «кобзарське мистецтво», який започаткував Гнат Хоткевич, сьогодні досить неоднозначно сприймається серед митців, причетних до різних спрямувань у бандурному виконанні. Тлумачення слова «кобзарське» однозначно адресовано до традиції – конструкції інструменту, способу та прийомами гри, репертуару і т. інш. Слово «мистецтво» говорить про наповнення кобзарської традиції мистецькою естетикою, тобто, культурою гри та співу, більш мистецькими художніми формами творів (аранжування, обробки, композиції, мелодикламації, авторські епічні твори тощо). Кобзарі в своїх епічних творах оспівували героїв повстань і національно-визвольної війни, переказували під рокотання струн простим неписьменним людям драматичну історію свого народу.

Відношення до кобзарів в народі було особливим. В українському фольклорі назавжди закарбувався образ козака Мамая – умілого воїна, бандуриста, образ Мамая – це втілення непоборності українського народу. Ще один тип кобзаря – сліпий дідусь, який зберігає пам’ять багатьох поколінь і втілює в собі мудрість українського народу. Світогляд  народних співців значною мірою обумовлював їх репертуар, ідейну спрямованість виконуваних ними творів, в основному це були думи, які оспівували хоробрість запорізьких козаків. Значну роль в розвитку дум, як жанру, відіграли співочі братства, які об’єднували кобзарів і лірників.

ХХ століття внесло свої корективи, і думи як жанр змінили своє значення. Вони являють і науковий інтерес, і є складовою культурою досягнення нації. Мистецтву грі на бандурі зараз приділяється більше уваги. У неї з’явились нові можливості. На цьому музичному інструменті виконуються складні твори вітчизняної і зарубіжної класики. Та не перевелись ще кобзарі, які співають старі і нові пісні. Зараз знову звучить кобза, ліра, бандура. В них мудрість і душа народу. Для нас їх зберегли кобзарі. Тому під терміном «кобзарство» розуміємо митців, які грають на кобзах, бандурах, лірах, торбанах і, як правило, співають під їх супровід. Якщо виділяємо окремо кобзарів, то вживаємо термін «традиційне кобзарство», коли ж говоримо про сучасне естрадно-концертне бандурне мистецтво, то термін – бандурництво чи сучасні бандуристи.

31. Модерн в укр архитектурита живописи. Городецький

Модерн (від фр. тоаегпе – сучасний, новий) виникає як архітектурний

напрям на зламі XIX–XX ст., коли складна ситуація для майстрів

архітектури була пов'язана з пошуками нових прийомів, елементів і

конструкцій. Цей напрям відрізнявся підкресленим естетизмом при

трактуванні утилітарних деталей, композиційною дисципліною, захопленістю

романтичними мотивами, поєднанням складних архітектурних форм з

орнаментальним декором, кольоровим панно, використанням нових

будівельних матеріалів – металу, бетону та кераміки.

Яскравими взірцями модерну вважаються школа мистецтв у Глазго

(архітектор Ч. Р. Макінтош), особняк Рябушинського та

177

ГОРОДЕЦЬКИИ ВЛАДИСЛАВ ВЛАДИСЛАВОВИЧ

У863–1930) – видатний український архітектор. Його художній доробок є

яскравим взірцем поліспрямованості в архітектурі. У процесі створення

Державного музею українського образотворчого мистецтва він спирався на

естетичні засади неокласицизму; так званий «будинок Городецького». або

«будинок з химерами», було створено у річищі модерну. Миколаївський

костьол архітектора репрезентує неоготику, тоді як у караїмській кенасі

(Будинок актора) відтворювалися традиції мавританської архітектури.

Ярославський вокзал у Москві (архітектор Ф. Шехтель), будинок Міла у

Барселоні (архітектор А. Гауді).

У Києві у стилі модерн створені будинок Держбанку (архітектори О.

Кобелєв та О. Вербицький), «будинок Городецького» (архітектор В.

Городецький), Бессарабський критий ринок (архітектор Г. Гай).

Модерн, у свою чергу, породив багато цікавих напрямів, серед яких

необхідно виділити раціоналізм – явище у мистецтві архітектури,

пов'язане з ім'ям видатного французького архітектора і теоретика Ле

Корбюзье (1887–1965), який вводив нові архітектурні прийоми (стрічкові

вікна, відкриті опори в основі будинку тощо) і створював різноманітні

архітектурні споруди як у себе на батьківщині – будинок швейцарських

студентів у Парижі, так і за її межами, зокрема в Індії (музеї та

житлові споруди у м. Чандигарх).

Процеси, що відбуваються в архітектурі наприкінці XIX – XX ст., яскраво

свідчать, що розвиток цього виду мистецтва безпосередньо

178

пов'язаний з проблемами науково-технічного прогресу. Винахід

залізобетону та його різновидів (газобетон, пінобетон тощо),

вдосконалення будівельної техніки, залучення алюмінієвих і пластикових

конструкцій привели до виникнення напрямів функціоналізму та

конструктивізму, яскравим взірцем яких стає феномен американських

хмарочосів (архітектори Р. Шрив, У. Харрісон, Р. Худ та ін.).

Архітектурне мистецтво XX ст. у країнах СНД представлено університетом

на Воробйових горах та Київським вокзалом у Москві, Палацом спорту у

Санкт-Петербурзі, Будинком торгівлі у Ташкенті, сучасними житловими

будинками та офісами тощо.

Сучасна українська архітектура асоціюється з палацом «Україна», Палацом

спорту, Українським Домом, Будинком художника, Будинком кіно, аеропортом

«Бориспіль» та ін.

Отже, стиль модерн став першим кроком у пошуках архітекторів XX ст., які

тривають і донині. Адже кожне десятиріччя ставить нові вимоги перед

майстрами архітектури, і вони, спираючись на досвід своїх попередників,

враховуючи досягнення Ні 11, намагаються створювати нові архітектурні

ансамблі, окремі будівлі, задовольняти утилітарні та духовні потреби

людства.