
- •1. Еволюція економічної сутності банку з позиції історичного розвитку.
- •2.Визначте спільні та відмінні моменти в організації систем ведення банківської діяльності в розвинутих країнах світу (сша, Великобританія, Німеччина, Японія) та Україна.
- •Погляди на правову сутність банку з точки зору реалізації банківського бізнесу в сучасних умовах.
- •4. Особливості ведення банківського бізнесу в порівнянні з іншими видами підприємницької діяльності.
- •5. Види банків, їх функції та основні принципи діяльності.
- •5. Види банків, їх функції та основні принципи діяльності
- •6. Банківські групи, їх характеристика, мета створення та особливості діяльності.
- •7. Особливості функціонування сучасних банківських систем.
- •8. Перспективи розвитку банківської системи України в сучасних умовах розвитку економіки.
- •9. Світовий досвід створення комерційних та кооперативних банків: тенденції в Україні
- •11. Критичний аналіз поглядів сучасних науковців щодо сутності банківської системи.
- •Сучасний стан узагальнюючих показників функціонування банківської системи України.
- •13.Організаційно-правові основи функціонування центральних банків розвинутих країн світу.
- •14.Європейська система центральних банків: основи організації і діяльності.
- •15. Етапи становлення Національного банку України як центрального банку держави.
- •Центральний банк як банкір і фінансовий агент уряду.
- •17. Основні підходи до оцінки економічних нормативів банківської діяльності, встановленими нбу.
- •Необхідність і завдання управління банківською діяльністю.
- •Світовий досвід реструктуризації банківських систем.
- •21. Основні принципи реорганізації та реструктуризації вітчизняних банків.
- •22. Розвиток корпоративного управління в банківській системі України.
- •23. Методи реструктуризації банківської системи
- •24. Вплив капіталізації банків на результат їх фінансової діяльності.
- •25. Характеристика відмінностей між банківськими операціями, послугами та продуктами.
- •31 Генезис категорії ризиків банківської діяльності
- •32. Сутність та чинники виникнення економічних ризиків в банківській діяльності.
- •33. Роль власного капіталу у банківській діяльності. Організаційна структура банку в контексті управління ризиками
- •34 Особливості управління ризиком незбалансованої ліквідності
- •35.Формування резервів на покриття можливих ризиків від активних операцій.
- •36.Організація та функціонування системи ризик-менеджменту в банках.
- •37.Особливості глобалізації банківської діяльності.
- •38. Особливості розвитку вітчизняного фінансово-кредитного ринку в глобальному економічному процесі.
- •39. Наслідки розширення зони євро для банківської системи України.
- •41.Концентрація капіталу в банківській сфері.
- •42.Іноземний капітал у банківській системі, його форми, переваги та ризики.
- •45. Фактори та передумови виникнення банківських криз
- •Основні етапи становлення банківського нагляду в Україні
- •56. Система страхування (гарантування) депозитів та проблема морального ризику.
Сучасний стан узагальнюючих показників функціонування банківської системи України.
Розвиток і функціонування банківської сфери сьогодні відбува-
ється на тлі постійно змінюваної загальноекономічної та соціально-
політичної ситуації, що впливає на надійність та ефективність вико-
нання банківськими установами своїх функцій.
Для аналізу ефективності банківської діяльності найважливішими є показники прибутковості активів (return of assets — ROA) і прибутковості капіталу (return on capital / equity — ROE). Вони істотно впливають на ринкову ціну акцій банку, тому в процесі аналітичних досліджень їм приділяють особливу увагу. Дж. Сінкі навіть стверджує, що «прибуток на активи є вичерпним показником ефективності роботи банку з погляду бухгалтерського обліку» [174, с. 49].
У літературі трапляються й інші назви цих показників — рентабельність або дохідність активів (капіталу). Так, в «Економічному словнику» вживається подвійна назва «дохідність / прибутковість активів» (капіталу) [3, с. 72]. У «Фінансовому словнику» у цьому ж сенсі автори використовують поняття рентабельності активів (капіталу) [59, с. 401]. Для запобігання термінологічним неточностям надалі ми користуватимемось лише однією назвою — прибутковість активів (капіталу).
Показник прибутковості активів застосовується для оцінки ефективності роботи керівництва банку і визначається як відношення чистого прибутку до середньої вартості загальних активів:
де NР — чистий прибуток (після оподаткування); А — середня вартість активів.
Показник прибутковості капіталу визначається як відношення чистого прибутку до капіталу банку:
де К — власний капітал банку.
Прибутковість капіталу показує рівень дохідності вкладених акціонерами коштів і служить орієнтиром для вибору найпривабливішого напряму інвестування.
Оскільки процес отримання доходів завжди наражається на певний ризик, то під час аналізу постає проблема адекватної оцінки ризикованості діяльності банку. Зрозуміло, що абсолютно точно виявити всі фінансові та функціональні ризики, з якими пов’язано отримання банківських доходів, на практиці майже неможливо. Тому узагальнюючою характеристикою ризику заведено вважати співвідношення власних та залучених коштів банку, яке свідчить про рівень забезпечення залучених коштів власним капіталом банку. Очевидно, що цей підхід до оцінки ризикованості є досить спрощеним, але натомість має і певні переваги. Зокрема, його нескладно розрахувати за даними фінансової звітності, а отже, він залишається доступним для широкого загалу.
Проаналізувавши структуру доходів банківської системи України, можна сказати, що за період з 2010року до 2012 року у загальній структурі доходів найбільшу частку займають процентні доходи, проте, характерна негативна тенденція до її зниження з 84,66% у 2010 до 79,39% на початку 2012 року, а станом на 01.01 2013 року частка зменшилась до 78, 54%. Значна частка у структурі доходів припадає на комісійні доходи, і з 11,29% в 2010 році вона зростає до 12,94% у 2011 році, а за 2012 рік частка комісійних доходів підвищилась до 14%.
Зниження питомої ваги процентних доходів із одночасним зростанням комісійних може свідчити про зменшення рівня диверсифікації оплати за фінансові послуги, або ж про намагання замаскувати недостатність основного банківського доходу від процентів.
.
Витрати банківської системи України мають тенденцію до зменшення за аналізований період – на 4936 млн. грн. Такий результат було досягнуто внаслідок зменшення статей інших операційних витрат на 2662 млн. грн. й зменшення відрахувань у резерви – на 13 085 млн. грн., що є позитивним явищем.
Така динаміка підтверджує попередні висновки про достатність основного банківського доходу від процентів, про адекватність процентної політики, що застосовується банками, проте, слід звернути увагу на нестабільність кон`юнктури ринку кредитних послуг і необхідність введення та виконання заходів щодо покращення управлінням доходами і витратами.
Таблиця 1
Показники доходності банківської системи України за 2009-2012 рр
Показники |
Станом на 01.01.2010 |
Станом на 01.01.2011 |
Станом на 01.01.2012 |
Станом на 01.01.2013 |
1. Доходність 1 грн активу |
14,93 |
14,53 |
13,54 |
13,23 |
2. Доходність 1 грн капіталу |
96,62 |
82,29 |
72,90 |
69,00 |
3. Коефіцієнт дієздатності |
121,02 |
109,52 |
105,40 |
96,74 |
4. Коефіцієнт відношення доходів та витрат |
82,63 |
91,31 |
94,88 |
103,37 |
5. Рівень надійності банку |
13,54 |
15,48 |
16,30 |
15,41 |
Висновки і перспективи подальших розробок. В ході аналізу динаміки доходів та витрат банківської системи України визначено частку статей даних показників у загальній структурі доходів та витрат, і їхня динаміка відповідає більшості нормативних значень, проте, необхідно відмітити, що, наявне погіршення управління пасивами банківської системи, а також і ускладнення ситуації на кредитному ринку України, потребують заходів щодо оптимізації менеджменту стосовно пасивів. Серед таких заходів – перегляд процентних ставок за депозитами, впровадження нових продуктів. Важливо відмітити, що загальна тенденція щодо ритмічності зростання доходів та мінімізації витрат є позитивною.
Щодо показників доходності та надійності, то їхня динаміка також вказує на необхідність оптимізації необхідність впровадження більш ефективної політики банків щодо процентних ставок за операціями.
Чотирифакторна модель співвідношення доходів та витрат показує незначні покращення за рахунок ефективності розміщення ресурсів та коефіцієнта надійності, проте, також підтверджує і попередні висновки щодо перегляду дисконтної та процентної політик у банківські системі в цілому, а також прийняття заходів щодо покращення управління активними і пасивними банківськими операціями .