
- •1. Еволюція економічної сутності банку з позиції історичного розвитку.
- •2.Визначте спільні та відмінні моменти в організації систем ведення банківської діяльності в розвинутих країнах світу (сша, Великобританія, Німеччина, Японія) та Україна.
- •Погляди на правову сутність банку з точки зору реалізації банківського бізнесу в сучасних умовах.
- •4. Особливості ведення банківського бізнесу в порівнянні з іншими видами підприємницької діяльності.
- •5. Види банків, їх функції та основні принципи діяльності.
- •5. Види банків, їх функції та основні принципи діяльності
- •6. Банківські групи, їх характеристика, мета створення та особливості діяльності.
- •7. Особливості функціонування сучасних банківських систем.
- •8. Перспективи розвитку банківської системи України в сучасних умовах розвитку економіки.
- •9. Світовий досвід створення комерційних та кооперативних банків: тенденції в Україні
- •11. Критичний аналіз поглядів сучасних науковців щодо сутності банківської системи.
- •Сучасний стан узагальнюючих показників функціонування банківської системи України.
- •13.Організаційно-правові основи функціонування центральних банків розвинутих країн світу.
- •14.Європейська система центральних банків: основи організації і діяльності.
- •15. Етапи становлення Національного банку України як центрального банку держави.
- •Центральний банк як банкір і фінансовий агент уряду.
- •17. Основні підходи до оцінки економічних нормативів банківської діяльності, встановленими нбу.
- •Необхідність і завдання управління банківською діяльністю.
- •Світовий досвід реструктуризації банківських систем.
- •21. Основні принципи реорганізації та реструктуризації вітчизняних банків.
- •22. Розвиток корпоративного управління в банківській системі України.
- •23. Методи реструктуризації банківської системи
- •24. Вплив капіталізації банків на результат їх фінансової діяльності.
- •25. Характеристика відмінностей між банківськими операціями, послугами та продуктами.
- •31 Генезис категорії ризиків банківської діяльності
- •32. Сутність та чинники виникнення економічних ризиків в банківській діяльності.
- •33. Роль власного капіталу у банківській діяльності. Організаційна структура банку в контексті управління ризиками
- •34 Особливості управління ризиком незбалансованої ліквідності
- •35.Формування резервів на покриття можливих ризиків від активних операцій.
- •36.Організація та функціонування системи ризик-менеджменту в банках.
- •37.Особливості глобалізації банківської діяльності.
- •38. Особливості розвитку вітчизняного фінансово-кредитного ринку в глобальному економічному процесі.
- •39. Наслідки розширення зони євро для банківської системи України.
- •41.Концентрація капіталу в банківській сфері.
- •42.Іноземний капітал у банківській системі, його форми, переваги та ризики.
- •45. Фактори та передумови виникнення банківських криз
- •Основні етапи становлення банківського нагляду в Україні
- •56. Система страхування (гарантування) депозитів та проблема морального ризику.
41.Концентрація капіталу в банківській сфері.
Концентрація банківського капіталу – зростання розмірів капіталу банків і темпів цього зростання в процесі їх комерційної діяльності та капіталізації частини прибутків. Оскільки капітал банків складається з власного і залученого, то концентрація банківського капіталу здійснюється за рахунок капіталізації власних прибутків і збільшення депозитів внаслідок універсалізації виконуваних ними функцій.
Необхідність концентрації капіталу обумовлена потребою в розширенні масштабів і підвищенні ефективності банківської діяльності; забезпеченні стійкості банківської системи; дотриманні вимог законодавства та нормативів Національного банку; забезпеченні платоспроможності, ліквідності та безпеки діяльності банків; підвищенні рівня їх конкурентоспроможності та гнучкості у реагуванні на циклічні зміни розвитку економіки; необхідністю покриття капіталом банківських ризиків тощо. Головною метою даного процесу є захист інтересів кредиторів і вкладників, покриття ризиків банківської діяльності, підвищення рівня платоспроможності та ліквідності банків; підвищення ефективності діяльності та зростання довіри до банківської системи.
Основними перевагами є: розширення спектра та збільшення обсягу банківських послуг; збільшення прибутків; можливість диверсифікації ризиків; економія на масштабі; створення «буферу» капіталу з метою протидії зовнішнім шокам, посилення позицій на ринку, підвищення конкурентоспроможності та вартості банку; можливість запровадження нових технологій.
Недоліками можуть бути: монополізація ринку, зниження доступності та якості банківського обслуговування, підвищення вартості банківських послуг; зниження рівня транспарентності; ускладнення регулювання та нагляду за банками тощо. У цілому процес концентрації капіталу є важливою умовою стабільного та динамічного розвитку банківської системи та національної економіки.
Внаслідок зливань самостійних банків та поглинань одним банком своїх конкурентів на основі об’єднання власності банків створюються банківські монополії, які мають назву банків-трестів. Банки, що входять до його складу втрачають юридичну та комерційну самостійність. Трест базується на пайовій формі власності.
Більш високою формою монополістичного об’єднання є створення банківського концерну, коли головне акціонерне товариство стає власником контрольного пакета акцій юридично самостійних банків, які створюють систему дочірніх банків, а через них – банків-онуків.
Нині в світі, особливо в США поширена така форма як холдинг-компанія. Сама холдинг-компанія не є банком. Джерело її коштів –емісія акцій. Свій капітал компанія використовує для отримання контрольних пакетів акцій інших компаній для встановлення контролю над ними. До складу холдингу, крім банків, можуть входити також страхові, факторингові, інвестиційні та інші компанії. Залежно від кількості банковських установ, що входять до складу холдингу, холдингові компанії можуть бути одно- та мультибанківськими. Коли до складу холдингу входить один банк та декілька небанківських установ, йдеться про однобанківський холдинг. До складу мультибанківського холдингу входять два та більше банків. Банківські трести, концерни, холдинги часто вступають між собою в угоди, на базі яких ї являються об єднання типу банківських картелів та синдикатів.
Банківський картель – це група банків, між якими досягнуто угоду про проведення єдиної кредитної політики щодо процентних ставок, умов кредитування, виплати дивідендів та інш. Банки при цьому зберігають юридичну незалежність.
Банківський синдикат або консорціум – тимчасове об’єднання банків з метою спільного проведення окремих операцій: розміщення цінних паперів, кредитування та гарантування крупних проектів тощо.
Процеси концентрації та централізації капіталів, інтернаціоналізації фінансових ринків призводять до появи транснаціональних банків.Транснаціональні банки – міжнародні банківські монополії, що досягли такого рівня міжнародної концентрації та централізації капіталу, який завдяки зрощуванню з промисловими монополіями дозволяє їм приймати реальну участь в економічному розподілі світового ринку позичкових капіталів та кредитно-фінансових послуг. Це – великі кредитно-фінансові комплекси універсального типу, що мають широку мережу закордонних підприємств (філій, відділень, представництв та інш.). ТНБ склалися на базі міжнародної концентрації та централізації капіталу та зрощування банківського та промислового капіталу.