1.1.2 Шляхи поповнення суспільно-політичної лексики української мови одиницями з англійської мови

Сучасний етап розвитку лінгвістики характе­ризується підвищеною увагою до проблеми лексичної семантики [1-3]. Важливе місце посідає проблема вираження семантичних відмінностей лексики на матеріалі різних мов. Питання зіставного вивчення одиниць лексичного рівня споріднених і неспоріднених мов викликають особливий інте­рес, тому що саме у слові найбільш яскраво відображена специфіка національних мовних систем. Порівняльний аналіз дає можливість розкрити своєрідність рідної мови й культури на фоні інших мовних картин світу [4, 124].

Джерела контрастивного вивчення мовних культур беруть початок у лінгвістичній філософії В. фон Гумбольдта, який уважав, що порівняльне вивчення мов може привести до правильних та суттєвих висновків про мову, розвиток народів та становлення людини, якщо воно стане самостійним предметом, спрямованим на виконання своїх завдань і досягнення цілей [3, 21].

Вивченню національно-мовних відмінностей присвячені праці В. Скалічки, М. Трубецького й інших класиків лінгвістики [6; 7]. Наприкінці ХХ ст. увага приділялася розвитку контрастивної лінгвістики [2; 5; 9]. Отже, зусилля сучасних дослідників спрямовані на вивчення спільного й націо­нально-специфічного в різних мовних картинах світу, що, у свою чергу, потребує системного аналізу особливостей кожної із зіставлюваних мов, які можуть опинитися поза увагою дослідника під час вивчення лише однієї мови. Саме цим зумовлюється мета дослідження, спрямованого на визначення семантичних еквівалентів суспільно-політичної лексики англійської й української мов.

У зв’язку з підвищеним інтересом до дослідження політичної комунікації, до аналізу закономір­ностей комунікативної діяльності сьогодні зростає увага до вивчення політичної лексики. Проблема­ми дослідження поняття “суспільно-політична лексика” займалися такі відомі мовознавці, як В. Аки­мова, А. Бєлая, А. Бурячок, Н. Гарбовський, Л. Жданова, С. Капралова, Т. Крючкова, І. Протченко.

Останніми десятиліттями в сучасній лінгвістиці проблемами дослідження періодів розвитку й основними положеннями суспільно-політичної лексики займаються такі мовознавці, як Ф. Бацевич, О. Воробйова, А. Голованевський, О. Єрмакова, О. Загоровська, В. Карасик, Ю. Караулов, О. Семе­нюк, Л. Синельникова, А. Чудинов. У роботах велику увагу вчені приділяють дослідженню проблем

семантики політичних слів, опису аспектів лексикографічного відображення політичного простору. Значна кількість наукових робіт свідчить про те, що науковців цікавлять і питання складу суспільно- політичної лексики, і її характеристики.

Нашим завданням є аналіз шляхів поповнення суспільно-політичної лексики української мови одиницями англійської. Як відомо, суспільно-політична лексика - частина словникового складу, яка виявляє найбільшу залежність від дії зовнішніх щодо мовної системи чинників, тому соціальні фактори мають значний вплив на її формування, функціонування й основні властивості. Досліджен­ня такої активної категорії, як суспільно-політична лексика, сприяє розумінню мовних явищ, зумов­лених еволюцією семантики лексичних одиниць в українській мові.

Розвиток і стан мови значною мірою залежить від стану суспільства. Економічні, політичні, культурні контакти з ін­шими країнами, воєнні зіткнення позначаються на розвитку мови. Тому і склад суспільно-політичної лексики постійно змінюється. Однією із зовнішніх причин таких змін є контактування мов. Швидкий процес оновлення суспільно-політичної лексики відбувається за рахунок чужомовних запозичень.

Це пов’язано зокрема з тим, що поняття, виражені суспільно-політичними термінами, за своєю природою прагнуть бути інтернаціональними, оскільки терміни функціонують саме в тих сферах людської діяльності, де реалізуються міжнародні відносини. Економічні, політичні та культурні зв’язки між різними народами є зовнішніми чинниками мовних інтерференцій, наслідок яких - запозичення лексичних одиниць.

З огляду на теорію мовних контактів, взаємодію мовних систем запозиченням називають один із шляхів збагачення словникового складу мови (І. Бодуен де Куртене, Л. Блумфільд, Л. Булаховський). В українському мовознавстві проблема збагачення лексики іншомовними словами розглядається у багатьох дослідженнях, серед яких слід виділити роботи О. Потебні, І. Огієнка, С. Семчинського, Ю. Жлуктенка, Б. Ажнюка.

Актуальність процесу запозичення іншомовної лексики в українську мову привернула увагу багатьох дослідників в останнє десятиріччя ХХ ст. та на початку ХХІ ст. Зокрема, освоєння іншо­мовних запозичень у наукових терміносистемах досліджують О. Лисенко, Г. Сергєєва; Д. Мазурик,

О.  Стишов розглядають запозичення слів як ефективний сучасний спосіб збагачення лексичного складу мови. Велику роль у поповненні складу суспільно-політичної лексики української мови віді­грають саме запозичення з англійської мови.

Одним із чинників “популярності” англіцизмів можна вважати те, що на початку XIX ст. Англія стала провідною країною в розвитку науки та техніки й утвердила своє лідерство в промисловому виробництві. Це посилило інтерес у світі до всього англійського й викликало новий потік англіциз­мів в інші мови, у тому числі й в українську.

Англіцизми стали проникати в українську мову в XIX ст. через російську, польську, німецьку мови. Із другої половини ХХ ст. кількість англіцизмів в українській мові помітно збільшується, посилюється процес безпосереднього запозичення.

У момент запозичення будь-якого іншомовного терміна його значення і значення утвореного терміна можуть повністю збігатися в обох мовах. Надалі такий термін може зазнати змін і зсувів значень, характерних для будь-якого терміна, самостійно утвореного з елементів, які існують у власній мові. Для порівняння:

Блокада (англ.) перен. — система заходів, спрямована на політичну або економічну ізоляцію країни для здійснення політичного або економічного тиску на неї (НТСУМ, І, 116). В англійській мові слово блокада має ширше значення: Blockade - noun 1) the action of surrounding or closing a place, especially a port, in order to stop people or goods from coming in or out; 2) a barrier that stops people or vehicles from entering or leaving place; verb - to surround a place, especially a port , in order to stop people or goods from coming in or out (OALD, 153).

Істеблішмент (англ.) перен. — еліта, правлячі кола держави (НТСУМ, І, 307). На відміну від тлумачного словника української мови, оксфордський словник англійської мови дає таке пояснення значення цього слова: establishment - noun 1) (formal) an organization, a large institution or a hotel; 2) (usually the Establishment) (often disapproving) the people in a society or a profession who have influence and power and who do not support change: the medical / military /political, etc. establishment: young people rebelling against The Establishment; 3) the act of starting or creating sth that is meant to last for a long time: the establishment of diplomatic relations between the countries (OALD, 519).

Лідер (англ.) - той, хто стоїть на чолі політичної партії або іншої певної суспільно-політичної організації; вождь, керівник, провідник, проводир, ватажок (НТСУМ, ІІ, 87). Тлумачний словник англійської мови дає таке визначення слова лідер: leader - 1) the person who leads or commands a group, organization, or country; (also Leader of the House) Brit. a member of the government officially responsible for initiating business in Parliament; 2) the principal player in a music group; 3) a leading article in a newspaper; 4) a person or thing that is the best, or in first place in a race, business, etc (OALD, 872).

Мітинг (англ.) - масові збори з приводу обговорення якихось злободенних питань, переважно політичних; віче, схід, збірка (НТСУМ, ІІ, 204). Тлумачний словник англійської мови дає значно ширше роз’яснення значення цього слова: 1) gathering of people for discussion: an occasion when people gather together to discuss something; 2) group at meeting: the people attending a meeting: The speaker stood up to address the meeting; 3) occasion when people meet: an occasion when somebody encounters somebody else, either accidentally or by arrangement; 4) Occasion for worship: a regular occasion when a group of people, especially Quakers, gather for worship (OALD, 954).

Як бачимо, в англійській мові ці слова мають ширше значення, що можна пояснити й етимоло­гією слів, адже вони англійського походження. В українській мові ці слова закріпилися зі зміною початкового значення відповідно до сфери вживання.

Для запозичень у сфері суспільно-політичної лексики української мови в останнє десятиліття ха­рактерними є два процеси: 1) збільшення кількості англомовних за походженням слів; 2) розширення актуальності слів англійського походження, що функціонували в українській мові обмежено, для характеристики певних сфер життя в зарубіжних країнах. Так, наприклад, значення слова “мітинг” до початку 90-х років ХХ ст. було негативно забарвлене, що підкреслювало конфліктні відносини в капіталістичному суспільстві. Деякі зі слів, що раніше називали явища буржуазного світу (напри­клад, парламент, мер, спікер та ін.), виступають у неофіційному спілкуванні як синонімічні до влас­не українських назв. Такі слова, як шок, лідер, бос, брифінг, самміт, памфлет, рекет, стали тепер загальновживаними, вони позначають уже реалії сучасного життя нашої країни й переважно мають нейтральне чи позитивне значення.

Англомовні запозичені терміни у сфері суспільно-політичної лексики української мови поді­ляються на декілька типів:

запозичення досить давні й настільки пристосовані до мови, що вже не відчувається їхнє іноземне походження. Вони часто й широко застосовуються і мають велику кількість похідних (лідер тощо);

суто англомовні слова, які часто використовуються в мовленні, виходять за межі професійної сфери вживання і поступово стають загальномовними одиницями (імпічмент, істеблішмент, лобі, лобісти, піар, самміт);

варваризми - рідковживані іншомовні слова, які легко замінюються питомою лексикою і використовуються у фаховому спілкуванні. У побутовій мові почути їх майже неможливо, напр.: локаут - закриття підприємств і масове звільнення робітників з виробництва (політ. англ.);

інтернаціоналізми - міжнародні терміни, які вживаються не менше, ніж у трьох неспорід- нених мовах, напр.: leasing (англ.), das Leasing (нім.), лизинг - (рос.), лізинг (укр.) - довго­строкова оренда обладнання, машин, споруд виробничого призначення.

За спостереженнями, англіцизми використовують частіше, ніж їхні українські відповідники. Важливу роль у використанні англіцизмів, що належать до першої групи, відіграють соціально- психологічні причини: мовці часто надають перевагу іншомовним словам як більш престижним, модним. У другій групі вища частотність англіцизмів, порівняно з українськими відповідниками, пояснюється прагненням мовців до економії мовних засобів (запозичення значно компактніші).

Отже, запозичені з англійської мови слова становлять в українській мові динамічний шар лек­сичного складу, що пояснюється суспільно-політичними процесами в Україні. Особливість динаміки англійських запозичень в українській мові полягає в тому, що певні їх шари пересуваються з периферії лексичної системи ближче до її найбільш функціонально актуальних сфер. Це особливо стосується політичної лексики та термінології управління політикою, тобто сфер, які зазнають сьогодні найбільших перетворень.

На сьогодні перед українським мовознавством постала низка проблем, пов’язаних з упорядку­ванням нового гетерогенного матеріалу.

Виникла потреба збільшити реєстр орфографічного словника української мови за рахунок лек­сичних запозичень, давши їм відповідне орфографічне оформлення.

На нашу думку, доцільним було б створення окремого словника складних слів та словосполу­чень, які запозичені українською мовою, для виявлення семантики складників, що характеризуються високим ступенем частотності: істеблішмент, піар, лобізм, маніфест. Це перешкодить тенденції до втрати “внутрішньої форми” запозиченнями, а також сприятиме пошуку відповідників в українській мові.