1.1.1. Використання англіцизмів в текстах публіцистичного характеру

Перехід до ринкових засад функціонування економіки, розвиток науки і техніки, зміни в політичній структурі суспільства, активізація відносин із зарубіжними країнами відбиваються на лексичному складі сучасної української мови, зокрема поповнюється шар іншомовної лексики.

Протягом останніх десятиріч найактивніше українська мова сприймає запозичення з англійської. Це зумовлюється розширенням контактів із США та експансуванням сфери дії англійської мови.

Останнім часом велику увагу дослідників привертає вивчення особливостей газетно-публіцистичного стилю. Мова газети сьогодні найчутливіша, вона відбиває усі характерні ознаки процесу розвитку сучасної української мови, його динаміки. У газетній публіцистиці найбільш повно відображаються зміни в лексичній підсистемі української мови, зокрема засвоєння великої кількості запозичень.

Ставлення мовознавців до процесу активізації використання англіцизмів у сучасних публіцистичних текстах неоднозначне: в деяких роботах наявне занепокоєння тим, що американізми “засмічують” українську мову, захоплення ними становить небезпеку її природному розвиткові. [3]

Однак ще у матеріалах Празького лінгвістичного гуртка зазначалося, що “... проникнення іншомовних слів – це явище природне, його не може уникнути жодна мова, навпаки, чим більше відчувається потреба у підвишенні культурного рівня народу і цінності його літератури, тим більш сприятливі умови для проникнення запозичень, відсутність чужих елементів – привілей діалекту, ізольованого від світу та обмеженого у своїх засобах вузьким колом понять поточного життя.

Сприятливий ґрунт для проникнення запозичень створює не доба занепаду, як іноді вважається, а, навпаки, доба розквіту і підготовки до культурного піднесення”. [5]

У монографії В.К.Журавльова “Внешние и внутренние факторы языковой эволюции” наведено красномовний приклад: за доби Петра I, що відзначилася великим культурним піднесенням, російська мова сприйняла з голландської 1500 слів – у сучасний російській мові залишилось близько 260. [1]

Потік англійських запозичень, що їх сприймає сьогодні сучасна українська мова, - процес об’єктивний, визначений необхідністю забезпечення номінації та комунікації. Англіцизми активно “завойовують” своє місце в газетно-публіцистичному стилі, поповнюючи такі термінологічні групи, як економічна, суспільно-політична, комп’ютерна, сфери культури.

Входячи до різних підсистем сучасної української мови, англіцизми демонструють різні ступені засвоєння іншомовного матеріалу як в плані змісту, так і в плані вираження. Неоднорідна їхня словотвірна активність: від нульової до одиниць, що дають численну кількість дериватів; різноманітні способи творення похідних.

Ступінь новизни іншомовних лексем визначався за їхнєю фіксацією/нефіксацією у словниках, виданих до 1991 р. (періоду незалежності нашої держави): Яценко І.Т. Морфемний аналіз. Словник-довідник. - К., 1980 (далі позначається МА); Головащук С.І. Словник-довідник з правопису та слововживання. – К., 1989 (далі – СД); Словник сучасної української мови в 10-ти тт. (далі – СУМ); Частотний словник української художньої прози (далі – ЧС); Словник іншомовних слів за ред. Мельничука – К., 1985 (далі – СІСМ).

Група економічних та суспільно-політичних термінів репрезентує фундовані лексеми: бізнес (ЧС, СД, СУМ, СІСМ), бізнесмен (МА, СД, СУМ, СІСМ), менеджери (СІСМ), долар (ЧС, МА, СД, СУМ, СІСМ), транзит (СІСМ), транзитний (МА), лобізм, лобісти (МА, СД, СІСМ) лобі (СІСМ), клерк (СУМ, СІСМ), спікер (СУМ, СІСМ), прем’єр-міністр (МА, СД, СУМ,СІСМ), раунд (СД,СУМ,СІСМ), істеблішмент (СІСМ).

За радянських часів екзотизми бізнес, бізнесмен, менеджери, долар, лобізм, лобісти, лобі, істеблішмент, клерк, спікер, прем’єр-міністр, істеблішмент набули в українській мові пейоративного відтінку і тлумачилися як реалії, притаманні капіталістичному способу життя, пор.: “менеджери – специфічний соціальний прошарок сучасного капіталістичного суспільства, включає найманих професійних керуючих...” (СІСМ).

За останнє десятиріччя названа група слів деідеологізована – вони перейшли з пасивного в активний запас лексики української мови, з них знято політично обумовлене пейоративне забарвлення, пор.: “бізнес – організована законна підприємницька діяльність, метою якої є досягнення прибутку” (СІС Довіра).

Зактуалізована лексема істеблішмент розширює свою семантичну парадигму новим лексико-семантичним варіантом “ознака”: “Ця стабільність – загальний емоційний стан. Стан могутності, стабільності і, можливо, трішки істеблішменту.” (“День”, №265, 2009 р.). На шпальтах газет регулярними стали словосполучення військовий істеблішмент, інтелігентський істеблішмент, політичний істеблішмент.

Іменник раунд, що подається в СУМ і СІСМ з дефініцією “трихвилинна частина поєдинку боксерів”, в процесі лексико-семантичної асиміляціі утворює переносне значення “етап, цикл якихось дій” (СІСД) (разом з тим в семантичній парадигмі етимона наявні семи “цикл” і “тур”). Лексема раунд входить до стійких словосполук раунд переговорів, раунд протистояння: “Але оскільки такого не забувають, це означає, що Україна вступила в черговий раунд протистояння на самій верхівці виконавчої влади.” (“День”, №99, 2006 р.)

Засвоєний українською мовою іменник транзит, функціонуючи зі значеннями: “1) перевезення товарів або пасажирів з однієї країни, області в іншу через проміжну країну, область, а також узагалі через будь-які проміжні пункти; 2) перевезення вантажів від місця відправлення до пункту призначення без перевантажування в проміжних пунктах” (СІСД), творить семантичний дериват “результат, продукт перевезень” з характерним для іменників типом метонімії дія – результат дії: “Співдружність, яка забезпечить справедливий і взаємовигідний розподіл транзиту” (“День”, №261, 2009 р.).

Англіцизми лобі та спікер сприйняли тільки одне зі значень семантичної парадигми етимона. Так, з чотирьох значень слова лобі українська мова засвоює тільки одне: “постійні відвідувачі кулуарів (парламенту, конгресу); група осіб, що “обробляють” членів парламенту або конгресу на користь того чи іншого законопроекту”. З чотирьох значень слова спікер засвоюється також лише одне: “голова парламенту”. Паралельно в газетах натрапляємо на кальку речник, хоча випадки використовування цієї лексеми поодинокі.

Зактуалізовані англіцизми активно залучаються в словотвірні процеси сучасної українськоі мови, Так, лексема бізнес стає творною основою для багатьох похідних: бізнесовий, владно-бізнесовий, бізнесово-далекоглядний, бізнес-середовище, бізнес-група, медіа-бізнес, бізнес-проект, бізнес-план, шоу-бізнес, бізнес-громадськість, бізнес-асоціація, бізнес-контакт, бізнес-еліта, бізнес-олімп, бізнес-дама, наркобізнес та багато ін.

Іменник бізнес входить до усталених в публіцистиці словосполук, що набули термінологічного характеру: малий бізнес, середній бізнес.

За усталеними в українській мові словотвірними моделями утворилися деривати: менеджерський, менеджерство, доларизація, лобіювання, лобіювати, лобістський, спікерський, спікерство. На потребу часу за продуктивною моделлю були утворені слова спікеріада і прем’єріада, що набули певного конотативного характеру. Ці деривати утворено за допомогою продуктивного суфікса –іада із словотвірним значенням “перипетії, що відбуваються довкола понять, названого мотивуючим словом”. На відміну від оказіоналізмів, що є утвореннями “одноразового” використання, лексеми спікеріада і прем’єріада були досить популярними у певний відтинок часу (як тільки проблему з призначенням на посаду спікера та прем’єр-міністра було вирішено, ці слова одразу вийшли з ужитку).

Групу новітньої лексики репрезентують лексеми: консьюмеризм, смарт-карт, арт-ринок, арт-дилер, бартер, ваучер, дистриб’ютор, імідж, іміджмейкер, сейл, маркет-мейкер, ріелтор, тендер, дефолт, хіт, перформанс, секонд-хенд, ноу-хау та ін.

Ознакою того, що вищезазначені одиниці перебувають у процесі освоєння свідчать пояснення, що подаються до них у тексті: “У вересні-жовтні мають запровадити систему смарт-карт (кредитних карток) на 15 тисяч осіб, котра діє поки що як експеримент для 500 ії учасників” (“День”, №2, 1996 р.); “Беата приїхала з Лондона, де міститься штаб-квартира СІ, щоб детальніше ознаймитися із розвитком консьюмеризму (від consumer – споживач) в Україні” (“День”, №1,1996 р.); “При цьому, однак, багатьох приваблювало, що програма не фетишизує три “монетаристських” показники – рівень інфляції, доларовий курс, дефіцит бюджету”(“День”.№8, 1996 р.)

У групі новітньої лексики обсервуються різні ступені адаптації іншомовних одиниць. Деякі з них подаються мовою-продуцентом і являють собою запозичення-вкраплення (за термінологією Л.П. Крисіна), причому в тексті ці одиниці, термінологізувавшись, подаються іноді без пояснень, пор.: “З жовтня часопис безкоштовно розповсюджуватиметься в зоні “duty-free “ аеропорту Бориспіль” (“День”, №5, 1996 р.); “Олександр Роднянський з цього приводу повідомим “Дню”, що СМЕ – Центральна європейська media-enterprises – група компаній, в якою тою чи іншою мірою залучені популярні канали Східної і Центральної Європи” (“День”, №67, 2006 р.)

За способом адаптації в українській мові англіцизми здебільшого демонструють неповну транскрибцію та неповну транслітерацію, пор.: моніторинг, ваучер, смарт-карт, маркет-мейкер, ріелтор, трасфер.

У деяких випадках здійснюється перерозподіл звукового матеріалу за аналогією з мовою-реципієнтом: так, у лексемі смарт-карт (англ. smart card) відбулася субституція звука [d] звуком [t] відповідно до закріпленого в українській мові слова карта (картка).

Про неповне засвоєння досліджуваних іменників свідчать також коливання в їхньому фонетико-графічному оформленні, пор.: офшор і оф-шор; грант і ґрант, сек’юріті і сек’юриті та ін.

На думку Ю.С.Маслова, усталені словосполуки матеріально запозичуються нечасто [2], так українською мовою було засвоєно транскрибоване термінологічне сполучення паблік релейшнз. Щодо подібних одиниць О.О.Реформатський зазначав: “Такі незасвоєні іншомовні слова мають виглід інкрустацій, які навіть “писати своїми буквами” якось незручно”. [4] Відтак з метою економії мовних засобів цей англіцизм утворює абревіатури PR, ПР, піар, що дають численні похідні утворення PR-технології, PR-технолог, PRник, PRщик, PR-засоби, PR-служба та ін.; усталену словосполуку “чорний PR”.

У процесі асиміляції в українській мові англіцизми адаптуються до її граматичної підсистеми. Так, лексема мас-медіа творить варіант медії (мас-медії) за зразком іменників жіночого роду першої відміни м’якої групи (пор. надії): “Борис Березовський, співвласник “першої кнопки” російського телебачення заявив про свій пакет акцій (49 відсотків) телекомпанії ГТР журналістам та іншим представникам творчої інтелігенції, як у понеділок повідомили російські медії.” (“День”, №159, 2000 р.). Абревіатура PR відмінюється на зразок іменників чоловічого роду ІІ відміни: PR-у, PR-ом: “Мета чорного PR-у, на відміну від ідеологічної боротьби, пропагандистського протистояння, полягає в створенні непоправної шкоди для політичної репутації політика.” (“День”, №163, 2002 р.).

Лексема сек’юриті, сприйняв з семантики етимона семи “безпека, охорона”, набуває нового значення “охоронець”, пор.: “Той, хто бував у Сполучених Штатах, знає, як багато уваги там завжди приділялося різним службам “сек’юріті”. (“День”, №270, 2009 р.);

“І складним воно було ще й тому, що ходило сек’юриті по чотири особи на кожну камеру й стежило за тим, щоб вона не повернулася далі за відповідну позначку” (“День”, №170, 2002 р.).

Англіцизм секонд хенд (англ. second hand – уживаний) набуває в сучасній українській мові граматичних ознак іменника: “Скромне зачарування “секонд-хенду” (“День”, №88, 2003 р.); стає похідним для утворення нових слів: “Самі ж “секонд-хендісти” нерідко – фігури вельми характерні, відтак і цікаві.” (“День”, №88, 2003 р.). Як бачимо, ця лексема також має правописні варіанти: секонд хенд і секонд-хенд.

Все більшого поширення в пібліцистиці набуває словосполучення політичний секонд хенд на позначення застарілих, консервативних політичних методів і політиків, які користуються такими методами, відживших політичних ідей та технологій тощо, напр.: “Враховуючи нашу дивну пристрасть до російського політичного секонд-хенду, можна поставити питання: хто в такому випадку зіграє роль партії влади в Україні?” (“День”, №240, 2003 р.).

Активний процес комп’ютеризації практично всіх сфер сучасного життя спричинив не менш активний процес входження в українську мову комп’ютерних термінів, комп’ютерна термінологія набула високої активності вживання. Частотність використання одиниць цієї тематичної групи дедалі зростає. Як відомо, якщо слово входить в іншу мову разом із запозиченням нового предмета або поняття, то значення запозиченої лексеми не зазнає змін.

Комп’ютерні терміни – це також транскрибовані та транслітеровані одиниці, не остаточно засвоєні фонографічною системою української мови, пор.: веб-сайт, web-сайт, веб-сторінка, web-сторінка.

Однією з характерних ознак розвитку сучасного суспільства став потужний вплив масової, зокрема американської, культури, внаслідок чого українська мова поповнилася новими словами: перформанс, шоу, хіт, бренд, блокбастер, суперблокбастер та ін. Деякі з них, зафіксовані новітніми словниками іншомовних слів, формують нові лексико-семантичні варіанти. Так, іменники шоу, хіт, перформанс внаслідок детермінологізації увішли в публіцистичний стиль з переносними значеннями, напр.: “Безперечним хітом в осінньому політичному сезоні були коментування президентських перегонів та прогнози щодо майбутнього країни” (“Хрещатик”, №110, 1999 р.).

Новітні запозичення з англійської мови та зактуалізовані лексеми-англіцизми поповнюють лексикон сучасної української мови, активно залучаються до її словотвірних та семантичних процесів.