14. Основні особливості букварного періоду навчання грамоти. Методика вивчення нової літери.

Найбільш тривалий- букварний період навч. грамоти.Його ще називають основним,бо впродовж цього періоду першокласники навч. чит. й писати.Осн. завдання букварного періоду:

Вивч. всі букви,навч. учнів правильно позначати звуки буквами,практично засвоїти правила графіки.

Навч. плавно (складами) з переходом на цілі слова чит.

Формув. навичку правильного,свідомого,виразного чит.

Формув. уміння пис. друковані,рукописні рядкові і великі букви укр. алфавіту,поєднувати їх під час написання слів.

Розвив. мовлення та мислення учнів.

Формув. елементарні фонетичні,граматичні,орфографічні,лексичні уміння.

Здійснювати патріотичне,громадянське,моральне,естетичне виховання.

Букварн. період у сучасній методиці навч. грамоти ділиться на 2 етапи.

Iетап:вивч. букви,що познач. голосні звуки,– а,о,у,и,і,е та букви,що познач.пригол. звуки– м,н,в,л,с,к,п, р,т,д,з. II етап: букви: ь,б,в,г,ґ,ч,й,ч,я,ж,ш,ї,ц,ю,є,щ,ф,буквосполучення: дз,дж.

Поділ на етапи доцільний,бо дозволяє чіткіше визначити завд. кожного з них і так виробити систему роботи вчителя та учнів.

Особливості опрацювання матеріалу на кожному з етапів.

Літери в букварн. част. підручника розміщені за принципом частотності,що дає можливість помістити на стор. (або сторінковому розвороті)більше матеріалу для чит.Під час ознайомл. з новою літерою їй дається алфавітна назва (“ем”,“ве”,“ел”).1. Iетап:вивч. всі 6 букв,що позначають гол. Звуки та 11 букв,що познач. найбільш частотні пригол. звуки.Це дає можливість оволодіти чит. прямого складу (злиттям пг,п'г).А оскільки прямий склад часто трапляється не тільки у “чистому вигляді”,але й є частиною майже кожного слова,то навч. його чит. уже на Iетапі є “ключем” для прочит. слів ускладненої структури,які є на II етапі букварного періоду. Первинне чит. слів на I етапі здійснюється роздрібленими одиницями (І-ва-н,со-с-на).2. Уже наI етапі проводиться паралельна робота з твердими і м’якими пригол. звуками,які позначаються однією і тією ж самою буквою,що сприяє кращому усвідомленню учнями складового читання,а також відпадає потреба на другому етапі переорієнтовувати учнів під час вивчення букв ь,я,ю,є з явищами м’якості приголосних.4. Перед ознайомл. з новою літерою проводиться робота зі звуками,які ця літера позначає (принцип “від звука–до букви”):звуки [с], [с']–буква “ес”.Для виділ. звуків добирається 2 слова–з твердим і м’яким,де ці звуки знаходяться в найбільш сприятливій позиції.Для голосн. це- початок складу чи слова,особливо,коли голосн. становить склад (о-си,І-ра); для пригол.–коли вони стоять поза злиттям пг,п'г), що ненагол.,тверді приголосні [к],[п],[т]–у кінці слова (рак, сніп,кіт),раптові дзвінкі–на поч. слів зі збігом пригол. (брат,звір),м’які пригол.–в кінці слова (кінь,заєць,рись).В окремих випадках виділяємо звуки з прямого складу,хоч тут вони злиті.Це буває, коли потрібно розкрити звукове значення букв:я,ю,є,ї(явір,Юля,їхали,Єва).5. На II етапі букварн. періоду розв’язуються складніші завд., пов’язані із засвоєнням звуко-графічної системи укр. мови.Першокласники вдосконалюють уміння розрізняти звуки і букви, усвідомлюв. взаємозв’язок між ними (спільне і відмінне).Так з вивченням букв ь,я,ю,є учні знайомляться,що є й інші способи позначення м’якості приголосних на письмі:ось,Оля,ключ,синь.Букви:я,ю,є,ї- можуть познач. сполучення звуків:[йа],[йу],[йе],[йі]:якір,Юра,Єва,їжак.Д ізнаються про те, що [г]і[ґ]–2 різні звуки,звук [г]познач. буквою “ге”,а звук [ґ]–“ґе”: голуб,ґанок;буква“йот” позначає на письмі завжди м’який пригол. звук [й],він не має парного твердого;знайомл. з буквою “ща”,що позначає 2 зв.–[шч]:щука,щиро;.вчаться правильно злито вимовляти африкати [дж],[дз],[дз'] і позначити ці злиті звуки на письмі двома буквами;чит. слова з апострофом,спостерігають за його роллю у слові.Звукова робота супроводжується моделюванням звуко-складової структури слова. IIетап є важливим ще й тому, що учні переходять до чит. слів більш складної структури (із збігом кількох приголосних):подружитись,старшокласник,створили,Батьківщина.Підкреслення прямого складу у важких для прочит. словах, полегшує синтетичну діяльн. першокласників.Але на цьому етапі потрібно домагатись,щоб учні чит. плавно складами і цілими словами.6. НаIі II етапах на уроках чит. та письма учні пропедевтично ознайомлюються з елементами фонетики,граматики,орфографії і лексики.7. Протягом усього букварн. періоду у першокласників форм. і вдосконалюються такі якості читання, як правильність, свідомість, виразність шляхом використання різних видів і форм читання слів у колонках, букварних текстів.

8. З перших уроків навчання грамоти здійснюється диференційований та індивідуальний підхід до учнів, тобто враховується рівень підготовки дітей до навчання в школі, до читання.

На кінець букварного періоду учні мають оволодіти такими вміннями:

вільно і правильно вимовляти всі звуки в слові і поза словом;

називати послідовність звуків у слові, поділяти його на склади, визначати наголошений голосний у складі;

складати слово з букв розрізної азбуки (друкувати), в яких немає розбіжності між вимовою і написанням;

розрізняти тверді і м’які, дзвінкі і глухі звуки;

знати всі букви українського алфавіту, співвідносити зі звуками;

читати складами і цілими словами;

дотримуватись основних орфоепічних норм при повторному читанні слів, текстів, робити паузи і логічні наголоси в найпростіших випадках;

розуміти прочитане (відповідь на питання, переказ).

Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою (конкретний приклад).

У букварний період є такі основні типи уроків читання: урок на опрацювання нової літери, урок закріплення та урок повторення вивчених букв.

Урок, на якому опрацьовується нова літера, проводиться за специфічною структурою, в якій чітко, логічно, згідно провідного принципу звукового аналітико-синтетичного методу (від звука до букви) відображено поетапність виконання дій, яка є обов’язковою, бо таким чином забезпечується послідовна підготовка до здійснення синтезу – читання.

І. Підготовка до ознайомлення з буквою Сс. Звукові аналітико-синтетичні вправи зі звуками [с], [с'].

Розгляд малюнка із зображенням волоті рису, називання малюнка, робота над усвідомленням лексичного значення слова рис.

Вимова слова рис учителем з підкресленням останнього звука: ри[ссс], виділення звука [с].

Вимова звука [с] учнями і слухання його звучання: повітря, проходячи через ротову порожнину, натрапляє на перешкоду, створену зубами і кінчиком язика; звук вимовляється з шумом.

Спостереження за артикуляцією звука [с]: зуби, зближені, кінчик язика торкається нижніх різців.

Характеристика звука [с]: приголосний, твердий; встановлення способу позначення його значком (фішкою).

Розпізнавання звука [с] серед інших у грі “Піймай звук”. Учитель вимовляє кілька звуків, серед яких є потрібний [с]: [с], [а], [н], [с], [о], [в], [с], учні сигналізують про наявність звука [с], сплескуючи в долоні.

Утворення складів зі звуком [с]: [с], [а], - [са]; [с], [у] – [су];[с], [о] – [со]; [с], [и] – [си].

Аналіз утворених складів: [са] складається зі звуків [с], [а] тощо.

Розгляд малюнка із зображенням рисі, називання тварини, робота над усвідомленням лексичного значення слова рись.

Виділення звука [с'] зі словарись підкресленням вимови його: ри[с'с'с'], спостереження за його звучанням (при проходженні через ротову порожнину повітря натрапляє на перешкоди) й артикуляцією (губи зближені, кінчик язика притискається до нижніх різців, середня частина язика піднімається до твердого піднебіння – перешкода більша).

Характеристика звука [с']: приголосний, м’який; встановлення способу позначення його умовним значком (фішкою).

Розпізнавання звука [с'] серед інших у грі “Хто уважніший”. Учитель пропонує звуки, серед яких є звук [с]: [а], [л], [н], [с'], [н], [м], [с']. Учні вказують на його наявність, піднімаючи руки.

Утворення складів із заданих звуків: [с'], [о] – [с'о]; [с'], [у] – [с'у]; [с'], [і] – [с'і]; [с'], [а] – [с'а].

Поперемінне вимовляння звуків [с] – [с'], установлення різниці (в артикуляції та звучанні) й подібності між ними (обидва звуки – приголосні); при можливості спостерігають за зміною значення слова залежно від зміни звука [с] на [с']: рис – рослина, рись – хижа тварина.

Закріплення умінь розрізняти ці звуки у грі “Впізнай звук”. Учитель добирає слова з твердими і м’якими приголосними: соловей, сік, сокіл, сіно, сьомий, сорока, сам, сядь. У відповідь учні піднімають сигнальні картки (фішки).

Розгляд предметних малюнків і схем у букварі [16, 42]. Відшуковування виучуваних звуків у схемах.

Самостійний добір слів зі звуками [с], [с'] в різних позиціях (на початку, в середині, в кінці).

ІІ. Ознайомлення з буквою Сс, її алфавітною назвою, аналіз графічної форми букви.

ІІІ. Вправи з читання.

Читання складів, робота зі складовими таблицями в букварі.

Читання слів, поданих на сторінці букваря, в аналітико-синтетичній формі.

Читання слів у колонках – самостійне напівголосне, вибіркове, індивідуальне, інтонаційне, творче, в парах, читання в темпі скоромовки.

Робота за сюжетним малюнком букваря.

Опрацювання тексту (напівголосне самостійне читання, зразкове читання вчителем. Смисловий і структурний аналізи тексту.

ІV. Вправи на вдосконалення аналітико-синтетичних умінь.

Читання слів й тексту з новою буквою на іншому лексичному матеріалі (“Азбука”, “Абетка”).

Робота з анаграмами та лінійкою вивчених літер.

Складання узагальненої таблиці.

V. Підсумок уроку.

На уроці закріплення вивчених букв учні виконують різноманітні аналітико-синтетичні вправи зі звуками, буквами,словами і реченнями.В кінціІі ІІ етапів букварн. періоду проводятьсяі уроки повторення,а в кінці післябукварного–свято “Прощання з букварем”.Уроки закріплен. і повтор.вивч. букв мають довільну будову.