
- •Предмет і завдання методики початкового навчання математики
- •Методика початкового навчання математики та інші науки
- •Зміст початкового курсу математики. Аналіз програми з математики для початкових класів
- •Підручник як основний засіб навчання математики в початкових класах
- •Засоби навчання математики в початкових класах
- •Методи навчання математики в початкових класах
- •Складові частини комплексного уроку з математики
- •Форми організації навчання учнів на уроках математики
- •Організація навчання математики в малокомплектній школі
- •Організація позакласної роботи з математики в початковій школі
- •Особливість уроку математики в першому класі
- •Контроль, корекція і закріплення знань на уроках математики
- •Методика опрацювання нового матеріалу
- •Дочисловий період навчання математики. Методика навчання в дочисловому періоді.
- •Методика вивчення нумерації чисел в межах 10.
- •Методика вивчення додавання та віднімання в межах 10.
- •Методика вивчення нумерації чисел 11-20.
- •Методика роботи з таблицями додавання та віднімання з переходом через десяток
- •Методика вивчення нумерації чисел 21-100
- •Усні випадки додавання і віднімання в межах 100
- •Методика письмового додавання та віднімання в межах 100
- •Методика вивчення таблиці множення
- •Методика вивчення нумерації чисел 101-1000
- •Методика вивчення усних випадків додавання і віднімання в межах 1000
- •Методика вивчення письмового додавання і віднімання в межах 1000
- •Методика вивчення усного множення і ділення в межах 1000
- •Методика вивчення письмового множення в межах 1000
- •Методика вивчення письмового ділення в межах 1000
- •Методика вивчення нумерації багатоцифрових чисел
- •Методика вивчення усних випадків обчислень багатоцифрових чисел
- •Методика вивчення додавання і віднімання багатоцифрових чисел.
- •Методика вивчення множення і ділення багатоцифрових чисел
- •Методика вивчення величин довжини
- •Методика вивчення величин площі
- •Методика вивчення маси тіл
- •Методика формування часових уявлень
- •Методика ознайомлення з поняттям швидкості
- •Роль і місце текстової задачі в початковому курсі математики
- •Складові процесу розв’язування задач
- •Культура запису розв’язування задач
- •Прості задачі. Класифікація простих задач
- •Прості задачі, які ілюструють зміст арифметичних дій (5 видів)
- •Прості задачі, які ілюструють зв'язок між результатами та компонентами(8зад)
- •Прості задачі на різницеве порівняння величин (6 задач)
- •Прості задачі на кратне порівняння величин (6 задач)
- •Підготовча робота про введення складених задач
- •Розвиток уявлень учнів про структуру задачі
- •Складені задачі на знаходження четвертого пропорційного
- •Задачі на знаходження невідомого за двома різницями
- •Формування початкових уявлень про дроби. Ознайомлення з частинами
- •Формування початкових уявлень про дроби. Ознайомлення з дробами.
- •Задачі на знаходження частини від числа, та числа за його частиною
- •Формування і розвиток уявлень учнів про числовий вираз
- •Перетворення і порівняння числових виразів. Числові рівності та нерівності.
- •Рівняння і нерівності зі змінними
- •Формування уявлень учнів про функціональну залежність
- •Розвиток просторових уявлень молодших школярів
- •Ознайомлення з кутом. Ознайомлення з геометричними фігурами.
Ознайомлення з кутом. Ознайомлення з геометричними фігурами.
Зміст роботи розкриємо окремо для кожного класу.
У 1 класі учні ознайомлюються з трикутником, чотирикутником, п'ятикутником і шестикутником. Діти повинні
засвоїти правильні назви цих многокутників, вміти їх розпізнавати. З цією метою многокутники, а також круг
постійно використовуються як дидактичний матеріал. За програмою розгляд елементів многокутника у 1 класі не
передбачено, але багато вчителів у ході аналізу того чи іншого многокутника пропонують показати і полічити
сторони, вершини, кути. Таке випередження допустиме, але не слід його вводити в ранг програмових вимог.
У процесі вивчення нумерації чисел першого десятка практикується складання многокутників з паличок, вирізування
з паперу, а також розпізнавання многокутників на предметах оточення та малюнках.
Новою вправою буде в цей час розгляд многокутника, поділеного відрізком на дві фігури, і визначення назви кожної
Фігури. Робота з формування уявлень учнів про круг і многокутники проводиться в тісному зв'язку з уроками праці й
образотворчого мистецтва. Діти складають фігури з паперу, малюють їх, використовують фігури для різноманітних аплікаційних робіт, малюють орнаменти з геометричними фігурами.
У 2 класі продовжується робота з формування уявлень учнів про многокутники і круг. Пропонуються дещо ускладнені вправи на розпізнавання многокутників, на поділ фігур на многокутники і немногокутники. Учні вивчають елементи многокутників, вимірюють довжини їх сторін. Сторони, вершини і кути многокутника потрібно показувати учням на моделях плоских фігур. Кут бажано показати
віялоподібним рухом указки, один кінець якої суміщений з вершиною кута многокутника. Треба звернути увагу дітей
на те, що вершина многокутника є і вершиною відповідного кута. Бажано показати їм, що кути є різні за величиною,
але величина кута не залежить від довжини його сторін.
Прямий кут. Для ознайомлення з прямим кутом варто розглянути його утворення в процесі перегинання листка
паперу. Кожному учневі треба дати аркуш паперу довільної форми. Потім під керівництвом учителя діти складають
аркуші вдвічі, притискують лінію згину. Після цього аркуш перегинають ще раз, стежачи за тим, щоб частини
утвореної раніше лінії перегину сумістилися. Утвориться кут. Такий кут називається прямим. Якщо папір розгорнути,
діти побачать, що дві лінії перегину поділяють аркуш на чотири частини. Утворилось чотири прямі кути, які мають
спільну вершину.
66.Ознайомлення з поняттям площі і периметру многокутника. Спостереження за об'ємними тілами і введення їх назв.
Периметр многокутника. Означення периметра многокутника вводять у 2 класі. Як і довжину ламаної лінії,
периметри многокутників знаходять у результаті вимірювання довжин їх сторін з подальшим додаванням здобутих
результатів.
У 3 класі вводять буквене позначення многокутників. Це дає змогу урізноманітнити постановку завдань з
геометричним змістом. Наприклад, серед даних фігур назвати прямокутники, квадрати тощо.
Пропонуються різні вправи на побудову многокутників на папері в клітинку. Причому такі завдання ускладнюють
поділом фігури на задані многокутники.
Учні продовжують виконувати вправи на знаходження периметра многокутника. При цьому їм потрібно показати
різні способи обчислення. Якщо довжину прямокутника позначити буквою а, а ширину — буквою Ь, то ці способи
можна записати так: а + Ь + а + Ь; а + а + Ь + Ь; а • 2 + Ь • 2; (а + Ь) • 2. Останній спосіб найзручніший, але учні
повинні бути ознайомлені з усіма способами.
У 4 класі діти продовжують виконувати вправи на розпізнавання і побудову плоских фігур, розв'язують інші задачі з
геометричним змістом.
Геометричні задачі, пов'язані з периметром, дещо ускладнюються, більшість з них пов'язана з поняттям площі фігури.
Спостереження геометричних тіл і введення їх назв. Перші уявлення про геометричні тіла діти отримують у
дошкільному віці. У початкових класах для розвитку цих уявлень можна використати уроки математики, малювання,
а також моделювання з пластиліну на уроках праці, прогулянки та екскурсії.
Можливі такі види роботи з геометричними тілами: розгляд предметів, моделей, малюнків, що мають певну
геометричну форму; поступове введення назв геометричних тіл; знаходження в навколишньому середовищі
предметів відповідної назви (форми); моделювання геометричного тіла з пластиліну; виділення деяких елементів тіла
(вершини, ребра, грані, основи); малювання на папері за зразком і вказівками вчителя.
У початкових класах варто дати школярам також поняття про такі геометричні тіла: кулю, куб, циліндр, прямокутний
паралелепіпед, конус та піраміду.