3. Розв’язання проблемних питань методом «Мозковий штурм».
- Чому твір називається «Захар Беркут»?
- Що вам відомо про беркута-птаха, як прізвище цього героя пов’язане з назвою птаха?
4. Евристична бесіда (опрацювання і розділу).
- Про що розповідається в І розділі повісті? Як ми сформулюємо тему?
- Яким чином Т. Вовк з’явився на Тухольщині?
- Чи легкими були лови на звіра?
- Що, на ваш погляд, відчувала Мирослава, залишившись сам на сам із ведмедицею?
- Як би ви повели себе у цій ситуації?
- Чому Т. Вовку важко було привселюдно дякувати Максиму за порятунок доньки?
- Про що свідчить самохарактеристика Т. Вовка: «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, та все ще дам раду тухольському медведеві!?»
- Яку відповідь дав Максим? (підтвердити відповідь текстом: «Дурна звірюка…»). Про що вона свідчить?
5. Звіт групи фольклористів. Презентація зібраних прислів’їв про дружбу.
З добрим поживеш - добро переймеш, а з лихим зійдешся - того й наберешся.
Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.
З добрими людьми завжди згоди можна дійти.
Хто до кого пристає, таким і стає.
Вірний приятель - то найбільший скарб.
В пригоді пізнавай приятеля.
Друга шукай, а найдеш - тримай.
Одна головешка і в печі гасне, а дві і в полі горять.
В лиху годину узнаєш вірну людину.
Друзі пізнаються в біді.
Давніх друзів забувають, а при горі споминають.
Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться.
Люди добрі, тепла хата, є що їсти, є де спати, - хоч зимуй!
Що хата має, тим і приймає.
Одна головешка і в печі гасне, а дві і в полі горять.
6. Звіт групи літературознавців Повідомлення про повість як жанр, знайомство із словничком діалектизмів.
Словник діалектизмів
Дорічне - щорічне.
«Сторож – назва великого кам’яного стовпа, що, немов вартовий, стояв у вузькому проході в тухольську долину; тухольці вважали його священним.
Стрій – одяг.
Голосити – повідомити.
Збурення – зруйнування.
Скиміти – щеміти, боліти.
Трембіта –музичний духовий інструмент.
Боєва хоругов – бойовий прапор.
Чепіргатий – зубчатий.
Кітловина – котловина.
Засіка – штучна перешкода з повалених дров.
Вивіз – дорога, що веде на гору між високими стрімкими скелями.
Опір – назва річки.
Копний майдан – майдан для громадських зібрань.
Кармазиновий – малинового кольору.
Ломи – повалені вітром дерева.
Бегетіти – тривожно ревіти.
Тама – гребля, загата.
Чінгісхан – (1155-1227) – монгольський полководець – завойовник; відзначався своєю жорстокістю.
Ратище – спис.
Обалити – повалити.
Смерди – селяни.
Бовдури – густі клуби диму.
Ховзький – слизький.
Дідицтво – володіння, маєток.
Туратися – звернути увагу, чіпати.
Милевий знак – стовп, що показує милі.
Перхати – пурхати.
Прецінь – одначе, все ж таки.
Трафити – потрапити.
Пристати – погодитися.
Лучник – стрілець із лука.
Зелемень – назва гори.
7. Рефлексія
7.1.
Метод «Мікрофон»
які почуття викликав цей розділ?
яке ставлення до Максима?
а що ви дізналися про Мирославу?
учні, а хто з вас бував у Карпатах? Хто мав змогу помилуватися їх красою?
8. Звіт групи художників. Демонстрація малюнків «Природа Карпат».
ММ3
Мотивація навчальної діяльності
1.
Робота над текстом ІІ, ІІІ розділів.
1.1. Вибіркове читання з елементом бесіди.
про що розповідається в ІІ розділі?
знайти місце в ІІ розділі, де розповідається про те, як Тугар Вовк і Максим зустріли закличників?
про який устрій життя тухольців розповідається в уривку?
яким постає Тугар Вовк? (метод «Прес»)?
зачитати легенду про сторожа й пояснити, чому мешканці села пишалися кам’яною брамою?
яке враження справила ця легенда на Мирославу й Тугара Вовка?
а яке враження справив на вас ІІ розділ?
про що розповідається в ІІІ розділі?
знайти опис копних зборів тухольців і пояснити про що вони свідчать?
чи можна їх назвати місцем самоврядування?
чому в запросинах підкреслювалася повага до кожного громадянина Тухлі?
чи є подібні звичаї повчальними, похвальними в наш час? Чому?
чого ми можемо навчитися в тухольської громади?
чим була громада для Захара Беркута? До чого він закликає посланців? Про що свідчить закінчення копи?