
- •4.2. Ксв у партнерстві
- •4.3. Соціальна нефінансова звітність
- •Тема 5.Моделі ксв
- •5.1.Американська модель соціальної відповідальності
- •5.2. Європейська модель соціальної відповідальності
- •5.3. Азійська (японська) модель соціальної відповідальності
- •Тема 6. Міжнародні ініціативи як чинник формування і розвитку ксв
- •6.1. Глобальний договір оон.
- •Принципи Права людини:
- •Трудові відносини:
- •Захист навколишнього середовища:
- •Антикорупційний Принцип:
- •Обов’язки Організаційного Комітету:
- •Обрані Члени Організаційного Комітету на 2008 та 2009 роки:
- •Секретаріат Мережі Глобального Договору
- •Обов’язки Секретаріату:
- •Заходи Української Мережі Глобального Договору:
- •6.2. Цілі розвитку Тисячоліття
- •6.3. Міжнародні стандарти.
- •3А. Стандарт Social Accountability 8000 (sa 8000).
Тема 5.Моделі ксв
5.1.Американська модель соціальної відповідальності
В американській моделі навіть на сьогоднішньому етапі переважає філантропічний підхід, що передбачає розподіл частини прибутку компанії для інвестування її суспільно-корисних ініціатив. Подібного роду добродійна діяльність часто не пов’язується з основною діяльністю компанії і легко може бути скорочена залежно від економічної ситуації і політики компанії.
Прикладом втілення американської моделі соціально відповідальної поведінки компанії може бути соціальна політика ВАТ «СУАЛ-холдинг» (Росія). До 2004 р. компанія фактично займалася вкладеннями ресурсів вдобродійні ініціативи місцевих громадських організацій і зацікавлених груп, хоча після 2004 р. практично всі філантропічні проекти компанії були значно скорочені.
Цієї ж моделі соціально відповідальної поведінки дотримується й група компаній «Об’єднані Машинобудівні Заводи» (Росія), надаючи пряму фінансову підтримку фондам, добродійним об’єднанням і дитячим установам відповідно до заявлених у соціальній політиці компанії цілей.
Не чужою є така практика й українським компаніям. Приклади таких компаній, як System Capital Management, Корпорація «Індустріальна спілка Донбасу», «Інтерпайп», пов’язані з реконструкцією національних історичних пам’ятників, фінансуванням гуманітарних проектів, проектів із будівництва і устаткування дитячих лікарень, підтримкоюнаціональної культури, що є відповідним підтвердженням дієвості і ефективності американської моделі КСВ.
У сучасних економічних умовах американська модель соціально відповідальної поведінки компаній використовується найширше. І цьому факту є принаймні два пояснення.
По-перше, вона досить легко втілюється в життя, результати її реалізації часто є публічно наочними. Важливим є і той факт, що з погляду інвестора, участь компанії в добродійній діяльності характеризує її як соціально стійку і, значить, за інших рівних умов, привабливішу для зовнішніх вкладень.
По-друге, саме ця модель у разі грамотного її втілення, знаходить найбільш жвавий відгук з боку населення, громадських організацій і персоналу, оскільки дозволяє цим групам сприймати компанію як таку, що піклується про потреби мешканців міста, району або регіону.
Основними повідомленнями, які компанія, що застосовує американську модель КСВ, може нести цільовим групам і використовувати у побудові зовнішніх комунікацій, є такі:
Екологічність роботи компанії. Це поняття зачіпає не тільки ставлення компанії до навколишнього середовища, а, в даному випадку, ступінь гармонійної інтеграції компанії в навколишнє співтовариство.
Як будь-який член місцевого співтовариства, компанія, що вкладає зусилля і гроші в підтримку і розвиток своїх «сусідів по регіону», викликає симпатію і довіру, оскільки не тільки користується ресурсами співтовариства, а й інвестує в нього.
Стабільність і надійність. Компанія, що активно вкладає в добродійність, повинна мати достатньо прибутку для того, щоб не тільки забезпечити підтримку власної діяльності, а й для того, щоб витрачати частину цього прибутку на потреби інших.
Таким чином, обираючи американську модель соціально-відповідальної поведінки, компаніям необхідно забезпечити залучення місцевої влади, громадських організацій і населення в процес вибору об’єктів соціального інвестування, а також відстежувати результат від цих вкладень. Отже, із дотриманням цих умов, можна говорити про забезпечення необхідного рівня прозорості і довіри до діяльності компанії з боку місцевої громади, що, у свою чергу, слугуватиме основою для об’єктивного висвітлення діяльності компанії у регіональних та національних ЗМІ.