24.Оформлення тексту наукової роботи( титульна, бібліографія, нумерація)

Наукова робота - це самостійно виконане наукове дослідження певної проблеми, яке відповідає науковим принципам, має певну структуру, містить результат власного пошуку, власні висновки. Якість наукової роботи може бути визначена за такими критеріями:

- актуальність обраної теми;

- складність, науковість, повнота розкриття теми;

- аргументованість висновків;

- елемент творчості;

- стиль, грамотність.

Тематика науково-дослідницьких та експериментальних робіт не обмежується. Їх результати оформляються за тією ж схемою, як будь-яка курсова (дипломна) робота студента вузу. Наукова робота повинна мати таку структуру:

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- література;

- додатки (за їх необхідності).

Обсяг – 30 друкованих сторінок.

Не рахуються (але нумеруються) титульна сторінка, список літератури, додатки, таблиці (якщо займають площу сторінки).

Кожен пункт плану починається з нової сторінки.

Аркуші формату А-4, текстовий редактор Microsoft Word, шрифт Times New Roman, 14 розмір, полуторний інтервал. Вирівнювання по ширині.

Абзацні відступи: 3 – 5 інтервалів (або стандартний комп’ютерний).

Поля:

• верхнє – 20 мм;

• ліве й нижнє не менше 20 мм (ліве можна 28, а нижнє – 20 мм);

• праве – 10 мм.

На одній сторінці – 40±2 рядки.

Заголовки

1. відокремлюються від тексту зверху і знизу 3 інтервалами;

2. заголовки структурних частин (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ЛІТЕРАТУРА, ВИСНОВКИ) друкуються великими літерами симетрично до тексту;

3. заголовки підрозділів друкують малими (крім першої) літерами з абзацу.

Крапку в кінці заголовка не ставлять!.

Нумерація:

Арабськими цифрами у правому верхньому куті без знака №.

Першою сторінкою є титульна, яка не нумерується.

В бібліографії повинні міститись всі дані щодо використаних документів, спеціальної та загальної літератури, довідкових видань, котрі залучені до опрацювання теми і на які автор посилається або згадує в будь-якій частині тексту.

При складанні “Бібліографії” назви видань бажано розміщувати в алфавітному порядку – спочатку всі кириличні видання, а потім – видання латинським шрифтом. Якщо кількість джерел є значною і піддається систематизації, то доцільно виокремлювати відповідні рубрики: Збірники документів. Архівні матеріали. Періодичні видання і т. д.

25.Види офіційних ділових листків,їх характеристика

Лист — це поширений вид документації, один із способів обмінутінформацією. Службові листи належать до основних засобів встановлення та підтримання офіційних, службових контактів між підприємствами, організаціями, установами, фірмами та закладами.

За тематичною ознакою (досить умовно) поділяють кореспонденцію на:

• ділову;• комерційну.

Комерційні листи фіксують укладення і виконання комерційної угоди. У них вирішуються питання збуту продукції (послуг) і постачання. До чисто комерційних видів ділової кореспонденції належать:

• листи-запити;• пропозиції;• листи-рекламації;• відповіді на ці види листів.

Ділові листи вирішують організаційні питання, правові проблеми, а також

питання економічних відносин кореспондентів. Ділові листи відрізняються

різноманітністю форм: це може бути розписка, повідомлення, запрошення

або протокол, рекламний проект, що викладаються на багатьох сторінках.

Ділова кореспонденція завжди має офіційний характер.

За функціональною ознакою ділові листи поділяються на ініціативні листи

і листи-відповіді:

1) листи, що потребують відповіді:

• листи-прохання;• листи-звернення;• листи-пропозиції;• листи-запити;• листи-вимоги.

2) листи, що не потребують відповіді:

• листи-підтвердження;• листи-нагадування;• листи-попередження;• листи-повідомлення;

• супровідні листи.

За ознакою адресата ділові листи поділяються на звичайні та циркулярні.

Звичайний лист надсилається на одну адресу, циркулярний лист

направляється з одного джерела на кілька адрес, як правило,

підпорядкованих інстанцій (організацій).

Діловий лист може відправлятися традиційною чи електронною поштою,

факсимільним, телеграфним зв'язком тощо.

За структурними ознаками ділові листи поділяються на регламентовані

(стандартні) і нерегламентовані (нестандартні). Регламентовані листи

вирішують типові питання регулярних економіко-право-вих ситуацій. При їх

складанні використовуються стандартні фрази, конструкції, стандартний

формат паперу, реквізити тощо. Регламентовані листи мають чітко

визначену структуру — вступ — мотивацію і основну частину.

Нерегламентований діловий лист являє собою авторський текст. Такий лист,

порівняно з регламентованим, є менш формалізованим, може містити

експресивні мовні елементи. У нерегламентованих ділових листах також

використовуються шаблони, але зловживати ними не варто. У цьому жанрі

офіційно-ділового стилю автор може продемонструвати своє вміння

користуватися виразними засобами мови і неординарність викладу думок.

За композиційними особливостями ділові листи поділяються на одноаспектні

й багатоаспектні. Одноаспектний лист розглядає одну проблему, питання, а

багатоаспектний — кілька. Багатоаспектний лист може містити пропозицію,

прохання й нагадування одночасно.