
- •Тема: міжнародні відносини у др. Пол. Хх – на поч ххі ст.
- •1. Виникнення і розгортання "холодної війни". Створення військових блоків.
- •Доктрина Трумена
- •Протистояння нато і Варшавського Договору
- •2. Міжнародні кризи і конфлікти у 40 – 90 рр.
- •Спроби роззброєння. Договір про заборону випробувань ядерної зброї
- •Карибська криза
- •"Берлінська стіна"
- •Становлення Руху неприєднання
- •Передумови розрядки міжнародної напруженості
- •Нормалізація відносин фрн з країнами Центральної та Східної Європи
- •Радянсько-американські угоди
- •Нарада з питань безпеки і співробітництва в Європі
- •Проблеми мирного врегулювання конфліктів на Сході
- •Радянсько-афганська війна
- •3. Кінець «холодної війни». Перехід від конфронтації до співробітництва.
- •Нова роль центрально- і східноєвропейських держав на міжнародній арені
- •Проблема врегулювання конфліктних ситуацій у світі
- •Внесок України у поліпшення загальної атмосфери безпеки у світі
Тема: міжнародні відносини у др. Пол. Хх – на поч ххі ст.
1. Виникнення і розгортання "холодної війни". Створення військових блоків.
Друга світова війна закінчилася поразкою Німеччини та її спільників, перемогою країн антигітлерівської коаліції. Проте вже в перші місяці після закінчення війни в стані переможців виникають серйозні конфлікти, протиріччя, які переростають у "холодну війну".
Поняття "холодна війна" містить в собі пропагандистську війну, активну участь у регіональних конфліктах, боротьбу за вплив на країни "третього світу", економічну війну, технічну, гонку ракетно-ядерних озброєнь, боротьбу розвідувальних служб, ідеологічні диверсії, глобальне військове протистояння, стратегію взаємного ядерного залякування, протистояння військово-політичних блоків, гонку космічних озброєнь і т. ін.
Поняття "холодна війна" пов'язане з іменами Й. Сталіна, У. Черчілля і Г. Трумена. Як стверджує ряд істориків, Й. Сталін і У. Черчілль 1944 р. домовилися між собою про поділ зон впливу в країнах Центральної та Південно-Східної Європи. Радянський Союз прагнув мати на своїх західних кордонах зону з дружніх та залежних держав. Черчілль запропонував, а Сталін погодився на 90% радянського переважання в Румунії, 80% - у Болгарії й Угорщини, 50% - у Югославії й 90% британського переважання в Греції. Проте Сполучені Штати завжди підкреслювали, що усі держави, великі й малі, мають право на самовизначення, і не погодилися на радянський диктат у цих країнах. Тим більше, що основна маса населення східноєвропейських країн не бажала заміни однієї диктатури — гітлерівської на іншу — радянську. Про це свідчили вибори в Угорщині в листопаді 1945 р., коли комуністи одержали тільки 17% голосів проти 57%, отриманих партією дрібних хазяїв. Ніхто із західних дипломатів не сумнівався в тому, що аналогічний результат одержали б демократичні партії в Польщі, Румунії, Болгарії у разі проведення там вільних виборів. Проте Сталін не збирався цього робити. Навпаки, у країнах Східної Європи відкрито здійснювався процес встановлення радянського панування.
В американських дипломатичних колах виникла гаряча суперечка про відповідні дії стосовно СРСР. Радник американського посольства в Москві Дж. Кеннан направив у держдепартамент знамениту "довгу телеграму" з 8 тис. слів, де пояснював початки радянського експансіонізму й радив американському урядові обрати жорстку лінію поводження стосовно СРСР. У ній вперше було сформульовано ідею "стримування комунізму". Президент Трумен у принципі з цим погодився. У березні 1946 р. йому випала вдала нагода продемонструвати свої наміри. Екс-прем'єр-міністр Великої Британії У. Черчілль виступив у Вестмінстерському коледжі м. Фултон штату Міссурі (рідного штату президента Трумена) з промовою, в якій проголосив, що над Східною Європою впала "залізна завіса", тому необхідно "об’єднання всієї потужності англо-саксонського світу" в боротьбі з міжнародним комунізмом на чолі з СРСР. Президент Трумен, який був присутній у залі, зустрів ці слова повним схваленням. Ці ж думки про боротьбу з міжнародним комунізмом, про розв'язання "холодної війни" Черчілль повторював неодноразово в наступні місяці в Європі.
У свою чергу. Радянський Союз взяв активну участь у розпалюванні "холодної війни". СРСР висунув територіальні претензії до Туреччини, зажадав створення бази ВМФ у Дарданеллах і режиму опіки над колишньою італійською колонією в Африці Тріполітанією (Лівією) з метою забезпечити бази для розміщення свого флоту в Середземному морі. Крім того, СРСР активно втручався в справи сусідніх Ірану й Китаю. Все це й багато чого іншого свідчило про прагнення радянських керівників провадити активний зовнішньополітичний курс, розширювати зону свого впливу на сусідні держави, незважаючи на інтереси народів цих країн і світову громадську думку.
Таким чином, причинами "холодної війни" були:
перетворення СРСР і США на наддержави й виникнення між ними гострих розбіжностей з питань повоєнного устрою світу;
встановлення радянської моделі тоталітарного суспільства в країнах Східної Європи;
боротьба за сфери впливу і "заповнення вакуумів" між СРСР та США. Як наслідок - створення військово-політичних блоків, розкол світу на два антагоністичних табори: "соціалістичний", що утворився навколо СРСР, і "капіталістичний" на чолі зі США.