
- •Розділ 1 Степенева функція
- •Числові функції. Область визначення та область значень.
- •Властивості функції
- •1.Монотоність (зростання, спадання)
- •2. Парність, непарність
- •3. Періодичність
- •4. Обернені функції
- •1.3 Корінь п-го степеня. Арифметичний корінь п-го степеня та його властивості
- •Властивості коренів
- •1.4 Степінь з раціональним показником та його властивості
- •Властивості степенів:
- •1.5 Ірраціональні рівняння
- •1.6 Степенева функція, ії графік і властивості
- •Степеневі функції з натуральними показниками степеня
- •Властивості функцій
- •Властивості функцій
- •Степеневі функції з дійсними показниками степеня
- •Властивості функцій
- •Степеневі функції з цілими показниками степеня
- •Властивості функцій
- •Розділ 2 Показникова і логарифмічна функції
- •2.1 Логарифм числа. Основна логарифмічна тотожність. Властивості логарифмів
- •Властивості логарифмів:
- •2.2 Показникова і логарифмічна функції, їх графіки і властивості
- •2.3 Показникові рівняння
- •Види показникових рівнянь
- •2.4 Показникові нерівності
- •2.5 Логарифмічні рівняння
- •Види логарифмічних рівнянь
- •2.6 Логарифмічні нерівності
- •Розділ 3 Тригонометричні функції
- •3.1 Тригонометричні функції кута. Радіанна міра кутів і дуг. Тригонометричні функції числового аргументу. Періодичність тригонометричних функцій
- •3.2 Графік і властивості тригонометричних функцій
- •Функція зростає на кожному інтервалі області визначення
- •3.3 Співвідношення між тригонометричними функціями одного аргументу
- •3.4 Формули додавання
- •3.5 Формули перетворення суми і різниці тригонометричних функцій на добуток
- •Розділ 4 Тригонометричні рівняння і нерівності
- •4.1 Обернені тригонометричні функції, їх властивості і графіки
- •Властивості функцій
- •Властивості функцій
- •Властивості функцій
- •Властивості функцій
- •4.2 Найпростіші тригонометричні рівняння
- •4.3 Основні способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •4.4 Найпростіші тригонометричні нерівності
- •Розділ 5 Похідна та ії застосування
- •5.1 Границя функції неперервного аргументу. Основні теореми про границі
- •5.2 Неперервність функції в точці та на проміжку. Властивості неперервних функцій
- •5.3 Похідна функції, її фізичний та геометричний змісти
- •Геометричний зміст похідної
- •Фізичний зміст похідної
- •5.8 Дослідження функцій та побудова графіка функції.
- •5.9 Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •6.1 Диференціал функції, його геометричний зміст
- •6.2 Первісна та інтеграл
- •Невизначений інтеграл
- •Властивості інтеграла
- •Безпосереднє інтегрування
- •Найпростіші застосування невизначеного інтегралу
- •6.3 Інтегрування методом заміни змінної
- •Визначений інтеграл. Формула Ньютона – Лейбніца
- •Формула Ньютона – Лейбніца:
- •Основні властивості визначеного інтеграла
- •6.5 Обчислення визначеного інтеграла за формулами
- •6.6 Обчислення визначеного інтеграла методом заміни змінної
- •6.7 Геометричний зміст визначеного інтеграла
- •6.8 Фізичні застосування визначеного інтеграла
- •Розділ 7 Початки теорії ймовірностей і статистики
- •7.1 Основні поняття комбінаторики: перестановки, сполучення, розміщення. Правило множення
- •7.2 Основні поняття теорії ймовірностей. Класичне та статистичне означення ймовірностей події
- •Означення ймовірності
- •7.3 Операції над подіями. Імовірність суми несумісних подій. Імовірність добутку незалежних подій
7.3 Операції над подіями. Імовірність суми несумісних подій. Імовірність добутку незалежних подій
П
А
( не А), які
утворюють повну групу ( рис. 1)
Рис. 1
Прикладом А і є поява аверса і реверса при киданні монети.
Добутком подій А і В називається подія А·В, яка полягає в одночасній появі А і В ( рис. 2).
А·В
Рис. 2
Рис. 2
С
А + В
Рис. 3
Аналогічно визначаються добуток і сума більшого числа подій.
Ймовірність суми несумісних подій дорівнює сумі ймовірностей цих подій:
Р ( А + В ) = Р (А ) + Р ( В )
Сума ймовірностей протилежних подій дорівнює одиниці:
Р (
А ) + Р (
) = 1
Ймовірність добутку незалежних подій А і В дорівнює добутку ймовірностей цих подій:
Р ( А·В ) = Р (А ) ·Р ( В ).