
- •Розділ 1 Степенева функція
- •Числові функції. Область визначення та область значень.
- •Властивості функції
- •1.Монотоність (зростання, спадання)
- •2. Парність, непарність
- •3. Періодичність
- •4. Обернені функції
- •1.3 Корінь п-го степеня. Арифметичний корінь п-го степеня та його властивості
- •Властивості коренів
- •1.4 Степінь з раціональним показником та його властивості
- •Властивості степенів:
- •1.5 Ірраціональні рівняння
- •1.6 Степенева функція, ії графік і властивості
- •Степеневі функції з натуральними показниками степеня
- •Властивості функцій
- •Властивості функцій
- •Степеневі функції з дійсними показниками степеня
- •Властивості функцій
- •Степеневі функції з цілими показниками степеня
- •Властивості функцій
- •Розділ 2 Показникова і логарифмічна функції
- •2.1 Логарифм числа. Основна логарифмічна тотожність. Властивості логарифмів
- •Властивості логарифмів:
- •2.2 Показникова і логарифмічна функції, їх графіки і властивості
- •2.3 Показникові рівняння
- •Види показникових рівнянь
- •2.4 Показникові нерівності
- •2.5 Логарифмічні рівняння
- •Види логарифмічних рівнянь
- •2.6 Логарифмічні нерівності
- •Розділ 3 Тригонометричні функції
- •3.1 Тригонометричні функції кута. Радіанна міра кутів і дуг. Тригонометричні функції числового аргументу. Періодичність тригонометричних функцій
- •3.2 Графік і властивості тригонометричних функцій
- •Функція зростає на кожному інтервалі області визначення
- •3.3 Співвідношення між тригонометричними функціями одного аргументу
- •3.4 Формули додавання
- •3.5 Формули перетворення суми і різниці тригонометричних функцій на добуток
- •Розділ 4 Тригонометричні рівняння і нерівності
- •4.1 Обернені тригонометричні функції, їх властивості і графіки
- •Властивості функцій
- •Властивості функцій
- •Властивості функцій
- •Властивості функцій
- •4.2 Найпростіші тригонометричні рівняння
- •4.3 Основні способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •4.4 Найпростіші тригонометричні нерівності
- •Розділ 5 Похідна та ії застосування
- •5.1 Границя функції неперервного аргументу. Основні теореми про границі
- •5.2 Неперервність функції в точці та на проміжку. Властивості неперервних функцій
- •5.3 Похідна функції, її фізичний та геометричний змісти
- •Геометричний зміст похідної
- •Фізичний зміст похідної
- •5.8 Дослідження функцій та побудова графіка функції.
- •5.9 Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •6.1 Диференціал функції, його геометричний зміст
- •6.2 Первісна та інтеграл
- •Невизначений інтеграл
- •Властивості інтеграла
- •Безпосереднє інтегрування
- •Найпростіші застосування невизначеного інтегралу
- •6.3 Інтегрування методом заміни змінної
- •Визначений інтеграл. Формула Ньютона – Лейбніца
- •Формула Ньютона – Лейбніца:
- •Основні властивості визначеного інтеграла
- •6.5 Обчислення визначеного інтеграла за формулами
- •6.6 Обчислення визначеного інтеграла методом заміни змінної
- •6.7 Геометричний зміст визначеного інтеграла
- •6.8 Фізичні застосування визначеного інтеграла
- •Розділ 7 Початки теорії ймовірностей і статистики
- •7.1 Основні поняття комбінаторики: перестановки, сполучення, розміщення. Правило множення
- •7.2 Основні поняття теорії ймовірностей. Класичне та статистичне означення ймовірностей події
- •Означення ймовірності
- •7.3 Операції над подіями. Імовірність суми несумісних подій. Імовірність добутку незалежних подій
Розділ 1 Степенева функція
Числові функції. Область визначення та область значень.
Способи задання функції. Графік функції. Властивості функції.
Обернена функція
Функцією y=f(x) називається залежність змінної у від змінної х, при якій кожному значенню х ставиться у відповідність єдине значення у.
х – незалежна змінна (аргумент функції),
у – залежна змінна (значення функції).
Областю визначення функції називається множина всіх х, при яких функція має зміст (позначається D(y))
Областю значення функції називається множина всіх у , які ставляться у відповідність х (позначається E(y))
Графіком функції називається множина точок площини з координатами
(x, f(x))
Способи задання функції
Аналітичний спосіб функція задається за допомогою математичної формули.
Табличний спосіб функція задається за допомогою таблиці
Графічний спосіб функція задається за допомогою графіка
Описовий спосіб функція задається словесним описом.
Властивості функції
1.Монотоність (зростання, спадання)
Функція y=f(x) називається зростаючою на інтервалі (a; b), якщо для будь-яких х1 і х2 з цього інтервалу таких, що х1‹ х2, справджується нерівність f(х1) ‹ f(х2)
Функція y=f(x) називається спадною на інтервалі (a; b), якщо для будь-яких х1 і х2 з цього інтервалу таких, що х1‹ х2, справджується нерівність f(х1) › f(х2)
2. Парність, непарність
Функція називається парною, якщо для будь-яких х з області визначення функції D(y), ” –х” також належить області визначення D(y) і виконується рівність f(-х)= f(х)
Функція називається непарною, якщо для будь-яких х з області визначення функції D(y), ” –х” також належить області визначення D(y) і виконується рівність f(-х)= -f(х)
Якщо функція не є парною, і не є непарною, то її називають функцією загального вигляду.
Графік парної функції симетричний відносно вісі ординат (рис.1)
Графік непарної функції симетричний відносно початку координат (рис.2)
(рис.1) (рис.2)
3. Періодичність
Функція y=f(x) називається періодичною з періодом Т›0, якщо для будь-якого х з області визначення, х+Т та х-Т також належить області визначення і виконується рівність f(x)=f(x+T)=f(x-T)
При цьому будь - яке число вигляду Tּn, де n є N, також є періодом цієї функції.
4. Обернені функції
Поняття оберненої функції може бути застосоване тільки до функцій, що мають таку властивість: кожному значенню у з області значень функції відповідає єдине значення х з області визначення цієї функції.
Функція g називається оберненою для функції f, якщо кожному у з області значень функції f функція g ставить у відповідність таке x з області визначення функції f, що y=f(x). Таким чином, якщо у=f(х),то x=g(y).
Функції f і g є взаємно оберненими.
• Область визначення функції f є областю значень функції g, a область значень функції f є областю визначення функції g.
• Графіки взаємно обернених функцій симетричні один одному відносно прямої у = х. Знаходження формули для функції, оберненої до даної.
За допомогою формули у = f(x) необхідно виразити х через y, a в одержаній формулі х = g(y) замінити x на у, а у на x.
1.2 Побудова графіків функцій за допомогою геометричних перетворень
Паралельне перенесення вздовж осі у f(x)→f(x)+b.
Графік
функції у=f(x)+b
дістається паралельним перенесенням
графіка функції у=f(x)
вздовж
осі у
на
|b|
одиниць: вгору,
якщо b
› 0,
і вниз
якщо b
‹ 0
Паралельне перенесення вздовж осі х f(x)→f(x- а)
Графік функції у = f(х - а) дістається паралельним перенесенням графіка функції у = f(x) вздовж осі х на |а| одиниць: праворуч, якщо а > 0, і ліворуч, якщо а < 0.
3. Стиск і розтяг вздовж осі у f(x)→kf(x), де k › 0
k › 1
Графік функції у =kf(х) дістається розтягом графіка функції у =f(х) вздовж осі у в k разів.
0 ‹ k ‹ 1
Графік функції у = kf(х) дістається стиском графіка функції у = f(х) вздовж осі у в 1/k разів.
Стиск і розтяг вздовж осі х f(x)→f(ax), де а › 0
а › 1
Графік функції у =f(ах) дістається стиском графіка функції у =f(х) вздовж осі х в а разів.
0 ‹ a ‹ 1
Графік функції y=f(ax)дістається розтягом графіка функції y=f(x) вздовж осі х в 1/а разів.
Перетворення симетрії відносно осі х f(x)= - f(x)
Графік функції у =-f(х) дістається перетворенням симетрії графіка функції у =f(х) відносно осі х.
Перетворення симетрії відносно осі у f(x)=f(-x)
Графік функції у = f(-x) дістається перетворенням симетрії графіка функції у = f(х) відносно осі у.
7. Побудова графіка функції у= │f(x)│
Частини графіка функції у = f(х), які лежать вище осі х і на осі х, залишаються без зміни, а частини, які лежать нижче осі х —симетрично відбиваються відносно цієї осі (вгору).
Побудова графіка функції у=f(│x│)
Частина графіка функції у = f(х), що лежить ліворуч осі у, вилучається, а частина, що лежить праворуч від осі у— залишається без зміни і, крім того, симетрично відбивається відносно осі у (ліворуч). Точка графіка, яка лежить на осі у, залишається незмінною.