Г. Психокорекційні казки

Психокорекція — це вплив психолога на окремі, локальні психологічні й поведін-кові структури з метою приведення їх до певної норми (біологічної, вікової і т.д.).

Психокорекційні казки створюються для м'якого впливу на поведінку дитини; при цьому, під корекцією розуміється заміщення неефективного стилю поведінки на більш продуктивний, а також пояснення дитині змісту того, що відбувається. У психокорекцій-них казках слухачеві (читачеві) звичайно пропонують модель поведінки, яку він може ви­користовувати для подолання наявних у нього труднощів. При цьому, події, що відбуваються з героєм (героями), повинні бути схожими на реальні ситуації з життя дітей. Дитина через казку знаходить можливість усвідомити свої власні переживання, окремі психологічні характеристики. За допомогою психокорекційпої казки, відбувається зміна психічних структур дитини у бік, бажаний для психолога. Альтернативні моделі поведінки, зрозумілі завдяки казці, допомагають дитині побачити різні грані виникаючої ситуації й знайти в ній нові ідеї й змісти, а також змінити свої змісти й цінності.

Д. Психотерапевтичні казки

Це найскладніші й найулюбленіші фахівцями казки. Вони є найбільш важливими і глибокими, мають найбільшу силу виливу. Цілі: позитивна зміна цінностей, переконань, позицій, поглядів, а часом і в цілому особистості людини; звертання до глибинного Я ди­тини, його найважливіших сенсоутворюючих змістів; прагнення допомогти в більш усві­домленому відношенні до самого себе, світу, інших людей, а при необхідності — у зміні цього відношення; надання психологічної підтримки й рятування від страждань і нега­тивних переживань, пов'язаних з якою-небудь проблемною життєвою ситуацією або пси­хоемоційною травмою. Психотерапевтичні казки часто створюються самим клієнтом. Дуже часто вони носять притчеподібну форму.

Є. Психологічні казки

Це особливий тип казок. Психологічна казка визначається як авторська історія, яка містить вимисел, відповідає оптимальному ходу природного психічного розвитку дітей через розвиток самосвідомості й передає в метафоричному вигляді інформацію про вну­трішній світ людини. Основна мета психологічної казки — вплив на особистісний розви­ток шляхом допомоги в усвідомленні своїх особливостей. Таким чином, це, насамперед, розвиваюча казка.

5. Стратегії (прийоми) роботи з казками

У практичній психології можна зустріти кілька способів роботи з казками як із проекцією, залежно від того, які завдання ставить перед собою психолог або педагог. Не претендуючи на повний огляд усіх методів, можна спробувати класифікувати їх за цілями і завданнями. Відповідно до уявлень автора, різні за жанрами казки в різній мірі підходять для виконання завдання, тому можна скласти щось на кшталт порівняльної таблиці по жанрах казок і цілях проективних занять із казками.

1. Використання казки як метафори (обговорення за схемою, вона зручна для педа­гогів).

2. Малювання за мотивами казки.

3. «Чому герой так вчинив?» (характеристика героїв з формулюванням свого відно­шення до них)

4. Програвання епізодів казки.

5. Використання казки як притчі-повчання

6. Переробка або творча робота з мотивом казки.

   1. Зміна кінця казки.

   2. Продовження відомої казки

   3. Включення в казку персонажів з іншої казки.

   4. Порівняння тих самих персонажів з різних казок

7. Створення коміксу за казкою з виділенням ключових моментів (виділи 5 клю­чових моментів казки).

8. Підбір музичних фрагментів під кожного персонажа й музичної теми всієї казки. (

9. Підбір кольору під кожний персонаж і колірної гами всієї казки.

10. Міні-твір «Лист героєві».

11. Придумування запитань до казки для дітей

12. Придумування запитань, адресованих казковим персонажам

13. Словесне малювання.

14. Драматизація

15. озвучування фраз персонажів казки з різних емоційних станів

16. -розігрування того самого епізоду, але з різними варіантами розвитку подій.

17. Суд над персонажем.

18. «Кого б ти міг зіграти?» («Ким мене бачать?»)

19. Казка з кінця.

20. Казка навиворіт

21. Складання казки