роки 6 місяців

1. М Бігає значно краще.

2. У Розстібає три ґудзики.

3. Н Систематично сповіщає про фізіологічну потребу.

4.0 Креслить криву замкнену лінію.

5. ЕС Може впевнити словами відмовитись від чогось.

6. М Ставить різноманітні питання.

   3. роки

      1. М Піднімається і спускається східцями без опори.

      2. У Вставляє п'ять кубиків один в один.

      3. Н Самостійно роздягається та роззувається.

4.0 Малює кульку, м'ячик, яблуко та ін.

5. ЕС У іграх відображає навколишнє життя і входить у роль.

6. М Може зв'язно розказати (переказати) простий випадок або опо­відання.

Використання шкали показників у діагностиці психічного розвитку

Увесь процес стандартизації, поділ і систематизація показників спря­мовані на створення реально можливості вимірювати і виявляти кіль­кісно, числом психічний розвиток. Ми використали класичний спосіб кількісного визначення психічного розвитку через коефіцієнт розвитку. Спосіб вирахування і визначення коефіцієнта розвитку (КоР) аналогіч­ний до способу визначення (коефіцієнта розумового розвитку, або «кое­фіцієнта інтелігентності») через календарний (хронологічний) і психічний вік дитини, коли поставити їх у відношення за формулою:

КоР - BP *100

KB

де КоР означав «коефіцієнт психічного розвитку»;BP — вік психічного розвитку; KB — календарний (хронологічний) вік дитини. Отже, для того щоб визначити оцінку психічного розвитку дитини у даний момент через «коефіцієнт розвитку», необхідно встано­вити точно:

а) її календарний вік (KB);

б) вік її психічного розвитку (BP).

Календарний (хронологічний) вік (KB) -- це реальний вік дитини на момент дослідження. Він визначається різницею між датою народження і датою дослідження.

Календарний вік (від 1 до 3 років) визначається в місяцях, причому остача 15 і більше днів береться за 1 місяць.

Психічний вік, або вік розвитку (BP), становить рівень психічного розвитку. Він визначається здатністю при дослідженні за шкалою в за­лежності від кількості показників, які реалізувала дитина у своєму роз­витку для даного вікового мікроперіоду. Вік розвитку рідко збігається з хронологічним віком. Найчастіше він або більший, або менший від ка­лендарного віку. Спостереженнями або експериментально перевіряємо, чи дитина здійснила в своєму розвитку відповідні для її віку показники. У однієї дитини розвиток здійснюється послідовно, систематично і гар­монійно, у другої — існує певна дисоціація: деякі з основних аспектів (навички) випереджають календарний вік, а інші (емоції, мовлення, уміння) відстають від календарного віку. Психічний вік має велике зна­чення в оцінці та діагностиці, бо виявляє рівень розвитку, але його зна­чення є не абсолютним, а відносним. І тому оцінка не може задовольнятися тільки виявленням віку розвитку. Наприклад, різниця в 2 тижні між календарним і психічним віком має різне значення у різ­них періодах розвитку: для десятитижневого малюка це велика різниця, а для дитини віком ЗО тижнів ця різниця ледь помітна. Щоб доповнити неточність і відносність оцінки виявлення психічного віку, співвідно­симо два віки — календарний і психічний і через коефіцієнт розвитку визначаємо оцінку.

6. Діагностика розвитку дитини у ранньому дитячому віці за о. В. Баженовою, е.І. Морозовою, і.Ф. Марковською

ПІЗНАВАЛЬНА СФЕРА

Завдання з кубиками

Запропонуйте дитині 10 кубиків із гранню у вісім сантиметрів. По­кажіть їй, як поставити один кубик на інший, щоб скласти башту. Дайте їй можливість побудувати башту самостійно, потім попросіть дитину по­будувати поїзд (чотири кубики в ряд), міст (один кубик стоїть на двох інших) або сходи (п'ять горизонтальних рядів кубиків, що стоять один на одному, кожний наступний ряд на один кубик коротше попереднього, перший ряд з п'яти).

Завдання зі співвіднесенням предметів

Запропонуйте дитині по вашому вибору завдання, для виконання яких потрібно урахування розміру предметів (складання піраміди).

Для цього потрібно мати 2 однакові за кольором пірамідки.

Покажіть дитині зібрану модель, а потім зруйнуйте на очах дитини цю модель і попросити її зробити таку ж. Якщо дитина не в змозі вико­нати завдання, то зберіть свою пірамідку на очах дитини й запропонуйте їй зробити теж саме зі своєю пірамідкою. Втримайтеся кілька хвилин від підказки, спостерігайте за самостійною роботою дитини й за промовою під час збирання.

Завдання із предметами побуту

Нормативи:

в 15 місяців - підносить ложку до рота, добре сам п'є із чашки, може вийняти таблетку з склянки, малює карлючки олівцем, виявляє ціка­вість до книги;

в 18 місяців - знімає рукавиці, носки, перегортає книгу, перевер­таючи одночасно 2-3 сторінки, вказує на картинки, їсть самостійно густу їжу ложкою, якщо на очах у дитини сховати іграшку під одним із двох однакових предметів, а потім поміняти предмети місцями, вона знахо­дить іграшку на новому місці;

в 2роки - запускає дзиґу, вставляє ключ у замкову щілину, повертає ручку дверей, натискає на кнопку дзвінка, годує й колише ляльку, во­зить машину, перегортає книгу (кожну сторінку окремо), сам надягає носки, туфлі, штанці, у грі відтворює ряд логічно пов'язаних дій;

в 2,5 роки - наслідує великої кількості дій дорослих із предметами побуту, у грі діє взаємозалежно й послідовно (будить ляльку, одягає, годує, веде на прогулянку й т.д.) ; самостійно одягається, але не вміє зав'язувати шнурки, застібати ґудзики;

в 3роки - наслідує велику кількість дій дорослих із предметами по­буту, у грі виконує роль, одягається самостійно, застібає ґудзики, зав'язує шнурки при невеликій допомозі дорослого.

МОВНА СФЕРА

Називання об'єктів

Покажіть дитині кілька простих об'єктів: склянку, ляльку, черевик, машину, м'яч, чашку. Запитайте її: «Що це?»

Нормативи:

в 18 місяців - називає один об'єкт;

в 2роки - називає два-п'ять об'єктів;

в 2,5роки - називає всі об'єкти.

Визначення зображень за назвою

Покажіть дитині картинки, що зображують кішку, собаку, хліб, півня, плаття, ложку, яблуко.

Запитаєте: «Де кішка?» або «Покажи мені кішку, плаття...» Нормативи:

в 18 місяців - указує одну-дві картинки правильно;

в 2роки - указує на п'ять картинок.

Називання зображень. Покажіть дитині картинки, що зображують:

кішку, собаку, гусака, качку, півня,корову, коня;машину, корабель, поїзд, автобус, вантажівку, тролейбус, літак;

стіл,стілець, шафу, ліжко, вікно, двері;

плаття,сорочку, капелюшок, шорти, носки, черевики;

яблуко, сливу, лимон, грушу, кавун;

хліб ,сир;

хлопчика, дівчинку, тітку, дядька, дідуся, бабусю, дитину; чашку, плиту, чайник, каструлю, сковорідку, ніж, вилку, ложку; олівець, зошит, газету, книгу.

Запитайте, показуючи на кожну картинку окремо: «Що це?» або «Що отут намальовано?»

Нормативи:

в 2роки - називає три-чотири картинки;

в 2,5 роки - називає багато картинок із груп: тварини, люди, посуд, одяг, меблі;

в З роки - називає всі, за винятком однієї-двох картинок із груп: тварини, люди, посуд, одяг, транспорт, меблі. Розуміння простих інструкцій

Запропонуйте дитині виконати кілька простих інструкцій: «Дай мені м'яч», «Поклади його на стілець», «Дай його мамі», «Підніми кубик» і т.д. Нормативи:

в 18 місяців - виконує дві інструкції; в 2роки - виконує чотири інструкції; в 2,5 роки - виконує більше 10 інструкцій.

РУХОВА СФЕРА Оцінка великої моторики Нормативи:

в 13 місяців - ходить сам;

в 15 місяців - ходить довго, присідає, нахиляється, повзе нагору по сходам, сам сідає в крісло, може встати з колін;

в 1 рік 6 місяців - сам піднімається й спускається по сходам, може тягти за собою іграшки, переступати через ціпок, що лежить на підлозі;

в 1 рік 9 місяців - вміє ходити по поверхні шириною 15-20 см на ви­соті від підлоги 15-20 см;

в 2 роки - може підняти іграшку з підлоги, нагнувшись, переступає через перешкоду, чергуючи крок, попадає по м'ячу ногою;

в 2 роки 6 місяців - приставним кроком переступає через кілька пе­решкод, що лежать на підлозі на відстані 20 см один від одного;

в 3 роки - може кілька секунд простояти на одній нозі, піднімаючись нагору по сходам, ставить по одній нозі на кожну сходинку, спускаю­чись, ставить на сходинку обидві ноги, стрибає на двох ногах, може їз­дити на триколісному велосипеді.

Оцінка дрібної моторики

Дайте дитині олівець і папір і запропонуйте їй повторити після по­казу малюнок вертикальної, горизонтальної лінії, кола, хреста, квадрата, трикутника, з огляду на її можливості. Якщо дитина проявляє певні здатності, попросіть її скопіювати зображення зі зразка (у цьому випадку дитина не повинна бачити, як вони були намальовані).

Нормативи:

в 18 місяців - повторює штрих;

в 2 роки - після показу повторює вертикальні й горизонтальні лінії;

в 2,5 роки - робить дві або більше лінії при малюнку хреста;

в 3 роки - копіює коло, повторює після показу хрест, малює людину («головонога») без тулуба.

Оцінка уваги

Дитині пропонують знайти серед розташованих на столі карток із зоб­раженням знайомих їй предметів (30-40) картку з таким же зображен­ням, яке їй показують. Для цього у дитини спочатку запитують, що зображено на картинці, потім просять знайти таку ж картинку. Якщо вона правильно виконує завдання, то обидві картки забирають.

Нормативи:

в 3роки - знаходить п'ять-шість зображень із 10.

Оцінка пам'яті

1. Попросіть дитину виконати кілька дій підряд: підвестися зі стільця, обійти стіл навкруги, взяти книгу, підійти з нею до дверей, постукати рукою у двері, відкрити її й повернутися на місце.

Нормативи:

в 18 місяців - виконує три-чотири дій;

в 2,5 роки - виконує чотири-п'ять дій;

в 3,5роки - виконує п'ягь-шість дій.

2. Попросіть дитину сказати вам, з ким вона живе вдома, що вона їла на сніданок, у що любить грати, а також назвати свої ім'я, прізвище й по­вторити фрази:

Сьогодні на вулиці багато калюж;

Його кличуть Ванею, він ходить до дитячого садочка;

Шура почула свисток і побачила поїзд;

Улітку в лісі було багато грибів і ягід,

а потім повторити:

4-7-1; 3-8-6; 2-5- 9; 3-4-1-7; 6-1-5-8; 7-2-9-6.

Нормативи:

в 2,5роки - називає своє ім'я, прізвище, частково відповідає на пи­тання;

в 3 роки - добре відповідає на питання, повторює просту фразу із шести-семи слів і три цифри.

Перевіривши всі сфери розвитку дитини, спробуйте скласти уявлення про її рівень у цілому, виділити те, що вона вже вміє, і те, чого ще не може. Якщо дитина виконує майже все, за винятком окремих завдань, почекайте якийсь час, розвиваючи необхідні навички та вміння.

7. Діагностика дитини раннього віку за Стребелевою Е. А.

Кількісна оцінка в балах

1. бал дається в тих випадках, коли дитина не співпрацює з дорослим і поводиться неадекватно стосовно завдання, не розуміє мети завдання;

2. бали даються в тих випадках, якщо дитина приймає завдання, по­чинає співпрацювати з дорослим, прагне досягти мети, але самостійно виконати завдання не може, у процесі діагностичного навчання діє адек­ватно, але після навчання не переходить до самостійного виконання зав­дання;

3. бали дитина одержує, якщо вона почала співпрацювати з дорослим, приймає й розуміє мету завдання, але самостійне завдання не виконує, у процесі діагностичного навчання діє адекватно, а потім переходить до самостійного способу виконання завдання;

4. бали ставляться в тому випадку, якщо дитина відразу почала спів­працювати з дорослим, приймає завдання й самостійно знаходить спосіб його виконання.

Сумарна кількість балів, отриманих при виконанні 10 завдань, є важ­ливим показником психічного розвитку, що рівняється з нормальною для даного віку кількістю балів (34-40).

Слід зазначити, що у випадках виявлення відставання в розумовому розвитку дитина повинна бути обстежена психоневрологом або невро­патологом.

Параметри оцінки розумового розвитку дітей раннього віку

Діагностика розумового розвитку показує реальні досягнення ди­тини, що склалися в ході виховання й навчання. При цьому варто мати на увазі, що у випадках серйозних недоліків у розумовому розвитку не­обхідно застосувати не тільки метод психолого-педагогічного експери­менту, але й інші методи: вивчення історії розвитку дитини; спостереження за поведінкою дитини, її грою.

У більш складних випадках потрібно клінічне, нейрофізіологічне, па­топсихологічне вивчення дитини й т.п.

Основними параметрами оцінки пізнавальної діяльності дітей ран­нього віку можна вважати:

• прийняття завдання;

• способи виконання завдання;

• навченість у процесі обстеження;

• відношення до результату своєї діяльності.

• Прийняття завдання, тобто згода дитини виконати запропоноване завдання незалежно від якості самого виконання, є першою абсолютно необхідною умовою виконання завдання. При цьому вона проявляє ін­терес або до іграшок, або до спілкування з дорослим.

Способи виконання завдання. Відзначається: самостійне виконання завдання; виконання завдання за допомогою дорослого, тобто можливо діагностичне навчання; самостійне виконання завдання після навчання.

Адекватність дій визначається як відповідність дій дитини умовам даного завдання, яке продиктоване характером матеріалу й вимогам ін­струкції. Найбільш примітивним способом є дія силоміць або хаотична дія без урахування властивостей предметів. Неадекватне виконання зав­дання у всіх випадках свідчить про можливе порушення розумового роз­витку дитини.

Навченість. Навчання дитини під час діагностичного обстеження проводиться тільки в межах тих завдань, які рекомендуються для дітей даного віку.

У процесі обстеження дітям треба пропонувати наступні види допо­моги:

• виконання дії по наслідуванню,

• виконання завдання по наслідуванню з використанням вказівних жестів, з мовною інструкцією.

На рівні елементарного наслідування дитина може засвоїти спосіб ви­конання того або іншого завдання від дорослого, діючи одночасно з ним. Кількість показів способів виконання завдання не повинне перевищу­вати трьох разів. При цьому мова дорослого повинна служити покажчи­ком мети даного завдання й оцінювати результативність дій дитини. Навченість, тобто перехід дитини від неадекватних дій до адекватних, свідчить про потенційні можливості дитини. Відсутність результату в деяких випадках може бути пов'язане із грубим зниженням інтелекту, з порушеннями емоційно-вольової сфери.

Відношення до результату своєї діяльності. Зацікавленість своєю діяльністю й кінцевим результатом характерна для дітей, що розви­ваються нормально. Байдуже відношення до того, що вона робить, і до отриманого результату характерно для дитини з можливими порушен­нями інтелекту.

Всі ці параметри знайшли відбиття в бальній оцінці розумового роз­витку дітей.

Література

1. Діагностика психічного розвитку дітей перших трьох років життя / І.М.Новікова – К.: Марич, 2010

2. Психическое тестирование детей от рождения до 10 лет / О.Н.Истратова. – Ростов н/Д : Феникс, 2008

3. Планування роботи практичного психолога дошкільного закладу / С.В.Сіроштан – К.: Марич, 2010. – (Психологічний інструментарій)

4. Большая книга детского психолога / О.Н.Истратова, Г.А.Широкова, Т.В.Эксакусто. – Ростов н/Д : Феникс, 2008.

5. Порадник практичного психолога / О.Є Марінушкіна, Ю.О.Замазій. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.

6. Психодиагностика детей в дошкольных учреждениях (методики, тесты, опросники) / авт.-сост. Е.В.Доценко. – Волгоград: Учитель, 2008.

Лекція №2

Тема 12.3 Діагностика готовності дітей до початку навчання в школі.

План

1. Діагностика інтелектуального компоненту готовності дітей до початку навчання в школі.

2. Діагностика особистісного компоненту готовності дітей до початку навчання в школі.

3. Діагностика соціального компоненту готовності дітей до початку навчання в школі.

4. Особливості оформлення звітної документації за результатами діагностики готовності дітей до початку навчання в школі.

Структура компонентов готовности ребенка к обучению в школе включает следующие блоки:

МОРФОЛОГИЧЕСКАЯ ЗРЕЛОСТЬ:

• состояние здоровья ребенка (медицинская группа здоровья);

• уровень сформированности крупной моторики;

• уровень сформированности мелкой моторики;

• биологический возраст.

ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНАЯ ЗРЕЛОСТЬ:

Уровень сформированности различных психических функций:

• мышления (наглядно-действенного, наглядно-образного, словесно-логи­ческого);

• восприятия (зрительного, слухового);

• памяти (зрительной, слуховой, произвольной);

• внимания (устойчивости, распределения, переключения, объема);

• речи (звукового анализа, словарного запаса, владения связанной речью);

• воображения.

ЭМОЦИОНАЛЬНО-ВОЛЕВАЯ ЗРЕЛОСТЬ:

• уровень развития произвольности;

• учебная мотивация;

• уровень тревожности.

СОЦИАЛЬНАЯ ЗРЕЛОСТЬ:

• социальная компетентность;

• коммуникативные навыки.

Диагностический инструментарий состоит из батареи тестовых заданий, анкет и вопросников для воспитателей и родителей с целью получения информации о ребенке методом экспертных оценок и предупреждения таким образом перегрузки детей в период тестирования.

Диагностическое обследование проводится в период: март-апрель-май, что позволяет вовремя предоставить информацию о степени готовности ребенка к школьному обучению в комиссию по приему первоклассников в школу.

Обследование ребенка проводится в привычной для ребенка обстановке (либо в кабинете психолога, где раньше проходили индивидуальные и подгрупповые занятия, либо в групповом помещении в спокойном уголке - например в спальне, в специально оборудованном для этого месте).

Мебель должна быть подобрана по росту детей, освещение достаточное. Весь необходимый материал подготовлен и скомпонован для удобной работы.

Процедура обследования проводится в утренние часы с 9.00 до 11.00 и во второй половине дня с 15.30 до 17.00. Все задания предлагаются ребенку инди­видуально, в определенной последовательности. Время работы с ребенком не должно превышать возрастных норм учебной деятельности и длиться не более 30 мин. Поэтому вся батарея тестов не может быть применена за один раз. Обычно на полную комплексную диагностику необходимо три встречи.

Частичные результаты тестирования заносятся в специальные бланки фик­сации промежуточного результата. Тест на определение уровня развитости функций внимания может проводиться в групповой форме.

Тест Тулуз-Пьерона не входит в основную батарею, он используется допол­нительно, для измерения скоростных характеристик психических процессов с целью составления прогноза об интенсивности будущего начального образования и возможного выявления ММД у некоторых детей.

Родители детей получают информацию о проведении исследования на общем собрании группы и в ходе индивидуальных консультаций по запросу. На само тестирование они не приглашаются (так как это часто усложняет процедуру и мешает детям), но это может быть разрешено в случае необходимости по согла­сованию с психологом.

Результатом обследования детей является заключение о степени готовности ребенка к школьному обучению, сделанное на основе сравнения его индиви­дуальных характеристик с возрастными нормативами. Указывается оптимальный для него уровень сложности образовательных программ. При значительных отклонениях от возрастных требований родителям может быть дана рекомендация отложить на год поступление ребенка в школу до достижения им необходимой зрелости. При наличии задержки в развитии могут быть предложены соответ­ствующие коррекционные программы.

Семінарське заняття №1

Тема 12.1 Психолого-педагогічний супровід дітей в період адаптації до умов днз.

• Питання для обговорення

1. Емоційний портрет новоприбулої дитини.

2. Особливості психологічної адаптації дітей раннього та дошкільного віку.

3. Психодіагностична робота з новоприбулими дітьми.

4. Профілактична та корекційна робота з дітьми в період адаптації.

• Практична частина

Проведення студентами вправ та ігор, які можна використати для профілактичної та корекційної роботи з дітьми в період адаптації (до 4 питання).

• Індивідуально-дослідне завдання

Розробити програму дослідження адаптаційного періоду новоприбулих дітей.

Література

8. Адаптация ребенка к детскому саду. Советі педагогам и родителям: Сборник. – СПб.: Речь, Образовательные проекты; М.:Сфера, 2010

9. Большая книга детского психолога / О.Н.Истратова, Г.А.Широкова, Т.В.Эксакусто. – Ростов н/Д : Феникс, 2008.

10. Планування роботи практичного психолога дошкільного закладу / С.В.Сіроштан – К.: Марич, 2010. – (Психологічний інструментарій)

11. Порадник практичного психолога / О.Є Марінушкіна, Ю.О.Замазій. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.

12. Психологические тренинги в детском саду / Л.В.Чернецкая. – Изд.3-е – Ростов н/Д: Феникс,2006

13. Сходинки адаптації дітей раннього віку / л.Стреж. – к.: Шк.Світ, 2009

14. Таємниці адаптації. Психологічні особливості дітей дошкільного віку. Третій рік життя / авт.-уклад. О.С.Нурєєва, З.І.Шейнфельд. – Х.: Вид.група «Основа», 2008

Семінарське заняття №2

Тема 12.3 Корекція та розвиток готовності дітей до початку навчання в школі.

• Питання для обговорення

6. Особливості корекційної та розвивальної роботи з майбутніми першокласниками. Комплексний підхід.

7. Порівняння різних систем роботи з формування психологічної готовності дітей до початку навчання в школі. Структура корекційно-розвивальних програм.

8. Ігри та вправи, які використовуються в роботі з формування психологічної готовності дітей до початку навчання в школі.

• Практична частина

Проведення студентами вправ та ігор, які ілюструють питання 3.

• Індивідуально-дослідне завдання

Розробити план програми формування психологічної готовності дітей до початку навчання в школі.

Література

3. Большая книга подросткового психолога / О.Н.Истратова, Т.В.Эксакусто. – Ростов н/Д: Феникс, 2008.

4. Програма роботи з майбутніми першокласниками / В.Д.Дьякова, А.В.Железняк. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2008

5. Психологічна готовність дитини до школи / О.Таран. – К.: Шк.світ, 2010

6. Газета «Психолог дошкілля»

7. Журнал «Практична психологія та соціальна робота»

Самостійна робота №1

Тема 12.1 Психолого-педагогічний супровід дітей в період адаптації до умов днз .

План

1. Вплив персоналу ДНЗ та батьків дитини на перебіг адаптації. Особливості роботи психолога з батьками та педагогічним колективом.

2. Особливості планування ігрових занять з дітьми.

3. Основні принципи проведення занять з новоприбулими дітьми.

Література.

1. Адаптация ребенка к детскому саду. Советі педагогам и родителям: Сборник. – СПб.: Речь, Образовательные проекты; М.:Сфера, 2010

2. Большая книга детского психолога / О.Н.Истратова, Г.А.Широкова, Т.В.Эксакусто. – Ростов н/Д : Феникс, 2008.

3. Планування роботи практичного психолога дошкільного закладу / С.В.Сіроштан – К.: Марич, 2010. – (Психологічний інструментарій)

4. Порадник практичного психолога / О.Є Марінушкіна, Ю.О.Замазій. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.

5. Психологические тренинги в детском саду / Л.В.Чернецкая. – Изд.3-е – Ростов н/Д: Феникс,2006

6. Сходинки адаптації дітей раннього віку / Л.Стреж. – К.: Шк.світ, 2009

7. Таємниці адаптації. Психологічні особливості дітей дошкільного віку. Третій рік життя / авт.-уклад. О.С.Нурєєва, З.І.Шейнфельд. – Х.: Вид.група «Основа», 2008

Самостійна робота №2

Тема 12.2 Діагностика та корекція психічного розвитку дітей раннього віку.

План

1. Особливості психічного розвитку дітей в ранньому віці.

2. Правила організації процедури тестування дітей раннього віку.

Література.

1. Діагностика психічного розвитку дітей перших трьох років життя / І.М.Новікова – К.: Марич, 2010

21