3. Методики спостереження й експертної оцінки інтерпретації. Ситуаційний тест.

У соціальній психології досить часто використовуються методики дослідження міжособистісних взаємин, у яких акцент робиться на об'єктивний і великий опис інтеракції, що згодом інтерпретується, виходячи з визначених теоретичних поглядів.

На відміну від попе­реднього класу методик тут дослідник має справу з менш однознач­ним і менш контекстуальним психологічним матеріалом; його інтер­претація більш інтегративна, більш залежна від психологічної теорії, на яку спирається дослідник. Зміст схеми спостереження залежить від теоретичної орієнтації психолога і специфіки розв'я­зуваних прикладних задач. Все-таки у своїй більшості вихідними точками відліку служать ситуативні детермінанти поведінки, гештальти трансакцій.

Формально процедури реєстрації поведінки відрізняються одна від іншої за низкою параметрів: реєстрування дискретних реакцій - реєстрування реакцій визначених загальних категорій; постійне реєстрування поведінки - вибіркове; реєстрування поведінки в ізо­ляції - реєстрування реакцій у контексті попередніх або наступних подій.

Одна з найвідоміших методик реєстрації міжособистісних взає­мин належить Р.Бейлсу, який розробив схему, що дозволяє за єдиним планом реєструвати різні види інтеракції в групі. За цією ж схемою спостерігач може кодувати кожну взаємо­дію в будь-якій малій групі за 12 показниками, що об'єднані в чоти­ри більш загальні категорії: область позитивних емоцій, область розв'язання проблем, область постановки проблем і область нега­тивних емоцій. Завдяки такій формалізованій процедурі спостере­ження можна визначити різні рівні групової динаміки, статус і роль учасників взаємодії тощо. Наприклад: людина, що одержала висо­кий бал в області розв'язання проблем, розглядається як діловий лідер, а в області позитивних емоцій - як емоційний лідер. Схема Р.Бейлса та її критика докладно описані в літературі (Ольшанський В.Б., 1981; Андрєєва Г.М., 1980).

4. Діагностика індивідуально-особистісних властивостей, що впливають на міжособистісні взаємини.

Для діагностики міжособистісних взаємин важливо виділити ті індивідуально-особистісні властивості учасників інтеракції, що впли­вають на процес спілкування.

Створено тести і шкали для виміру таких властивостей, як стиль лідерства, авторитарність, сумісність, тривожність, особистісні цін­ності, рівень агресивності, стиль реагування в конфліктній ситуації, тощо. Усі шкали перелічити неможливо, їх дуже багато, тому що більшість дослідників і практиків будують їх, виходячи зі своїх задач і конкретної ситуації. Існують спроби об'єднати різні шкали у великі психологічні опитувальники, підготувати спеціальні бата­реї тестів для вивчення міжособистісних взаємин. Найбільш відомі тести цієї групи: Каліфорнійський психологічний опитувальник особистості і методика Т.Лірі.

Каліфорнійський психологічний опитувальник особистості (СРІ) був розроблений за принципом ММРІ наприкінці 60-х років американським психологом Дж.Тоухом. Ціль цього опитувальника - «передбачати, що люди скажуть або зроблять у визначеній ситуації, а також спрогнозувати, що інші скажуть про них». На відміну від ММРІ, СРІ призначений для здорових людей і виявляє не патологічні, а скоріше соціально-психологічні характе­ристики особистості.

Опитувальник складається з 480 тверджень, на які обстежува­ному треба відповісти «так» або «ні». Більшість запитань, 200 з яких узяті з ММРІ, стосуються типової поведінки, повсякденних почут­тів, думок і установок обстежуваного. Підраховані відповіді перено­сяться на аркуші зі стандартними нормами за 18 шкалами опитувальника, і будується профіль особистості. Шкали опитувальника при інтерпретації поєднуються в чотири групи.

Шість шкал, що входять у першу групу, вимірюють врівнова­женість, самовпевненість і адекватність у міжособистісних взаєми­нах. Це шкали домінантності, здатності придбати соціальний статус, соціальність, товариськість, самосприйняття і почуття благополуччя.

Друга група шкал виявляє зрілість і соціалізацію особистості, її відповідальність і міжособистісні цінності. У неї включені також шість шкал: відповідальності, досягнутої соціалізації, самоконтролю, толерантності, сприятливого враження і звичайності.

У третю групу включені три шкали: досягнення через конформність, досягнення через відстоювання своєї незалежності, інте­лектуальної ефективності.

До четвертої групи входять три шкали: психологічність, гнуч­кість і жіночість. Три шкали з названих вище - почуття благополуч­чя, сприятливого враження і звичайності - дозволяють визначити щирість відповідей обстежуваних, хоча результати за ними теж інтерпретуються.