
- •Навчально-методичне забеспечення дисципліни Основи психодіагностики та корекції
- •Програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Корекційна робота з дітьми групи «проблемно активного» реагування.
- •Тема 2. Корекційна робота з дітьми групи «проблемно пасивного» реагування.
- •Тема 3. Діагностика подружніх стосунків.
- •Тема 4. Розвиток я-концепції дітей, підлітків та старшокласників. Корекція дитячо-батьківських відносин.
- •Тема 1. Основні методики психодіагностики міжособистісних взаємин.
- •Тема 2. Особливості діагностики міжособистісних стосунків в дошкільному та шкільному колективах.
- •Тема 3. Дослідження міжособистісних стосунків та соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі.
- •Тема 1. Формування доброзичливого ставлення у дошкільників та молодших школярів.
- •Тема 2. Корекція сфери міжособистісних взаємин підлітків та юнаків.
- •Тема 1. Психолого-педагогічний супровід дітей в період адаптації до умов днз.
- •Тема 2. Діагностика та корекція психічного розвитку дітей раннього віку.
- •Тема 3. Робота практичного психолога з проблеми готовності дітей до початку навчання в школі.
- •Змістовий модуль № 5 «Казкотерапія в роботі практичного психолога» Змістовий модуль 5 – «Казкотерапія в роботі практичного психолога»
- •Після опрацювання цих тем, студент може отримати такі бали:
- •Тема 4.1. Основи казкотерапіїі.
- •1. Поняття казкотерапії, предмет та завдання.
- •2. Принципи роботи з казками
- •3. Основні підходи до психологічного аналізу казок
- •4. Види казок у казкотерапії. А.Художні казки.
- •Народні казки
- •Авторські казки
- •Б. Дидактичні казки
- •В. Медитативні казки
- •Г. Психокорекційні казки
- •Д. Психотерапевтичні казки
- •Є. Психологічні казки
- •5. Стратегії (прийоми) роботи з казками
- •6. Казкотерапія - дітям
- •Тема 4.2. Основні форми та прийоми роботи з казками.
- •Індивідуально-дослідне завдання 1
- •Тема 4.3. Технологія проведення казкотерапевтичного заняття.
- •Індивідуально-дослідне завдання 2
- •Тема 4.4. Пісочна терапія.
- •Тема 4.5. Основи лялькотерапії.
- •Тілесно-орієнтована терапія -
- •Психосоматика –
- •Засновником методу прийнято вважати австрійського психоаналітика Вільгельма Райха (1897-1957).
- •1. Робота з диханням.
- •2. Оцінка тіла через напружені пози.
- •3. Рухові вправи.
- •М'язові панцирі
- •Тема: Танцювально-рухова терапія.
- •3. Вправи практичного характеру
- •Тема. Використання методів тілесно-орієнтованої терапії в роботі практичного психолога.
- •Тема. Психогімнастика.
- •Тема 6.4. Використання методів тілесно-орієнтованої терапії в роботі психолога системи освіти.
- •Руководство по телесно-ориентированной терапии. – Спб.: Речь, 2007.
- •Змістовий модуль № 8
- •«Психодіагностика особистості»
- •Змістовий модуль 8 – «Психодіагностика особистості»
- •Методичні вказівки щодо роботи з модулем
- •Після опрацювання цих тем, студент може отримати такі бали:
- •Тема 6.2. Діагностика темпераменту.
- •1. Основні методи дослідження темпераменту.
- •2. Опитувальники темпераменту. Опитувальннк струкіури темпераменту (ост)
- •Опитувальник формально- динамічних властивостей індивідуальності (офдві)
- •Павловський опитувальник темпераменту (pts - Pavlovian Temperament Survey)
- •Тест Стреляу.
- •Тест темперамента Айзенка (Методика Айзенка epq)
- •3. Особливості роботи зі школярами з різними типами темпераменту.
- •Тема 6.2. Діагностика характеру.
- •1. Діагностика рис характеру. Поняття про характер.
- •Методики діагностики особливостей характеру:
- •2. Психологічне дослідження акцентуйованості характеру.
- •Для діагностики акцентуйованості використовується наступна діагностична модель:
- •Мінімальні діагностичні числа (мдч):
- •Правила ідентифікації типів:
- •Модифікований тест Люшера
- •Діагностика узагальнених значеннєвих настановлень
- •6.4 Діагностика психічних станів та емоційно-особистісної дезадаптації.
- •Методичні рекомендації:
- •6.1 Діагностика рис особистості.
- •Методичні рекомендацї.
- •Тема 6.2. Діагностика емоційно-вольової сфери особистості.
- •Змістовий модуль № 8 «Психокорекція емоційно-особистісної сфери і поведінки» Змістовий модуль 8 – «Психокорекція емоційно-особистісної сфери і поведінки»
- •Темам 9.1. Корекційна робота з дітьми групи «проблемно активної» групи реагування.
- •Темам 9.1. Корекційна робота з дітьми групи «проблемно пасивної» групи реагування.
- •Тема: Корекційна робота з дітьми групи ненормального активного реагування.
- •Тема 8.3.Корекційна робота з дітьми групи ненормального пасивного реагування.
- •8.4 Психологічна корекція особистісних порушень та поведінки в підлітковому віці.
- •Тема : Розвиток та корекція емоційної сфери дітей
- •Змістовий модуль № 9 «Соціально-психологічна діагностика» Змістовий модуль 10 – «Соціально-психологічна діагностика»
- •Методичні вказівки щодо роботи з модулем
- •Після опрацювання цих тем, студент може отримати такі бали:
- •Тема 9.2. Основні методики психодіагностики міжособистісних взаємин.
- •Діагностика міжособистісних взаємин на основі суб’єктивних переваг.
- •Методики непрямої оцінки міжособистісних переваг.
- •Методики спостереження й експертної оцінки інтерпретації. Ситуаційний тест.
- •Діагностика індивідуально-особистісних властивостей, що впливають на міжособистісні взаємини.
- •Діагностика міжособистісних стосунків та соціальної структури груп (на основі методики т.Лірі)
- •Методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки (методика Томоса)
- •Тема 9.3. Діагностика міжособистісних стосунків дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
- •Тема 9.3. Діагностика сфери міжособистісних відносин підлітків
- •Тема 9.4 Дослідження міжособистісних стосунків та соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі
- •Змістовий модуль № 10 «Корекція та розвиток міжособистісної сфери» Змістовий модуль 11 – ««Корекція та розвиток міжособистісної сфери»
- •Формування доброзичливих взаємин у дошкільників та молодших школярів.
- •Тема 11.1. Формування доброзичливих взаємин у дошкільників та молодших школярів.
- •11.2. Корекція сфери міжособистісних взаємин підлітків та юнаків.
- •Тема 11.1. Формування доброзичливого ставлення у дошкільників та молодших школярів.
- •Тема 11.2. Корекція сфери міжособистісних взаємин підлітків та юнаків.
- •Методичні вказівки щодо роботи з модулем
- •Після опрацювання цих тем, студент може отримати такі бали:
- •5.1 Психодіагностичні методики дослідження я-концепції.
- •1. Самосвідомість як об'єкт психодіагностики.
- •2. Методики діагностики самосвідомості, їх достоїнства та недоліки.
- •Достоїнства й недоліки методик психодіагностики самосвідомості.
- •Методики психодіагностики в кокології.
- •Тема 9.2. Діагностика дитячо-батьківських та подружніх стосунків.
- •Проективні методики діагностики дитячо-батьківських стосунків.
- •Основні теми діагностики подружніх стосунків.
- •Дослідження індивідуальних особливостей та рівня сумісності партнерів
- •Дослідження рівня задоволеності стосунками в парі та сімейної моделі партнерів.
- •Тема 9.2. Діагностика дитячо-батьківських та подружніх стосунків.
- •Тема 9.4. Розвиток я-концепції дітей, підлітків та старшокласників. Корекція дитячо-батьківських відносин.
- •9.4. Розвиток я-концепції підлітків та старшокласників.
- •Тема 9.4. Діагностика подружніх стосунків.
- •Змістовий модуль № 12 «Особливості психодіагностичної та корекційно-розвивальної роботи практичного психолога днз»
- •Тема 12.2. Діагностика та корекція психічного розвитку дітей раннього віку.
- •3. Методика визначення рівня розвитку розумових і сенсорних процесів, розроблена г.А.Урунтаєвою і ю.А.Афонькіною
- •4. Діагностика нервово-психічного розвитку дітей 2-го й 3-го року життя за н.М.Щеловановим та Аксаріною
- •5. Діагностика розвитку дитини у ранньому дитячому віці за Мановою-Томовою
- •6. Діагностика розвитку дитини у ранньому дитячому віці за о. В. Баженовою, е.І. Морозовою, і.Ф. Марковською
- •Тема 12.3 Діагностика готовності дітей до початку навчання в школі.
- •Тема 12.1 Психолого-педагогічний супровід дітей в період адаптації до умов днз.
- •Сходинки адаптації дітей раннього віку / л.Стреж. – к.: Шк.Світ, 2009
- •Тема 12.3 Корекція та розвиток готовності дітей до початку навчання в школі.
- •Тема 12.1 Психолого-педагогічний супровід дітей в період адаптації до умов днз .
- •Тема 12.2 Діагностика та корекція психічного розвитку дітей раннього віку.
Методики спостереження й експертної оцінки інтерпретації. Ситуаційний тест.
У соціальній психології досить часто використовуються методики дослідження міжособистісних взаємин, у яких акцент робиться на об'єктивний і великий опис інтеракції, що згодом інтерпретується, виходячи з визначених теоретичних поглядів.
На відміну від попереднього класу методик тут дослідник має справу з менш однозначним і менш контекстуальним психологічним матеріалом; його інтерпретація більш інтегративна, більш залежна від психологічної теорії, на яку спирається дослідник. Зміст схеми спостереження залежить від теоретичної орієнтації психолога і специфіки розв'язуваних прикладних задач. Все-таки у своїй більшості вихідними точками відліку служать ситуативні детермінанти поведінки, гештальти трансакцій.
Формально процедури реєстрації поведінки відрізняються одна від іншої за низкою параметрів: реєстрування дискретних реакцій - реєстрування реакцій визначених загальних категорій; постійне реєстрування поведінки - вибіркове; реєстрування поведінки в ізоляції - реєстрування реакцій у контексті попередніх або наступних подій.
Одна з найвідоміших методик реєстрації міжособистісних взаємин належить Р.Бейлсу, який розробив схему, що дозволяє за єдиним планом реєструвати різні види інтеракції в групі. За цією ж схемою спостерігач може кодувати кожну взаємодію в будь-якій малій групі за 12 показниками, що об'єднані в чотири більш загальні категорії: область позитивних емоцій, область розв'язання проблем, область постановки проблем і область негативних емоцій. Завдяки такій формалізованій процедурі спостереження можна визначити різні рівні групової динаміки, статус і роль учасників взаємодії тощо. Наприклад: людина, що одержала високий бал в області розв'язання проблем, розглядається як діловий лідер, а в області позитивних емоцій - як емоційний лідер. Схема Р.Бейлса та її критика докладно описані в літературі (Ольшанський В.Б., 1981; Андрєєва Г.М., 1980).
Діагностика індивідуально-особистісних властивостей, що впливають на міжособистісні взаємини.
Для діагностики міжособистісних взаємин важливо виділити ті індивідуально-особистісні властивості учасників інтеракції, що впливають на процес спілкування.
Створено тести і шкали для виміру таких властивостей, як стиль лідерства, авторитарність, сумісність, тривожність, особистісні цінності, рівень агресивності, стиль реагування в конфліктній ситуації, тощо. Усі шкали перелічити неможливо, їх дуже багато, тому що більшість дослідників і практиків будують їх, виходячи зі своїх задач і конкретної ситуації. Існують спроби об'єднати різні шкали у великі психологічні опитувальники, підготувати спеціальні батареї тестів для вивчення міжособистісних взаємин. Найбільш відомі тести цієї групи: Каліфорнійський психологічний опитувальник особистості і методика Т.Лірі.
Каліфорнійський психологічний опитувальник особистості (СРІ) був розроблений за принципом ММРІ наприкінці 60-х років американським психологом Дж.Тоухом. Ціль цього опитувальника - «передбачати, що люди скажуть або зроблять у визначеній ситуації, а також спрогнозувати, що інші скажуть про них». На відміну від ММРІ, СРІ призначений для здорових людей і виявляє не патологічні, а скоріше соціально-психологічні характеристики особистості.
Опитувальник складається з 480 тверджень, на які обстежуваному треба відповісти «так» або «ні». Більшість запитань, 200 з яких узяті з ММРІ, стосуються типової поведінки, повсякденних почуттів, думок і установок обстежуваного. Підраховані відповіді переносяться на аркуші зі стандартними нормами за 18 шкалами опитувальника, і будується профіль особистості. Шкали опитувальника при інтерпретації поєднуються в чотири групи.
Шість шкал, що входять у першу групу, вимірюють врівноваженість, самовпевненість і адекватність у міжособистісних взаєминах. Це шкали домінантності, здатності придбати соціальний статус, соціальність, товариськість, самосприйняття і почуття благополуччя.
Друга група шкал виявляє зрілість і соціалізацію особистості, її відповідальність і міжособистісні цінності. У неї включені також шість шкал: відповідальності, досягнутої соціалізації, самоконтролю, толерантності, сприятливого враження і звичайності.
У третю групу включені три шкали: досягнення через конформність, досягнення через відстоювання своєї незалежності, інтелектуальної ефективності.
До четвертої групи входять три шкали: психологічність, гнучкість і жіночість. Три шкали з названих вище - почуття благополуччя, сприятливого враження і звичайності - дозволяють визначити щирість відповідей обстежуваних, хоча результати за ними теж інтерпретуються.