
- •1. Загально психологічні принципи психологічних досліджень
- •2. Проблема розвитку психіки у філогенезі.
- •3. Основні властивості психіки людини.
- •4. Особливості свідомості людини.
- •5. Самосвідомість людини та її основні функції.
- •6. Психофізична та психофізіологічна проблеми та шляхи їх вирішення.
- •7. Особистість в контексті сучасних наукових досліджень.
- •8. Теорії особистості
- •9. Індивідуально типологічні особливості особистості. Темперамент.
- •10.Індивідуально типологічні особливості особистості. Характер
- •11. Індивідуально типологічні особливості особистості. Здібності
- •12. Мотиваційна сфера особистості
- •13. Теорія емоцій, їх характеристика та аналіз.
- •14. Поняття про почуття. Визначальні риси емоцій та почуттів.
- •15.Вираження почуттів. Зовнішні вияви почуттів. Зняття внутрішньої напруги.
- •17. Відчуття людини. Їх основні закономірності.
- •18. Сприймання людини: основні особливості
- •19. Пам’ять людини: її основні процеси
- •20. Мислення людини: основні розумові операції.
- •21. Уява людини, основні процеси створення образів уяви.
- •22. Мовлення людини, його основні види та функції.
- •23.Увага людини, її основні особливості.
- •24. Основні етапи розвитку предмету психології
- •26. Психоаналіз – історія розвитку, розгалуження, основні проблеми.
- •27. Біхевіоризм.
- •28. Гештальт психологія та екзистенцій на психологія.
- •29. Історія і тенденції розвитку Української психології.
- •30. Гуманістична психологія.
- •32. Поведінка та установки. Теорія когнітивного дисонансу Фестінгера.
- •33. Соціальне мислення. Стереотипність, евристичність, ілюзорність. Фундаментальна помилка атрибуції.
- •34. Види груп в соціальній психології. Загальна характеристика та способи класифікації.
- •35. Соціальні і гендерні ролі.
- •36. Теорії агресії в соціальні психології. Послаблення агресії за допомогою соціального научіння.
- •37. Етапи організації і проведення експериментального психологічного дослідження.
- •38. Ідеальний та реальний експерименти.
- •39. Експериментальні змінні та способи їхнього контролювання
- •40. Спостереження як один з основних емпіричних методів психології.
- •41. Методи опитування в психологічних дослідженнях.
- •42. Вплив особистості досліджуваного в експерименті.
- •43. Вплив експериментатора в експерименті.
- •44.Класифікація типів за Лазурським.
- •45. Порівняння психологічних моделей особистості Ганнушкіна, Лічко, Леонгарда.
- •45. Розуміння екстра-інтроверсії Юнгом, Айзенком, Леонгардом
- •46. Типологічна модель Кречмера. Психологія конституційних відмінностей Шелдона.
- •48. Функціональні стани в структурі поведінки людини. Фізіологічні індикатори функціональних станів. Способи їх корекції та принципи саморегуляції.
- •49. Фізіологічні основи мотивації та емоцій
- •50. Гомеостаз як основна умова життєдіяльності організму. Психофізіологічні принципи саморегуляції.
- •51. Основні психологічні концепції онтогенезу психіки людини
- •52, Основні закономірності онтогенезу психіки людини
- •53. Кризи 2 та 3 років життя. Засоби подолання.
- •54. Кризи 7 і 13 років життя. Засоби подолання.
- •55. Формування особистої ідентичності в юнацькому віці.
- •56. Криза середини життя і засоби її подолання.
- •57. Основні психологічні концепції навчання
- •58. Показники та критерії вихованості особистості.
- •59. Комунікативна культура вчителя.
- •60. Психологічна характеристика методів і форм навчання.
- •61. Психологічний аспект контролю та оцінки знань
- •62. Вибір методологічної основи інтерпретації психологічних даних.
- •63. Психологічна спеціалізація в системі вищої школи України. Провідні учбові та науково-дослідні психологічні центри України.
- •64. Психологічна структура трудової діяльності
- •65. Прогностична трудова експертиза.
- •67. Поняття психологічної професіографії. Структура психограми.
- •68. Характеристика операторської діяльності : її структура, надійність, помилки.
- •69. Вимірювання в психології. Основні типи шкал.
- •70. Вимоги до побудови і перевірки методик.
- •71. Надійність та валідність тестів
- •72. Основні поняття психометрії
- •73. Психологічний діагноз та висновок
- •74. Соціальні та етичні аспекти психологічної діагностики. Етичний кодекс психолога діагноста.
- •75. Загальні та спеціальні вимоги до психолога консультанта
- •76. Модель ефективного консультанта
- •77. Уміння та навички консультанта
- •78. Різновиди психологічного консультування
- •79. Соціально-політичні чинники оптимізації політичної діяльності
- •80. Політична соціалізація: сутність, етапи, основні механізми
- •81. Психологія організованої злочинності
- •82. Психологічна характеристика потерпілого
- •83. Функції управління, вимоги до особистості менеджера в світлі проблем психології управління
- •84. Психологія конфлікту. Запобігання та вирішення конфліктів у процесі управління
- •85. Норма-патологія, хвороба- здоров’я
- •86. Внутрішня картина здоров’я
- •87. Психічне здоров’я як регулятор поведінки в життєвих ситуаціях
- •88. Невротичні розлади
- •90. Соціально-психологічна характеристика та актуальні проблеми сучасної сім’ї
- •91. Стабільність шлюбних стосунків та їх детермінанти
- •92. Психологічні засади формування спортивної досконалості
- •93. Психологія спортивних змагань
- •94. Аналіз програм шкільного курсу психології.
- •96.Особливості проведення уроку
- •97. Оцінювання знань на заняттях з психології
- •98. Основні завдання практичного психолога в організації
- •99. Основні завдання практичного психолога в медичному закладі
- •100. Основні завдання практичного психолога у навчальному закладі
14. Поняття про почуття. Визначальні риси емоцій та почуттів.
До афективного простору людини входять не тільки емоції, а й почуття.
Емоції – відображення ситуаційного ставлення людини до об’єктів
Почуття – стійке і узагальнене ставлення людини до об’єктів
Емоції і почуття співвідносяться як становлення і стале.
Почуття потребують для свого виникнення емоцій. Емоції – це стадія виникнення почуттів, почуття – це стадія розкриття, вираження емоцій.
Почуття є предметними. Вони відносяться до предмету : почуття радості відносно чогось, гнів на когось, вина із-за чогось.
Предметні почуття діляться на інтелектуальні, естетичні, моральні.
Світоглядні почуття – узагальнене ставлення людини, до світу, людей, до себе. Це іронія, сарказм, трагізм.
Характеристики почуттів (загальні з емоціями):
знак (позитив, негатив, амбівалентні)
Модальність(радість, горе...)
Кількісні характеристики (інтенсивність, глибина, тривалість)
Властивості почуттів і емоцій: переключення, передбачення. Просторово-часове зміщення.
Головна властивість почуттів –визначення динамічного вектора активності суб’єкта щодо предмета почуття. Кохати – означає діяти певним чином щодо когось.
Наші почуття виконують дві функції: сигнальну та регулюючу. Сигнальна функція почуттів виражається в тому, що переживання виникають і змінюються у зв'язку з змінами, що відбуваються в навколишньому середовищі або в організмі людини. Регулююча функція почуттів виражається в тому, що стійкі переживання спрямовують нашу поведінку, підтримують його, змушують долати зустрічаються на шляху перешкоди або заважають протіканню діяльності, блокують її.
15.Вираження почуттів. Зовнішні вияви почуттів. Зняття внутрішньої напруги.
Для вираження почуттів необхідний ще один компонент афективної сфери - воля.
Вираження почуттів відбувається як зовнішньо (мімка, жести, діяльність) так і внутрішньо – соматичні зміни – тиск, потіння, пульс, „гусяча шкіра” іт.д. Соматичні зміни виявляються у рухах, голосі, в очах. Ми використовуємо ці показники для визначення емоційного стану інших людей.
Вираження поччутів: довільне та мимовільне.
Зняття напруги – належить до сфери регуляції емоційних станів.
Методи регуляції емоційних станів:
Прямий вплив
Психофармакологічні засоби, гіпноз
Опосередкований вплив
Література, музика, самонавіювання, медитація, автотренінги, ігри (рольові), імагінативні техніки
16.Поняття про волю. Аналіз складної вольової дії. Головні якості волі. Самовиховання волі. Воля - психічна функція, яка передбачає регуляцію людиною своєї поведінки відповідно до найбільш значущих для неї мотивів, гальмування інших мотивів, організацію дій згідно із свідомо поставленими цілями.
Воля - це психічний процес свідомої цілеспрямованості регуляції людиною своєї діяльності і поведінки з метою досягнення поставлених цілей.
Вольова діяльність - це особлива форма активності людини. Вона полягає в тому, що людина здійснює владу над собою, контролює власні імпульси і в разі необхідності - гальмує їх.
Теорії волі.
Емоційна. Воля це особлива форма емоцій, афект що перетворюється в дію.
Інтелектуальна. Воля це мисленнєвий синтез мети і дії.
Волюнтаристська. Воля не емоційна і не інтелектуальна, а є самостійним процесом, що починається з ідеї які рухи повинна виконати людина для досягнення результату.
- Мотиваційний підід – спонукальна фенкція волі, воля=мотив, мотивація. В – свідомий спосіб регуляції поведінки та діяльності людини. (сучасний підхід) - Регуляційний підхід – воля як психологічний механізм, через який лю регулю свої психічні функції, механізм подолання труднощів і перешкод, воля – характеристика особистості, саморозвиток осоьистості (вітчизняний підхід)
Функції волі
1. Спонукальна - організація активності людини. Якщо в людини відсутня актуальна потреба виконувати дію, але при цьому необхідність виконання її вона усвідомлює, то воля створює допоміжне спонукання, змінюючи смисл дії (робить його більш значущим).
2. Гальмівна функція - стримування небажаних проявів активності.(Наприклад окремі прояви людської вихованості: не дати виходу агресії, не виявити негативні емоції).
Характерні особливості волі.
1. Воля є продуктом суспільно-історичного розвитку людини її формування пов`язане з появою і розвитком трудової діяльності.
2. Воля не є природженою здатністю. Вона формується у процесі діяльності, яка потребує певних вольових якостей і навичок вольової регуляції.
3. Вольова регуляції - це регуляція свідома, опосередкована знаннями людини про зовнішній світ, про свої цінності і можливості, на підставі яких здійснюються передбачення та оцінка наслідків активності особистості.
4. Розвиток волі тісно пов`язаний з розвитком мислення, уяви, емоцій, мотивації з розвитком свідомості і самосвідомості особистості загалом.
Параметри волі: Просторові – самостійність впевненість. Часові – наполегливість терпіння. Інформаційні – принциповість. Енергетичні – рішучість, контроль
Розвиток волі: В процесі подолання труднощів, виховання у дитинстві, дисципліна, віра в свої сили, переконання, мотивація.