- •1. Загально психологічні принципи психологічних досліджень
- •2. Проблема розвитку психіки у філогенезі.
- •3. Основні властивості психіки людини.
- •4. Особливості свідомості людини.
- •5. Самосвідомість людини та її основні функції.
- •6. Психофізична та психофізіологічна проблеми та шляхи їх вирішення.
- •7. Особистість в контексті сучасних наукових досліджень.
- •8. Теорії особистості
- •9. Індивідуально типологічні особливості особистості. Темперамент.
- •10.Індивідуально типологічні особливості особистості. Характер
- •11. Індивідуально типологічні особливості особистості. Здібності
- •12. Мотиваційна сфера особистості
- •13. Теорія емоцій, їх характеристика та аналіз.
- •14. Поняття про почуття. Визначальні риси емоцій та почуттів.
- •15.Вираження почуттів. Зовнішні вияви почуттів. Зняття внутрішньої напруги.
- •17. Відчуття людини. Їх основні закономірності.
- •18. Сприймання людини: основні особливості
- •19. Пам’ять людини: її основні процеси
- •20. Мислення людини: основні розумові операції.
- •21. Уява людини, основні процеси створення образів уяви.
- •22. Мовлення людини, його основні види та функції.
- •23.Увага людини, її основні особливості.
- •24. Основні етапи розвитку предмету психології
- •26. Психоаналіз – історія розвитку, розгалуження, основні проблеми.
- •27. Біхевіоризм.
- •28. Гештальт психологія та екзистенцій на психологія.
- •29. Історія і тенденції розвитку Української психології.
- •30. Гуманістична психологія.
- •32. Поведінка та установки. Теорія когнітивного дисонансу Фестінгера.
- •33. Соціальне мислення. Стереотипність, евристичність, ілюзорність. Фундаментальна помилка атрибуції.
- •34. Види груп в соціальній психології. Загальна характеристика та способи класифікації.
- •35. Соціальні і гендерні ролі.
- •36. Теорії агресії в соціальні психології. Послаблення агресії за допомогою соціального научіння.
- •37. Етапи організації і проведення експериментального психологічного дослідження.
- •38. Ідеальний та реальний експерименти.
- •39. Експериментальні змінні та способи їхнього контролювання
- •40. Спостереження як один з основних емпіричних методів психології.
- •41. Методи опитування в психологічних дослідженнях.
- •42. Вплив особистості досліджуваного в експерименті.
- •43. Вплив експериментатора в експерименті.
- •44.Класифікація типів за Лазурським.
- •45. Порівняння психологічних моделей особистості Ганнушкіна, Лічко, Леонгарда.
- •45. Розуміння екстра-інтроверсії Юнгом, Айзенком, Леонгардом
- •46. Типологічна модель Кречмера. Психологія конституційних відмінностей Шелдона.
- •48. Функціональні стани в структурі поведінки людини. Фізіологічні індикатори функціональних станів. Способи їх корекції та принципи саморегуляції.
- •49. Фізіологічні основи мотивації та емоцій
- •50. Гомеостаз як основна умова життєдіяльності організму. Психофізіологічні принципи саморегуляції.
- •51. Основні психологічні концепції онтогенезу психіки людини
- •52, Основні закономірності онтогенезу психіки людини
- •53. Кризи 2 та 3 років життя. Засоби подолання.
- •54. Кризи 7 і 13 років життя. Засоби подолання.
- •55. Формування особистої ідентичності в юнацькому віці.
- •56. Криза середини життя і засоби її подолання.
- •57. Основні психологічні концепції навчання
- •58. Показники та критерії вихованості особистості.
- •59. Комунікативна культура вчителя.
- •60. Психологічна характеристика методів і форм навчання.
- •61. Психологічний аспект контролю та оцінки знань
- •62. Вибір методологічної основи інтерпретації психологічних даних.
- •63. Психологічна спеціалізація в системі вищої школи України. Провідні учбові та науково-дослідні психологічні центри України.
- •64. Психологічна структура трудової діяльності
- •65. Прогностична трудова експертиза.
- •67. Поняття психологічної професіографії. Структура психограми.
- •68. Характеристика операторської діяльності : її структура, надійність, помилки.
- •69. Вимірювання в психології. Основні типи шкал.
- •70. Вимоги до побудови і перевірки методик.
- •71. Надійність та валідність тестів
- •72. Основні поняття психометрії
- •73. Психологічний діагноз та висновок
- •74. Соціальні та етичні аспекти психологічної діагностики. Етичний кодекс психолога діагноста.
- •75. Загальні та спеціальні вимоги до психолога консультанта
- •76. Модель ефективного консультанта
- •77. Уміння та навички консультанта
- •78. Різновиди психологічного консультування
- •79. Соціально-політичні чинники оптимізації політичної діяльності
- •80. Політична соціалізація: сутність, етапи, основні механізми
- •81. Психологія організованої злочинності
- •82. Психологічна характеристика потерпілого
- •83. Функції управління, вимоги до особистості менеджера в світлі проблем психології управління
- •84. Психологія конфлікту. Запобігання та вирішення конфліктів у процесі управління
- •85. Норма-патологія, хвороба- здоров’я
- •86. Внутрішня картина здоров’я
- •87. Психічне здоров’я як регулятор поведінки в життєвих ситуаціях
- •88. Невротичні розлади
- •90. Соціально-психологічна характеристика та актуальні проблеми сучасної сім’ї
- •91. Стабільність шлюбних стосунків та їх детермінанти
- •92. Психологічні засади формування спортивної досконалості
- •93. Психологія спортивних змагань
- •94. Аналіз програм шкільного курсу психології.
- •96.Особливості проведення уроку
- •97. Оцінювання знань на заняттях з психології
- •98. Основні завдання практичного психолога в організації
- •99. Основні завдання практичного психолога в медичному закладі
- •100. Основні завдання практичного психолога у навчальному закладі
7. Особистість в контексті сучасних наукових досліджень.
Особистість досліджується у філософії, соціології, етиці, біології, педагогіці, психології та інших науках.
Розвиток людини проходить наступним чином:
Індивід – представник роду, Інд. Властивості – вік, стать, конституція, психофізіологія
Суб’єкт – представник що протиставляється світу, носій діяльності
Особистість – представник суспільства, що володіє самосвідомістю, особистісні властивості: темперамент, характер, здібності, спрямованість
Індивідуальність – людина як унікальна і неповторна особистість, що реалізує себе в творчій діяльності.
Дослідження особистості тривало ще з давніх часів та античності. Але розвиток теорій особистості існує приблизно 100років. Зараз існує понад 50 теорій особистості та їх розгалужень, адже кожен напрям психології чи психотерапії має свою концепцію особистості: психоаналітична, біхевіоральна, гуманістична, транс персональна (4 сили у психології) а також теорія конститутційна, психодрами, соціальних ролей, екзистенцій на, дзен-буддизм, гештальт теорія, онтопсихологія, логотерапія, транзактний аналіз, факторні теорії особистості, емоційно-когнітивні та інші.
Основні теорії особистості:
Фрейдизм і неофрейдизм. Засновник Фрейд. Основна та відносно нова категорія несвідоме. Структура особистості: ід,его, супер-его. За Юнгом психіка людини має три рівні: свідоме, особисте несвідоме, колективне несвідоме. Адлер вважав що структура особистості цілісна і не може бути поділена на частини типу ід, его, супер-его. Неофрейдизм – Карен Хорні. Вона вважала що основою суті людини є почуття неспокою – базальна тривога.
Біхевіоризм (Уотсон)та не біхевіоризм (Толмен). СМтиул реакція базувалися на рефлексології та на відкриттях Павлова і Бєхтєрєва, предмет вивчення поведінка, метод вивчення ексеперемент. Особистість формула – стимул/реакція, а в нео – стимул-змінна (психіка – мотиви, цінності ...) –реакція.
Гуманістичні теорії особистості (Фромм, Роджерс, Маслоу). Особистість – унікальна, цілісна, не є чисто біологічною.
Трансперсональна теорія (Гроф). Поєднує східні філософські принципи, релігійні вчення та психоаналіз. Виділяє духовність як важливу частину особистості. Досліджує феномени пренатального розвитку, космічної свідомості та змінені стани свідомості.
Особистість у теорії Рубінштейна. Принцип єдності свідомості і діяльності.
Теорія діяльності Леонтьєва. Зв’язки індивіда зі світом породжують її особистість, діяльність індивіда – одинця його життя.
Теорія особистості Ананьєва. Особистість – суспільний індивід, об’єкт і суб’єкт історичного процесу.
Концепція особистості Костюка. Людина стає особистістю в міру того як інеї формується свідомість і самосвідомість.
8. Теорії особистості
|
|
||||
Психологічна школа |
Період популярності |
Основоположники |
Основні підходи |
Техніки, які застосовують |
|
Гештальтпсихологія |
Початок XX ст. |
Т. Вертгеймер В. Келер К. Левин |
Ціле являє собою щось більше від суми його складових |
Вивчення через сприймання |
|
Психоаналіз |
Кінець XIX ст. - теперішній час |
3. Фрейд |
Поведінка контролюється несвідомими потягами |
Клінічне спостереження |
|
Біхевіорізм |
Початок XX ст. - теперішній час |
Д. Уотсон |
Психологія має зосереджуватись лише на тому, що можна спостерігати, тобто на поведінці |
Науковий експеримент, випробування |
|
Гуманістична психологія |
Середина XX ст. - теперішній час |
Г. Олпорт К. Роджерс А. Маслоу |
Психологія має зосередитись на унікальності життєвого досвіду людини, на її самоактуалізації |
Обговорення почуттів |
|
Когнітивна психологія |
Теперішній час |
У. Нейссер А. Пейвио Г. Сімон |
Мета психології - дослідження процесів отримання, збереження та переробки інформації мозком |
Дослідження особливостей пам'яті, мислення та функціонування інформаційних процесів |
|
Серед означених теорій можна виділити три напрями, які майже не пересікаються: біогенетичний, соціогенетичний, персонологічний.
Біогенетичний напрям базується на тому, що природним є спадкове, яке первісно обумовлює всі особливості розвитку особистості. Соціокультурні й ситуативні чинники лише накладають свій відбиток на своєрідність його протікання.
Соціогенетичний напрямок знайшов своє втілення в теорії соціалізації, теорії навчання, теорії ролей. Згідно з теорією соціалізації, людина, яка народжується біологічною істотою, стає особистістю завдяки впливу соціальних умов життя.
Персонологічний (особистісно-центрований) напрям вважає, що розвиток особистості відбувається за рахунок первісно притаманного їй прагнення до самоактуалізації і внутрішнього самовдосконалення. Цей напрям визначають як гуманістичний. Його суть полягає у відмові від маніпулятивного підходу і погляді на особистість як на найвищу соціальну цінність.
