7. Особистість в контексті сучасних наукових досліджень.

Особистість досліджується у філософії, соціології, етиці, біології, педагогіці, психології та інших науках.

Розвиток людини проходить наступним чином:

• Індивід – представник роду, Інд. Властивості – вік, стать, конституція, психофізіологія

• Суб’єкт – представник що протиставляється світу, носій діяльності

• Особистість – представник суспільства, що володіє самосвідомістю, особистісні властивості: темперамент, характер, здібності, спрямованість

• Індивідуальність – людина як унікальна і неповторна особистість, що реалізує себе в творчій діяльності.

Дослідження особистості тривало ще з давніх часів та античності. Але розвиток теорій особистості існує приблизно 100років. Зараз існує понад 50 теорій особистості та їх розгалужень, адже кожен напрям психології чи психотерапії має свою концепцію особистості: психоаналітична, біхевіоральна, гуманістична, транс персональна (4 сили у психології) а також теорія конститутційна, психодрами, соціальних ролей, екзистенцій на, дзен-буддизм, гештальт теорія, онтопсихологія, логотерапія, транзактний аналіз, факторні теорії особистості, емоційно-когнітивні та інші.

Основні теорії особистості:

1. Фрейдизм і неофрейдизм. Засновник Фрейд. Основна та відносно нова категорія несвідоме. Структура особистості: ід,его, супер-его. За Юнгом психіка людини має три рівні: свідоме, особисте несвідоме, колективне несвідоме. Адлер вважав що структура особистості цілісна і не може бути поділена на частини типу ід, его, супер-его. Неофрейдизм – Карен Хорні. Вона вважала що основою суті людини є почуття неспокою – базальна тривога.

2. Біхевіоризм (Уотсон)та не біхевіоризм (Толмен). СМтиул реакція базувалися на рефлексології та на відкриттях Павлова і Бєхтєрєва, предмет вивчення поведінка, метод вивчення ексеперемент. Особистість формула – стимул/реакція, а в нео – стимул-змінна (психіка – мотиви, цінності ...) –реакція.

3. Гуманістичні теорії особистості (Фромм, Роджерс, Маслоу). Особистість – унікальна, цілісна, не є чисто біологічною.

4. Трансперсональна теорія (Гроф). Поєднує східні філософські принципи, релігійні вчення та психоаналіз. Виділяє духовність як важливу частину особистості. Досліджує феномени пренатального розвитку, космічної свідомості та змінені стани свідомості.

5. Особистість у теорії Рубінштейна. Принцип єдності свідомості і діяльності.

6. Теорія діяльності Леонтьєва. Зв’язки індивіда зі світом породжують її особистість, діяльність індивіда – одинця його життя.

7. Теорія особистості Ананьєва. Особистість – суспільний індивід, об’єкт і суб’єкт історичного процесу.

8. Концепція особистості Костюка. Людина стає особистістю в міру того як інеї формується свідомість і самосвідомість.

8. Теорії особистості

Психологічна школа	Період популярності	Основоположники	Основні підходи	Техніки, які застосовують
Гештальтпсихологія	Початок XX ст.	Т. Вертгеймер В. Келер К. Левин	Ціле являє собою щось більше від суми його складових	Вивчення через сприймання
Психоаналіз	Кінець XIX ст. - теперішній час	3. Фрейд	Поведінка контролюється несвідомими потягами	Клінічне спостереження
Біхевіорізм	Початок XX ст. - теперішній час	Д. Уотсон	Психологія має зосереджуватись лише на тому, що можна спостерігати, тобто на поведінці	Науковий експеримент, випробування
Гуманістична психологія	Середина XX ст. - теперішній час	Г. Олпорт К. Роджерс А. Маслоу	Психологія має зосередитись на унікальності життєвого досвіду людини, на її самоактуалізації	Обговорення почуттів
Когнітивна психологія	Теперішній час	У. Нейссер А. Пейвио Г. Сімон	Мета психології - дослідження процесів отримання, збереження та переробки інформації мозком	Дослідження особливостей пам'яті, мислення та функціонування інформаційних процесів

Серед означених теорій можна виділити три напрями, які майже не пересікаються: біогенетичний, соціогенетичний, персонологічний.

Біогенетичний напрям базується на тому, що природним є спадкове, яке первісно обумовлює всі особливості розвитку особистості. Соціокультурні й ситуативні чинники лише накладають свій відбиток на своєрідність його протікання.

Соціогенетичний напрямок знайшов своє втілення в теорії соціалізації, теорії навчання, теорії ролей. Згідно з теорією соціалізації, людина, яка народжується біологічною істотою, стає особистістю завдяки впливу соціальних умов життя.

Персонологічний (особистісно-центрований) напрям вважає, що розвиток особистості відбувається за рахунок первісно притаманного їй прагнення до самоактуалізації і внутрішнього самовдосконалення. Цей напрям визначають як гуманістичний. Його суть полягає у відмові від маніпулятивного підходу і погляді на особистість як на найвищу соціальну цінність.