90. Соціально-психологічна характеристика та актуальні проблеми сучасної сім’ї

Сім’я – мала соціальна група, ядром якої є подружня пара, а також діти, родичі

Сім’я –соціальний інститут

Сім’ї – традиційні та альтернативні

Функції сім’ї:

Репродуктивна, виховна, комунікативна, економічна, сексуальна, регенеративна, рекреативна, побутова

Кризи сім’ї (Сатір): вагітність народження дитини, дитина починає ходити в школу, дитина у підлітковому віці, дитина створює свою сім’ю, зниження сексуальної активності партнерів, батьки стають дідусями і бабусями, вмирає один з членів подружжя.

Актуальні проблеми: - особистісні та соц-псих чинники які зміцнюють сімю, або дестабілізуть її - витоки та утворення сімї - готовність (фізіологічна, етична, психологічна) її аспекти - міжособистісні проблеми, конфлікти, проблеми успішності - дослідження впливу сімї на формування особистості дитини

91. Стабільність шлюбних стосунків та їх детермінанти

Стабільність – частина здоров’я сім’ї. збереження ідентичності в часі, контроль над конфліктами і здатність сім’ї до змін і подальшого розвитку

Детермінанти здоров’я сім’ї: Подібність сімейних цінностей, функціонально-рольова узгодженість, соціально - рольова адекватність, емоційна задоволеність партнерів, адаптивність у сімейних відносинах, спрямованість на сімейне довголіття, ідентичність і стабільність сім’ї.

Психологічна служба сімі – працює в галузі забезпечення, збереження та розвитку національних традицій і культури сімейного життя, корекція та профілактика сімейних конфліктів, гармонізація сексуальних відносин, соціально-психологічна підтримка сімї.

Чинники стабільності сімї 1. зовнішні (обєктивні – стабільність, соц. рівень життя у країні, субєктивні – дієвість правових і моральних норм, культурних традицій, очікування) 2. внутрішні (обєктивні – мат. і соц. умови життя конкретної сімї, субєктивні – готовність до сімейного життя, шлюбно сімейна мотивація, міжособистісне спілкування, подружня сутність(сутність – здатність узгоджувати свої дії)

Психологія спорту

92. Психологічні засади формування спортивної досконалості

Формування спортивної досконалості передбачає мотиваційний та вольовий фактор.

Мотивація до спортивної діяльності включає в себе: підтримка форми, підвищення майстерності, можливість позмагатися, оволодіння новими вміннями та навиками, бажання відчути себе частиною команди, виконання того, в чому сильний, бажання виступати на більш високому рівні.

93. Психологія спортивних змагань

Здебільшого спорт включає в себе спортивні змагання.

Спортивні змагання включають такі елементи:

• максимальне напруження зусиль спортсмена

• прийняття поразки чи перемоги

• соціальна фасилітації чи зворотній ефект

• переживання стресу

• командна та індивідуальна робота

У всій різноманітності умов спортивної боротьби змагання мають ряд загальних психологічних особливостей:

1. Спортивне змагання має стимулюючий вплив.

2. Ціллю виступу на змаганнях є досягнення перемоги або кращого результату.

3. Спортивні змагання завжди мають соціальне значення, тому що їх результати стають широко відомими, мають суспільну оцінку.

4. Результати виступу на змаганнях завжди мають особисте значення для спортсмена Вони підводять підсумки певному періоду тренування, затраченого часу та зусиль.

5. Спортивні змагання є специфічним фактором, який створює екстраординарні емоційно-вольові стани які можуть впливати як позитивно, так і негативно на процес і результат діяльності спортсмена.

• Емоційні переживання під час змагань відрізняються значним насиченням, швидкістю зміни станів, інтенсивністю протікання процесів. Найбільш важливими передумовами динаміки емоцій під час змагань можна вважати такі:

1. Масштаб змагання. Великі міжнародні змагання, олімпійські ігри, чемпіонати країн. Як правило, з участю у великих за масштабом змаганнях пов'язані високі звання та титули, іноді розігрується досить значний призовий фонд, встановлюються нормативи допуску до змагань тощо;

2. Особистісне значення. Майже завжди результат змагання (особливо великого за масштабом) сильно зачіпає особистісні інтереси спортсмена, впливає на хід спортивної кар'єри, іноді породжує глибокі міжособистісні конфлікти окремих учасників змагань, є передумовою становлення багаторічного суперництва.;

3. Склад учасників. Різні рівні компетентності учасників змагань (спортсменів, суддів, тренерів) є умовою виникнення та динаміки багаточисленних емоційних переживань.

4. Наявність досвіду. Досвід виступів на змаганнях даного рангу, в даному складі, на даному стадіоні або в подібних умовах породжує велику впевненість у своїх силах, сприяє більш ефективному контролю за динамікою емоційних процесів.

Найчастіше психологи спорту виділяють наступні емоційні переживання спортсменів:

1. Змагальне збудження - характеризується високою загальною активністю спортсмена. Як правило, успішний виступ на змаганнях поєднується з оптимальним для даного спортсмена рівнем змагального збудження;

2. Бойовий настрій - супроводжується впевненістю в перемозі, високим рівнем самоконтролю спортсмена за своїми емоціями;

3. Спортивна захопленість - супроводжується яскравими емоційними переживаннями, повною зосередженістю на спортивній боротьбі;

4. Спортивний азарт - негативний емоційний стан, коли захопленість спортивною боротьбою набирає афективного забарвлення, частково порушується самоконтроль дій;

5. Спортивна злість - передусім виникає як фрустрація - короткотривала реакція на ситуацію об'єктивної або суб'єктивної недосяжності цілі, яка здавалась вже близько; при цьому мається на увазі, що злість спрямована на себе, а не на суперника;

6. Змагальність - є найбільш ефективним емоційним станом для боротьби з певним суперником. Спрямованість змагальності на людину заставляє використовувати оцінку та самооцінку багатьох різних факторів спортивної діяльності, добре знати та вивчати суперника, який претендує на аналогічний результат; як правило супроводжується повагою до суперника та його майстерності;

7. Агресивність - негативна емоція, також спрямована на суперника, проте супроводжується загостреною ворожнечею, виходом дій спортсмена за межі дозволеного правилами та етикою спорту;

8. Спортивна честь - розглядається як складне моральне почуття, яке породжене глибокою особистісною участю спортсмена у вирішенні принципових питань спортивної діяльності, культурних традицій спорту, знанням не тільки букви, але і духу спортивних правил; супроводжується прагненням до об'єктивності оцінки змагальних дій, високої вимогливості до себе;

9. Почуття власної переваги - проявляється у самолюбуванні, "зірковій хворобі",;

10. Почуття обов'язку та відповідальності перед командою, колективом;

11. Почуття спортивної гордості - виникає внаслідок заслуженої перемоги у важкому спортивному поєдинку.