73. Психологічний діагноз та висновок

Психологічне висновок - коротка психологічна характеристика стану розвитку дитини на період обстеження на основі даних об'єктивного кваліфікованого психодіагностичного дослідження. Психологічне висновок буває первинне і підсумкове. Первинне психологічний висновок формується фахівцем - практичним психологом самостійно, до повного клініко-педагогічного обстеження дитини, за результатами бесіди, характеристики, даних експериментальних методик, спостереження за поведінкою дитини під час обстеження. Підсумкове психологічний висновок складається лікарем спільно з практичним психологом за результатами повного клініко-психолого-педагогічного обстеження дитини і є складовою частиною загального висновку-діагнозу.

Психологічний діагноз - кінцевий результат діяльності психолога, спрямованої на опис і з'ясування суті індивідуально-психологічних особливостей особистості з метою оцінки їх актуального стану, прогнозу подальшого розвитку й розробки рекомендацій, що визначаються метою дослідження. Це завжди виявлення прихованої причини виявленої неблагополуччя.

Зазвичай діагностичне дослідження проводиться по запиту для якоїсь мети. Етапи діагностичного процесу: підготовчий, збір даних, обробка даних, інтерпретація даних, висновки, прогноз та рекомендації.

74. Соціальні та етичні аспекти психологічної діагностики. Етичний кодекс психолога діагноста.

Етика стосується: самих методик, їх оцінки, використання результатів

Основні засади: добровільність, конфіденційність

Відповідальність психолога за правдивість поставленого діагнозу, відповідність дій психолога до законодавства країни, відповідність дій психолога його кваліфікаційному рівню, використання лише затверджених та перевірених методик, врахування особливостей клієнта – вік, стать, сексуальна орієнтація, цінності, стан здоров’я, уникнення дискримінації по будь-яких критеріях, етичні норми публікацій психолога та публічних виступів.

Основи психологічного консультування

75. Загальні та спеціальні вимоги до психолога консультанта

Завдання психологічного консультування:

• Зміни застарілих, неконструктивних способів поведінки

• Розвиток навичок подолання труднощів

• Поглиблення саморозуміння та самосвідомості

• Особистісний ріст та стимулювання процесу самоактуалізації

Існують загальні принципи психологічного консультування, які базуються на меті ПК та етичному кодексі психолога:

• Принцип не спричинити шкоди

• Принцип обережності і терпіння

• Принцип чесності і відповідальності

• Принцип професіоналізму і конфіденційності

Організаційні моменти: простір і час і оплата

Якості людини, які притаманні консультанту:

- довіра до людей;

- повага до цінностей іншої людини;

- відсутність упереджень;

- саморозуміння;

- чуттєвість до установок та поведінки інших людей;

- емоц. стабільність та об’єктивність;

- можливість викликати довіру в інших людей;

- повага до прав інших людей.

76. Модель ефективного консультанта

Консультант для ефективної роботи повинен володіти:

• Зацікавленість у вирішенні проблем клієнта

• Безоцінковим сприйняттям

• Безумовним прийняттям

• Конгруентністю – чесне відношення до себе, відвертість

Параметри ефективного консультування (Бюдженталь): присутність, рівень комунікації, степінь впливу, локус уваги.

Фактори, які складають модель ефективного консультанта:

• Аутентичність: повне розуміння того, що відбувається, вибір способу життя в даний момент, прийняття відповідальності за свій вибір.

• Відкритість до власного досвіду – щирість у сприйнятті власних почуттів.

• Розвиток саморозуміння – чим більше консультант знає про себе, тим краще він розуміє своїх клієнтів.

• Сила особистості та ідентичності

• Толерантність до невизначеності – впевненість у собі в ситуації невизначеності.

• Прийняття власної відповідальності.

• Глибинні стосунки з іншими людьми – консультант повинен оцінювати людей.

• Постановка реалістичних цілей.

• Особиста та соціальна зрілість консультанта.