- •1. Загально психологічні принципи психологічних досліджень
- •2. Проблема розвитку психіки у філогенезі.
- •3. Основні властивості психіки людини.
- •4. Особливості свідомості людини.
- •5. Самосвідомість людини та її основні функції.
- •6. Психофізична та психофізіологічна проблеми та шляхи їх вирішення.
- •7. Особистість в контексті сучасних наукових досліджень.
- •8. Теорії особистості
- •9. Індивідуально типологічні особливості особистості. Темперамент.
- •10.Індивідуально типологічні особливості особистості. Характер
- •11. Індивідуально типологічні особливості особистості. Здібності
- •12. Мотиваційна сфера особистості
- •13. Теорія емоцій, їх характеристика та аналіз.
- •14. Поняття про почуття. Визначальні риси емоцій та почуттів.
- •15.Вираження почуттів. Зовнішні вияви почуттів. Зняття внутрішньої напруги.
- •17. Відчуття людини. Їх основні закономірності.
- •18. Сприймання людини: основні особливості
- •19. Пам’ять людини: її основні процеси
- •20. Мислення людини: основні розумові операції.
- •21. Уява людини, основні процеси створення образів уяви.
- •22. Мовлення людини, його основні види та функції.
- •23.Увага людини, її основні особливості.
- •24. Основні етапи розвитку предмету психології
- •26. Психоаналіз – історія розвитку, розгалуження, основні проблеми.
- •27. Біхевіоризм.
- •28. Гештальт психологія та екзистенцій на психологія.
- •29. Історія і тенденції розвитку Української психології.
- •30. Гуманістична психологія.
- •32. Поведінка та установки. Теорія когнітивного дисонансу Фестінгера.
- •33. Соціальне мислення. Стереотипність, евристичність, ілюзорність. Фундаментальна помилка атрибуції.
- •34. Види груп в соціальній психології. Загальна характеристика та способи класифікації.
- •35. Соціальні і гендерні ролі.
- •36. Теорії агресії в соціальні психології. Послаблення агресії за допомогою соціального научіння.
- •37. Етапи організації і проведення експериментального психологічного дослідження.
- •38. Ідеальний та реальний експерименти.
- •39. Експериментальні змінні та способи їхнього контролювання
- •40. Спостереження як один з основних емпіричних методів психології.
- •41. Методи опитування в психологічних дослідженнях.
- •42. Вплив особистості досліджуваного в експерименті.
- •43. Вплив експериментатора в експерименті.
- •44.Класифікація типів за Лазурським.
- •45. Порівняння психологічних моделей особистості Ганнушкіна, Лічко, Леонгарда.
- •45. Розуміння екстра-інтроверсії Юнгом, Айзенком, Леонгардом
- •46. Типологічна модель Кречмера. Психологія конституційних відмінностей Шелдона.
- •48. Функціональні стани в структурі поведінки людини. Фізіологічні індикатори функціональних станів. Способи їх корекції та принципи саморегуляції.
- •49. Фізіологічні основи мотивації та емоцій
- •50. Гомеостаз як основна умова життєдіяльності організму. Психофізіологічні принципи саморегуляції.
- •51. Основні психологічні концепції онтогенезу психіки людини
- •52, Основні закономірності онтогенезу психіки людини
- •53. Кризи 2 та 3 років життя. Засоби подолання.
- •54. Кризи 7 і 13 років життя. Засоби подолання.
- •55. Формування особистої ідентичності в юнацькому віці.
- •56. Криза середини життя і засоби її подолання.
- •57. Основні психологічні концепції навчання
- •58. Показники та критерії вихованості особистості.
- •59. Комунікативна культура вчителя.
- •60. Психологічна характеристика методів і форм навчання.
- •61. Психологічний аспект контролю та оцінки знань
- •62. Вибір методологічної основи інтерпретації психологічних даних.
- •63. Психологічна спеціалізація в системі вищої школи України. Провідні учбові та науково-дослідні психологічні центри України.
- •64. Психологічна структура трудової діяльності
- •65. Прогностична трудова експертиза.
- •67. Поняття психологічної професіографії. Структура психограми.
- •68. Характеристика операторської діяльності : її структура, надійність, помилки.
- •69. Вимірювання в психології. Основні типи шкал.
- •70. Вимоги до побудови і перевірки методик.
- •71. Надійність та валідність тестів
- •72. Основні поняття психометрії
- •73. Психологічний діагноз та висновок
- •74. Соціальні та етичні аспекти психологічної діагностики. Етичний кодекс психолога діагноста.
- •75. Загальні та спеціальні вимоги до психолога консультанта
- •76. Модель ефективного консультанта
- •77. Уміння та навички консультанта
- •78. Різновиди психологічного консультування
- •79. Соціально-політичні чинники оптимізації політичної діяльності
- •80. Політична соціалізація: сутність, етапи, основні механізми
- •81. Психологія організованої злочинності
- •82. Психологічна характеристика потерпілого
- •83. Функції управління, вимоги до особистості менеджера в світлі проблем психології управління
- •84. Психологія конфлікту. Запобігання та вирішення конфліктів у процесі управління
- •85. Норма-патологія, хвороба- здоров’я
- •86. Внутрішня картина здоров’я
- •87. Психічне здоров’я як регулятор поведінки в життєвих ситуаціях
- •88. Невротичні розлади
- •90. Соціально-психологічна характеристика та актуальні проблеми сучасної сім’ї
- •91. Стабільність шлюбних стосунків та їх детермінанти
- •92. Психологічні засади формування спортивної досконалості
- •93. Психологія спортивних змагань
- •94. Аналіз програм шкільного курсу психології.
- •96.Особливості проведення уроку
- •97. Оцінювання знань на заняттях з психології
- •98. Основні завдання практичного психолога в організації
- •99. Основні завдання практичного психолога в медичному закладі
- •100. Основні завдання практичного психолога у навчальному закладі
5. Самосвідомість людини та її основні функції.
Самосвідомість – це усвідомлене ставлення людини до самої себе та свого місця в житті. В самосвідомості людина виступає і як об’єкт і як суб’єкт пізнання.
Функції самосвідомості: самопізнання (Полягає у спрямованості людини на пізнання своїх тілесних (фізичних) та духовних можливостей та якостей, свого місця серед інших людей. Самоспостереження плюс самооцінка – адекватність, рівень, стійкість), самоприйняття (позитивна оцінка себе, самоповага), самоконтроль (– це усвідомлена регуляція власної поведінки та діяльності з метою забезпечення відповідності їх результатів поставленим цілям, вимогам, нормам, правилам та зразкам), самовдосконалення(це покращення своїх власних фізичних, моральних та інших якостей та властивостей).
Внаслідок взаємодії предметної свідомості та самосвідомості людина формує я-концепцію – динамічна система уявлень людини про саму себе.
Самосвідомість має три рефлексивні аспекти (Столін В. В., Бодалєв А. А.), яким відповідають певні рефлексивні акти самосвідомості (Столін В. В., Слободчиков В. І.). Отже, структура самосвідомості виглядає настпний чином:
Когнітивний аспект. Рефлексивні акти: самопізнання, самоаналіз, самодіагностика.
Емоційний аспект. Рефлексивні акти: самооцінка, самовідчуття, самоставлення.
Регулятивний аспект. Рефлексивні акти: самовиховання, саморозвиток, самовдосконалення, саморегуляція, самоорганізація, самоконтроль.
6. Психофізична та психофізіологічна проблеми та шляхи їх вирішення.
Психофізична проблема – це проблема співвідношення між психічними та фізичними явищами. Особливо вона загострилась у 17ст. після того, як Рене Декарт різко протиставив матерію і дух як дві різні субстанції.
З розвитком досліджень у галузі вищої нервової діяльності та органів чуття у 18 ст. психофізична проблема переросла у психофізіологічну – проблему співвідношення психічних та психофізіологічних явищ. Її суть полягає в тому, щоб з’ясувати, яким чином у процесі функціонування мозку виникають якісно різні психічні явища. Остаточного розв’язання цієї проблеми немає, спроби її рішення породили багато теорій дуалістичного та моністичного характеру.
Дуалістичні теорії: психофізичний паралелізм(психічні та фізіологічні процеси протікають незалежно один від одного.Разом з тим діяльність одних процесів супроводжує діяльність інших), психофізична взаємодія (заперечує функціональний зв'язок між психікою та мозком).
Моністичні теорії: теорія психофізичної ідентичності (фізіологічні та психічні процеси - це два боки єдиного процесу), теорія емерджентного психонейронального монізму (психіку розглядає як специфічне явище, котре породжується фізіологічними процесами, однак до них не зводиться) та теорія психофізичної єдності (психіка є функцією головного мозку, а також про те, що психічні явища складають невід’ємну частину складнішого цілісного процесу поведінки, який має свою психічну та фізіологічну підстави.).