
- •1. Загально психологічні принципи психологічних досліджень
- •2. Проблема розвитку психіки у філогенезі.
- •3. Основні властивості психіки людини.
- •4. Особливості свідомості людини.
- •5. Самосвідомість людини та її основні функції.
- •6. Психофізична та психофізіологічна проблеми та шляхи їх вирішення.
- •7. Особистість в контексті сучасних наукових досліджень.
- •8. Теорії особистості
- •9. Індивідуально типологічні особливості особистості. Темперамент.
- •10.Індивідуально типологічні особливості особистості. Характер
- •11. Індивідуально типологічні особливості особистості. Здібності
- •12. Мотиваційна сфера особистості
- •13. Теорія емоцій, їх характеристика та аналіз.
- •14. Поняття про почуття. Визначальні риси емоцій та почуттів.
- •15.Вираження почуттів. Зовнішні вияви почуттів. Зняття внутрішньої напруги.
- •17. Відчуття людини. Їх основні закономірності.
- •18. Сприймання людини: основні особливості
- •19. Пам’ять людини: її основні процеси
- •20. Мислення людини: основні розумові операції.
- •21. Уява людини, основні процеси створення образів уяви.
- •22. Мовлення людини, його основні види та функції.
- •23.Увага людини, її основні особливості.
- •24. Основні етапи розвитку предмету психології
- •26. Психоаналіз – історія розвитку, розгалуження, основні проблеми.
- •27. Біхевіоризм.
- •28. Гештальт психологія та екзистенцій на психологія.
- •29. Історія і тенденції розвитку Української психології.
- •30. Гуманістична психологія.
- •32. Поведінка та установки. Теорія когнітивного дисонансу Фестінгера.
- •33. Соціальне мислення. Стереотипність, евристичність, ілюзорність. Фундаментальна помилка атрибуції.
- •34. Види груп в соціальній психології. Загальна характеристика та способи класифікації.
- •35. Соціальні і гендерні ролі.
- •36. Теорії агресії в соціальні психології. Послаблення агресії за допомогою соціального научіння.
- •37. Етапи організації і проведення експериментального психологічного дослідження.
- •38. Ідеальний та реальний експерименти.
- •39. Експериментальні змінні та способи їхнього контролювання
- •40. Спостереження як один з основних емпіричних методів психології.
- •41. Методи опитування в психологічних дослідженнях.
- •42. Вплив особистості досліджуваного в експерименті.
- •43. Вплив експериментатора в експерименті.
- •44.Класифікація типів за Лазурським.
- •45. Порівняння психологічних моделей особистості Ганнушкіна, Лічко, Леонгарда.
- •45. Розуміння екстра-інтроверсії Юнгом, Айзенком, Леонгардом
- •46. Типологічна модель Кречмера. Психологія конституційних відмінностей Шелдона.
- •48. Функціональні стани в структурі поведінки людини. Фізіологічні індикатори функціональних станів. Способи їх корекції та принципи саморегуляції.
- •49. Фізіологічні основи мотивації та емоцій
- •50. Гомеостаз як основна умова життєдіяльності організму. Психофізіологічні принципи саморегуляції.
- •51. Основні психологічні концепції онтогенезу психіки людини
- •52, Основні закономірності онтогенезу психіки людини
- •53. Кризи 2 та 3 років життя. Засоби подолання.
- •54. Кризи 7 і 13 років життя. Засоби подолання.
- •55. Формування особистої ідентичності в юнацькому віці.
- •56. Криза середини життя і засоби її подолання.
- •57. Основні психологічні концепції навчання
- •58. Показники та критерії вихованості особистості.
- •59. Комунікативна культура вчителя.
- •60. Психологічна характеристика методів і форм навчання.
- •61. Психологічний аспект контролю та оцінки знань
- •62. Вибір методологічної основи інтерпретації психологічних даних.
- •63. Психологічна спеціалізація в системі вищої школи України. Провідні учбові та науково-дослідні психологічні центри України.
- •64. Психологічна структура трудової діяльності
- •65. Прогностична трудова експертиза.
- •67. Поняття психологічної професіографії. Структура психограми.
- •68. Характеристика операторської діяльності : її структура, надійність, помилки.
- •69. Вимірювання в психології. Основні типи шкал.
- •70. Вимоги до побудови і перевірки методик.
- •71. Надійність та валідність тестів
- •72. Основні поняття психометрії
- •73. Психологічний діагноз та висновок
- •74. Соціальні та етичні аспекти психологічної діагностики. Етичний кодекс психолога діагноста.
- •75. Загальні та спеціальні вимоги до психолога консультанта
- •76. Модель ефективного консультанта
- •77. Уміння та навички консультанта
- •78. Різновиди психологічного консультування
- •79. Соціально-політичні чинники оптимізації політичної діяльності
- •80. Політична соціалізація: сутність, етапи, основні механізми
- •81. Психологія організованої злочинності
- •82. Психологічна характеристика потерпілого
- •83. Функції управління, вимоги до особистості менеджера в світлі проблем психології управління
- •84. Психологія конфлікту. Запобігання та вирішення конфліктів у процесі управління
- •85. Норма-патологія, хвороба- здоров’я
- •86. Внутрішня картина здоров’я
- •87. Психічне здоров’я як регулятор поведінки в життєвих ситуаціях
- •88. Невротичні розлади
- •90. Соціально-психологічна характеристика та актуальні проблеми сучасної сім’ї
- •91. Стабільність шлюбних стосунків та їх детермінанти
- •92. Психологічні засади формування спортивної досконалості
- •93. Психологія спортивних змагань
- •94. Аналіз програм шкільного курсу психології.
- •96.Особливості проведення уроку
- •97. Оцінювання знань на заняттях з психології
- •98. Основні завдання практичного психолога в організації
- •99. Основні завдання практичного психолога в медичному закладі
- •100. Основні завдання практичного психолога у навчальному закладі
54. Кризи 7 і 13 років життя. Засоби подолання.
Вікова криза – ланцюг суттєвих внутрішніх змін людини при відносно незначих зовнішніх змінах, які виникають при переході від одного вікового періоду до іншого.
Криза 7 року життя пов’язана з народженням соціального Я-дитини. Її симптоми:
1.Близько 7 років відбувається розмежування зовнішнього та внутрішнього світу дитини і виникає власне внутрішнє життя переживань, секретів, а саме мріє бажанням і дією вклинюються переживання, які будуть наслідки. Поведінка стає більш опосередкованою та більш довільною. Ззовін дитина вже не така як в середині, і навпаки тепер поведінка визначається внутрішнім життям.
2. Симптоми гіркої цукерки – дитина починає приховувати свої переживання, вдягає маски, може не показувати переживань.
3.Манерність поведінки (може виявлятися рідко) кривляння.
Через неправильне ставлення до дитина, дитина може стати замкненою.
Шляхи подолання:
перехід до нової ситуації розвитку;
перехід до нового змісту взаємин з дитиною, треба цінувати дитячі секрети.
13 років. Зміна стосунків на Дорослий – Дорослий. Цю кризу описав Курт Левін в ХІХст. Вважав що криза соціально – зумовлена.
Типи переходу від дитини – дорослості: 1. Безперервний (існує там де до дитини і дорослого майже однакові вимоги). 2. Дискретний тип (де до дітей і дорослих принципово різні вимоги).
55. Формування особистої ідентичності в юнацькому віці.
Головним завданням особистісного розвитку у юнацькому віці за Еріком є Формування адекватної особистості ідентичності.
Джеймс Марш виділив чотири етапи розвитку ідентичності, вимірювані ступенем професійного, релігійного й політичного самовизначення:
1. «Невизначена, розмита ідентичність» - індивід не виробив чітких переконань, не зіштовхнувся з кризою ідентичності.
2. «Дострокова, передчасна ідентичність» - індивід включився у відповідну систему відносин, але не самостійно, не в результаті пережитої кризи випробування, а на основі чужих думок і дотримуючись чужого прикладу.
3. «Мораторій» - індивід у процесі нормативної кризи самовизначення вибрав з багатьох варіантів той єдиний, котрий і може вважати своїм.
4. «Зріла ідентичність» - криза довершена, індивід перейшов від пошуків себе до самореалізації.
Критеріями визначення було: - чи молода людина здатна приймати власні рішення. – чи молода людина взяла на себе зобов’язання стосовно таких переконань( проф. вибір, морал-етич цінності, політ і реліг переконання).
56. Криза середини життя і засоби її подолання.
Криза середини життя – характеризується відчуттям що всі можливості вичерпані, всі плани здійснення і невідомо що робити далі, або ж навпаки розуміє що не все встиг. На цьому етапі людина усвідомлює свої значення для наступних поколінь, допомагає своїм дітям, передає свій досвід, а також відчуває задоволення від зробленого неї, якщо воно має зміст. Або відчуває відчай, якщо розуміє що прожите нею життя – безмістовне.
Першопричиною є те, що чимало людей цього віку, незалежно від статі, переживають так звану "кризу середини життя", яка є доволі рухливою в часі: для одних це може бути 30-ть років, для інших – 50. Ця криза пов’язана з усвідомленням того, що часу залишається мало, а натомість зроблено не все, що планувалося в житті. Особливо важко ця криза перебігає у тих, хто мав дуже чіткі плани на майбутнє. Також "криза середини життя" (особливо у чоловіків) пов’язана із усвідомленням того, що дуже багато бажань залишаються нереалізованими і в особистому житті. Тому так часто у цьому віці трапляється розлучень. Зазвичай чоловіки цього віку шукають собі молодих дружин, або ж просто зв’язки деінде на стороні, адже кругом стільки красивих жінок, життя біжить і скоро закінчиться, а ще не все спробував, не все зміг сам собі або ж комусь довести...
Педагогічна психологія