
- •1. Загально психологічні принципи психологічних досліджень
- •2. Проблема розвитку психіки у філогенезі.
- •3. Основні властивості психіки людини.
- •4. Особливості свідомості людини.
- •5. Самосвідомість людини та її основні функції.
- •6. Психофізична та психофізіологічна проблеми та шляхи їх вирішення.
- •7. Особистість в контексті сучасних наукових досліджень.
- •8. Теорії особистості
- •9. Індивідуально типологічні особливості особистості. Темперамент.
- •10.Індивідуально типологічні особливості особистості. Характер
- •11. Індивідуально типологічні особливості особистості. Здібності
- •12. Мотиваційна сфера особистості
- •13. Теорія емоцій, їх характеристика та аналіз.
- •14. Поняття про почуття. Визначальні риси емоцій та почуттів.
- •15.Вираження почуттів. Зовнішні вияви почуттів. Зняття внутрішньої напруги.
- •17. Відчуття людини. Їх основні закономірності.
- •18. Сприймання людини: основні особливості
- •19. Пам’ять людини: її основні процеси
- •20. Мислення людини: основні розумові операції.
- •21. Уява людини, основні процеси створення образів уяви.
- •22. Мовлення людини, його основні види та функції.
- •23.Увага людини, її основні особливості.
- •24. Основні етапи розвитку предмету психології
- •26. Психоаналіз – історія розвитку, розгалуження, основні проблеми.
- •27. Біхевіоризм.
- •28. Гештальт психологія та екзистенцій на психологія.
- •29. Історія і тенденції розвитку Української психології.
- •30. Гуманістична психологія.
- •32. Поведінка та установки. Теорія когнітивного дисонансу Фестінгера.
- •33. Соціальне мислення. Стереотипність, евристичність, ілюзорність. Фундаментальна помилка атрибуції.
- •34. Види груп в соціальній психології. Загальна характеристика та способи класифікації.
- •35. Соціальні і гендерні ролі.
- •36. Теорії агресії в соціальні психології. Послаблення агресії за допомогою соціального научіння.
- •37. Етапи організації і проведення експериментального психологічного дослідження.
- •38. Ідеальний та реальний експерименти.
- •39. Експериментальні змінні та способи їхнього контролювання
- •40. Спостереження як один з основних емпіричних методів психології.
- •41. Методи опитування в психологічних дослідженнях.
- •42. Вплив особистості досліджуваного в експерименті.
- •43. Вплив експериментатора в експерименті.
- •44.Класифікація типів за Лазурським.
- •45. Порівняння психологічних моделей особистості Ганнушкіна, Лічко, Леонгарда.
- •45. Розуміння екстра-інтроверсії Юнгом, Айзенком, Леонгардом
- •46. Типологічна модель Кречмера. Психологія конституційних відмінностей Шелдона.
- •48. Функціональні стани в структурі поведінки людини. Фізіологічні індикатори функціональних станів. Способи їх корекції та принципи саморегуляції.
- •49. Фізіологічні основи мотивації та емоцій
- •50. Гомеостаз як основна умова життєдіяльності організму. Психофізіологічні принципи саморегуляції.
- •51. Основні психологічні концепції онтогенезу психіки людини
- •52, Основні закономірності онтогенезу психіки людини
- •53. Кризи 2 та 3 років життя. Засоби подолання.
- •54. Кризи 7 і 13 років життя. Засоби подолання.
- •55. Формування особистої ідентичності в юнацькому віці.
- •56. Криза середини життя і засоби її подолання.
- •57. Основні психологічні концепції навчання
- •58. Показники та критерії вихованості особистості.
- •59. Комунікативна культура вчителя.
- •60. Психологічна характеристика методів і форм навчання.
- •61. Психологічний аспект контролю та оцінки знань
- •62. Вибір методологічної основи інтерпретації психологічних даних.
- •63. Психологічна спеціалізація в системі вищої школи України. Провідні учбові та науково-дослідні психологічні центри України.
- •64. Психологічна структура трудової діяльності
- •65. Прогностична трудова експертиза.
- •67. Поняття психологічної професіографії. Структура психограми.
- •68. Характеристика операторської діяльності : її структура, надійність, помилки.
- •69. Вимірювання в психології. Основні типи шкал.
- •70. Вимоги до побудови і перевірки методик.
- •71. Надійність та валідність тестів
- •72. Основні поняття психометрії
- •73. Психологічний діагноз та висновок
- •74. Соціальні та етичні аспекти психологічної діагностики. Етичний кодекс психолога діагноста.
- •75. Загальні та спеціальні вимоги до психолога консультанта
- •76. Модель ефективного консультанта
- •77. Уміння та навички консультанта
- •78. Різновиди психологічного консультування
- •79. Соціально-політичні чинники оптимізації політичної діяльності
- •80. Політична соціалізація: сутність, етапи, основні механізми
- •81. Психологія організованої злочинності
- •82. Психологічна характеристика потерпілого
- •83. Функції управління, вимоги до особистості менеджера в світлі проблем психології управління
- •84. Психологія конфлікту. Запобігання та вирішення конфліктів у процесі управління
- •85. Норма-патологія, хвороба- здоров’я
- •86. Внутрішня картина здоров’я
- •87. Психічне здоров’я як регулятор поведінки в життєвих ситуаціях
- •88. Невротичні розлади
- •90. Соціально-психологічна характеристика та актуальні проблеми сучасної сім’ї
- •91. Стабільність шлюбних стосунків та їх детермінанти
- •92. Психологічні засади формування спортивної досконалості
- •93. Психологія спортивних змагань
- •94. Аналіз програм шкільного курсу психології.
- •96.Особливості проведення уроку
- •97. Оцінювання знань на заняттях з психології
- •98. Основні завдання практичного психолога в організації
- •99. Основні завдання практичного психолога в медичному закладі
- •100. Основні завдання практичного психолога у навчальному закладі
3. Основні властивості психіки людини.
Передумови формування психіки людини: перехід від стадного існування до общинно-родового, зміни в анатомо фізіологічній будові організму.
Фактори формування психіки людини: творча діяльність, мовлення.
Властивості психіки людини:
Єдність свідомого і несвідомого (одне переходить в інше. Напр. неусвідомленні чинники свідомих дій, такі як інстинкти і потяги, впливають на нашу діяльність так само, як і усвідомлені, наприклад, переконання, однак позначенні різними особливостями: Несвідомі у символічній формі(сновидіння, помилкові дії типу забування речей), Свідомі у логічній (логічне мислення)).
Ідеального та матеріального (Ідеальним є те, що існує лише у наших відчуттях, сприйманні, мисленні, уяві. А матеріальним є той предмет який ми бачимо).
Суб’єктивного та об’єктивного (Суб’єктивність трактують як замкненість психічного у своєму внутрішньому світі, психіка доступна лише суб’єкту, якому належить. Тобто вона принципово недоступна для об’єктивного спостереження. Об’єктивність трактують і як її адекватність, і як біологічну безсторонність. Адекватність полягає у частковій відповідності психічного відображення об’єктивно існуючій інформації про предмети та явища, які відображаються.)
Частини і цілого (.У психології є два найпоширеніші трактування психічного: атомістичне (Локк, Гобс, Гартлі) та структурно-цілісне (Лейбніц, Вертгеймер, Джемс). Атомістичний погляд полягає у тому, що психіка побудована з елементарних ізольованих частин. Структурно-цілісне трактування природи психіки полягає у тому, що вважається, що психічне є цілісним утворенням і не зводиться до психічних атомів.)
Стану і процесу (Психіка водночас виявляється і як процес, і як стан. Наприклад Лю не може водночас бути у стані тривоги, радощів, уважності. Залежно від стану будуть працювати певні процеси, мислення, запам’ятовування…)
Біологічного і соціального (Психіка Лю формується залежно від природних данних людини під впливом суспільних умов та виховання, в одних проявляються частіше Біологічні чинники (Темперамент…), у інших Соціальні (Характер…))
4. Особливості свідомості людини.
Свідомість людини буває: суспільна (духовний бік життя суспільства; тут у сукупності відображені філософські погляди цього суспільства та його науково-теоретичний рівень), індивідуальна (свідомість конкретної особистості), групова (узагальнена свідомість групи людей).
Свідомість – вища частина психіки (Лейбніц)
Свідомість – властивість психіки людини
Свідомість – сукупність знань про навколишній світ та саму себе людини
Свідомість має буттєвий і рефлексивний рівень
Особливості індивідуальної свідомості людини:
Рефлексивність – це спрямованість психічної діяльності людини на усвідомлення своїх власних дій та станів. Ця особливість лежить в основі здатності людини до самоаналізу, самопізнання, самосвідомості.
Цілеспрямованість полягає у тому, що приступаючи до тої чи іншої свідомої дії, людина ставить перед собою певну мету.
Мотивованість – це усвідомлення людиною чинників, матеріальних чи ідеальних, які спонукають та скеровують діяльність людини.
Тотожність – це прирівняння, уподібнення кожною свідомою людиною себе до певного «Я-образу».
Неперервність свідомості виявляється у тому, що ті психічні процеси чи стани, які відбуваються перед чи після певного моменту часу, людина усвідомлює як частини однієї і тієї ж самої індивідуальної свідомості. Це поєднує теперішнє, минуле та майбутнє людини.
Цілісність свідомості – це поєднання в одному акті трьох основних характеристик свідомості (пізнання оточуючого світу та себе, переживання дійсності, контролю за своєю поведінкою). Значною мірою цьому сприяє пам'ять людини.
Константність – це відносна сталість станів свідомості. Індивідуальна свідомість зберігає свій попередній стан, поки зовнішня чи внутрішня причина не виведе її з нього.
Вибірковість виявляється в тому, що у свідомості постійно відбувається вибір одних станів і відхилення інших. Це забезпечується вибірковістю сприймання та уваги.
Зосередженість свідомості виявляється у концентрації психічної діяльності на певному об’єкті чи явищі.Зосередженість свідомості забезпечується довільністю уваги.
Свідомість – вища інтегруюча форма психічного відображення, результат впливу суспільно-історичних умов на формування психіки людини у процесі її творчої діяльності та постійного спілкування з іншими людьми за допомогою мови.