32. Поведінка та установки. Теорія когнітивного дисонансу Фестінгера.

Установки і поведінка взаємно впливають один на одного. Питання про установки і поведінку це питання про природу людини - що у нас в душі і як ми конкретно поводимося.

Установка – Це позитивна чи негативна оцінювальна реакція на щось чи на когось, яка виражається в думках, почуттях та цілеспрямованій поведінці.

Установка –це ефективний спосіб дати оточуючому світу оцінку. Складові установки: почуття, поведінка, пізнання.

Установка впливає на нашу поведінку. Думка породжує дію.

Соціальні психологи вважають, що по установках людей можна передбачити їхню поведінку.

Вплив установок на поведінку.

Установки впливають на поведінку

• Якщо всі інші чинники впливу зведені до мінімуму

• Якщо установка достатньо сильна

Вплив поведінки на установки.

Вплив є взаємним. Ми часто пояснюємо самі свою вчинки своїми установками. Ому виходить що вчинок був первинним а установка вторинною Це підтверджує також експеримент з ролями: коли одна група студентів грала роль тюремної охорони а інша ув’язнених. Через деякий час охоронці набули ознак жорстокості, а ув’язненні сприймала приниження як норму. Тобто виконання ролі вплинуло на їхні установки.

Когнітивний дисонанс (Фестінгер) – напруження, яке появляється при усвідомленні неспівпадіння двох знань. Наприклад, коли ми прийняли рішення 1, а логіка потребує рішення 2. Або коли хочемо зробите те, до чого в нас змішані почуття. Теорія дисонансу – теорія розходження установок і поведінки, в такому випадку ми самовипрадовуємся. Наприклад курці нівелюють вредність куріння, некурці кажуть, що це небезпечно.

Недостатнє оправдання – зменшення дисонансу шляхом внутрішнього оправданя, це коли зовнішнього виправдання недостатньо.

Екперемент Фестінгера. 1 годину людина робить скучне завдання, а потім їй платять і вона має іншому розказати, що вона робила щось цікаве. Тим кому заплатили 1 долар потім дійсно повірили, що робота була цікава, а тим кому заплатили 20 доларів не повірили в цікавість роботи. Тому що 1 долару було недостатньо щоб брехати що було цікаво, а 20 доларів було добра оплата за брехню. Важливо: позитивні установки. Наприклад я прибираю в кімнаті для того, щоб було чисто, а не тому що якщо не приберу – мене вилуплять батьки.

33. Соціальне мислення. Стереотипність, евристичність, ілюзорність. Фундаментальна помилка атрибуції.

Соціальне мислення носить відбиток впливу на нас соціального оточення, впливу на нас самооцінки та ставлення до себе і до інших.

Для соціального мислення характерне:

• Судження на основі яскравих прикладів, а не статистичних даних.

• Схильність людей робити висновки з 1 людини про багатьох – огруплення

• Емоційне мислення

• Повернення до середнього – якщо все добре то потім буде гірше, якщо погано – то потім буде краще.

• Хіндсайт – коли людина взнає нову інформацію то їй здається що вона це вже знала.

• Мислення проти фактів – це уявні альтернативні сценарії і результати які могли б бути але не сталися. Люди переграють ситуацію. Наприклад думає щоб могло статися якби вона не спізнилася на роботу, або якби їй подарували мільйон.

Стереотипи впливають на сприйняття та на інтерпретацію інформації.

Стереотипність мислення породжує опір новій інформації, необ’єктивність знань, псевдо спогади.

Евристика виникає тоді, коли є забагато інформації і мало часу на обробку тоді робимо поспішні висновки і виникає евристика – спрощені мисленєві стратегії для швидкої оцінки погно/добре.

Евристика –інтуїтивно, на око.

Доступність евристики – швидко згадуємо факти і на цьому робимо висновки. Здебільшого це правильно. Але інколи результати неточні, неправдиві.

Ілюзорне мислення. Ілюзія взаємозв’язку – люди корелюють непов’язані факти. Наприклад станцював танець дощу –пішов дощ – значить є зв’язок. Перебільшення тісноті зв’язку. Ілюзія контролю. Люди думають що можуть впливати на незалежні і випадкові події. Так діють гравці і лотерею.

Атрибуція. Фріц Хайдер – автор теорії атрибуції. Атрибуція – спосіб пояснення людиною вчинків інших людей. Є дів причини: ситуативні, особистісні.

Фундаментальна помилка атрибуції – те, що люди схильні перебільшувати особистісні причини поведінки інших людей, і недооцінювати ситуативний фактор, а для себе –навпаки.