30. Гуманістична психологія.

На початку 60х в США виникла Гуманістична психологія. Лідерами були Карл Роджерс і Абрахам Маслоу. Гуманістична психологія – це комплесна міждисциплінарна наука про людину.

Прихильників гуманістичних теорій особистості насамперед цікавить те, як людина сприймає, розуміє і пояснює реальні події у своєму житті. Вони описують феноменологію особистості, а не шукають їй пояснення; тому теорії даного типу іноді називають феноменологічними. Описи особистості і подій у її житті тут в основному зосереджені на дійсному життєвому досвіді, а не на минулому або майбутньому, подаються в термінах типу “сенс життя”, “цінності”, “життєві цілі” тощо.

Методологічні позиції гуманістичної психології сформульовані в наступних посилках: 1. Людина цілісна; 2. Коштовні не лише загальні, але і індивідуальні випадки; 3. Головною психологічною реальністю є переживання людини; 4. Людське життя — єдиний процес; 5. Людина відкрита до самореалізації; 6. Людина не детермінована лише зовнішніми ситуаціями.

Абрахам Гарольд Маслоу(1908-1970).-ієрархія(піраміда)потреб(в любові, безпеці,прив’язаності, оцінці, визнанні, самоактуалізації);

Карл Ренсон Роджерс(1902-1987). Клієнтована терапія. Вперше говорить, що людина яка приходить до психолога є клієнтом, а не пацієнтом.

31 .Основні напрямки сучасної психології. 1. Гештальтпсихологія, біхевіоризм та психоаналіз

Гештальтпсихологія - напрям у західній психології першої третини XX висунув програму вивчення психіки як цілісної внутрішньої структури — ґештальта. Це первинна індивідуальна властивість психіки, що перебуває у відповідності з фізіологічними процесами мозку і зовнішнім світом. Такий підхід дозволив показати зумовленість сприймання співвідношенням предмета («фігури») і його оточення («фону»), з'ясувати роль інсайту (проникливість, збагнення) та переструктурування чуттєвих даних у мисленні (Вертгеймер, Келер, Левін). З позицій підходу, нове у психіці є наслідком реорганізації та перецентрації існуючих у ній же ґештальтів.

Біхевіоризм (поведінка) — напрям, який предметом психологічного дослідження вважає те, що підлягає методам об'єктивного вивчення. Насамперед це поведінка — сукупність зовнішніх дій людини і тварини, ланцюг реакцій на зовнішні стимули («стимул-реакція»).

Психоаналіз — напрям, засновником якого був 3. Фрейд (1856— 1939). Він розглядав психічне життя людини як багаторівневе явище, глибинним рівнем якого є несвідоме, що має сексуальну й агресивну складові. Перша є джерелом психічної енергії (лібідо) і перебуває в конфлікті зі свідомістю. Внаслідок цього конфлікту особистість — також багаторівневе явище, інстанціями якого є: Ід (лат. ії — Воно), Его (едо — Я) і супер-Его (Над-Я);

2. Генетична, когнітивна та гуманістична психологія

Генетична психолопя — напрям, який вивчає насамперед проблему розвитку інтелекту дитини. Його засновник Ж. Піаже (1896—1980) вбачає в такому розвиткові результат трансформацій операцій — зовнішніх дій дитини — з предметами. Дитина вважає навколишні об’єкти саме такими якими їх подають органни чуття.

Когнітивна психологія — напрям, представники якого досліджують внутрішню організацію психічних процесів: сприймання, пам'яті, уваги, мислення. Представники когнітивної психологи твердять про вирішальну роль у поведінці знань — результатів пізнавальної діяльності. На нинішньому етапі свого розвитку вона прагне об'єднання з іншими напрямками, зокрема з новітніми варіантами біхевіоризму та генетичною психологією.

Прихильників гуманістичних теорій особистості насамперед цікавить те, як людина сприймає, розуміє і пояснює реальні події у своєму житті. Вони описують феноменологію особистості, а не шукають їй пояснення; тому теорії даного типу іноді називають феноменологічними. Описи особистості і подій у її житті тут в основному зосереджені на дійсному життєвому досвіді, а не на минулому або майбутньому, подаються в термінах типу “сенс життя”, “цінності”, “життєві цілі” тощо.

3. Діяльнісний підхід об'єднує вчених, для яких психіка — функція мозку, явище, що виникає у процесах активності живої істоти й опосередковує їх своїми специфічними функціями. Цей підхід виник на ґрунті філософії марксизму

Соціальна психологія.